Знайдено 47 статей
Ви можете обмежити пошук лише головними позиціями
Шукати «вде*» на інших ресурсах:

- Загальний народний англійсько-український словник 2010– () Вгору

afternoon [ˌɑːftəˈnuːn, амер. ˌæft(ə)r-]
  1. n
    1) час пі́сля по́лудня; час пі́сля обі́ду, пообі́дній (післяобі́дній) час
    2) mod. пообідній, післяобідній
    • in the afternoon — пі́сля по́лудня, пі́сля обі́ду; вдень
    • (good) afternoon! — добри́день! (при зустрічі у другій половині дня)
    • in the afternoon of one’s life — на схи́лі життя́
    ‣ I telephoned this afternoon — я зателефонував після обіду
    ‣ I’ll be back at three in the afternoon — я повернуся о третій (дня)
    ‣ the afternoon sunshine — післяобіднє сонце
    ‣ in the afternoon of one’s life — на схи́лі життя́
  2. adv (afternoons)
    розм. після обіду, по вечорах Обговорення статті
hold [həʊld, амер. hoʊld]
I
  1. v (past, past participle held [hɛld])
    1) трима́ти; держа́ти
    2) утри́мувати, стри́мувати; заде́ржувати, затри́мувати, спиня́ти
    3) володі́ти; ма́ти
    4) місти́ти (в собі)
    5) гада́ти, вважа́ти
    6) трима́тися (про погоду); продо́вжуватися
    7) гада́ти, ду́мати, міркува́ти, уважа́ти
    8) ма́ти си́лу (про закон); лиша́тися в си́лі (про обіцянку тощо)
    9) тримати під вартою
    10) витри́мувати
    11) підтри́мувати (щось)
    12) юр. визнава́ти, вирі́шувати
    13) обійма́ти (посаду тощо)
    14) прово́дити (збори); ве́сти (розмову)
    15) організовувати (захід); відзнача́ти, святкува́ти
    16) притримуватися, триматися (думки тощо)
    17) вагітні́ти, поне́сти́ (про самицю)
  2. n
    1) трима́ння, утри́мання
    2) хва́тка, захват
    3) за́чіпка, заче́па; (щипців) розпі́р; ву́шко; держа́к; трима́ч
    4) вла́да; вплив
    5) опо́ра, підпо́ра, розм. опертя́
    6) замо́влення; забезпе́чене
    7) муз. па́уза
    8) затримка
    9) заст. форте́ця
    • get hold of —
    а) опано́вувати, запосіда́ти, посі́сти (щось)
    б) зв’язатися з кимсь (напр. телефоном); знайти когось
    • hold back —
    а) стримувати
    б) залишати (собі)
    в) приховувати, не виказувати
    г) утри́муватися (від чогось)
    ґ) фот. вкривати ділянку фотографії від проявлення До обговорення
    • hold down —
    а) гамува́ти, прибо́ркувати
    б) утримувати
    • hold forth —
    а) простяга́ти, пропонува́ти
    б) просторі́кувати
    • hold in —
    а) стри́мувати, прибо́ркувати
    б) вдержуватися, втримуватися, стримуватися
    • hold off —
    а) трима́тися о́сторонь
    б) відклада́ти, відволікати
    • hold on —
    а) трима́тися (за щось); вчепля́тися
    б) продо́вжувати (робити щось)
    в) стоя́ти (на чомусь), обсто́ювати (за чимсь, щось)
    г) зупини́тися, завме́рти
    ґ) зачека́ти; залиша́тися на зв’язку
    • hold out —
    а) пропонува́ти
    б) простяга́ти
    в) витри́мувати, трима́тися
    г) не віддавати
    ґ) ута́ювати, прихо́вувати
    • hold over —
    а) відкладати (на потім), відтерміновувати
    б) залиша́тися понад призначений термін
    в) амер. переходити у наступний склад сенату
    г) муз. продовжити ноту До обговорення
    • hold up —
    а) дава́ти, пропонува́ти
    б) пока́зувати, виставля́ти
    в) перешкоджа́ти, затри́мувати
    г) зупиня́ти для грабунку; грабува́ти
    ґ) підтри́мувати; підніма́ти
    д) зупиняти
    е) витри́мувати, не піддава́тися
    • hold with —
    а) пого́джуватися
    б) схва́лювати, підтри́мувати
II n
    трюм Обговорення статті

- Великий англо-український словник 2011 (Є.І. Гороть, Л.М. Коцюк, Л.К. Малімон, А.Б. Павлюк.) Вгору

afternoon [ˌɑ:ftɘˈnu:n] n час після полудня, час після обіду, пообідній (післяобідній) час;
  early in the ~ на початку другої половини дня;
  in the ~ після полудня, після обіду, вдень;
  late in the ~ в кінці дня;
  on Sunday ~ в неділю вдень;
  Good ~! добрий день! здоров! (при зустрічі у другій половині дня); до побачення! (при розставанні у другій половині дня);
◊ ~ farmer ледар, нероба;
  ~ of life схил віку.
USAGE: 1. Іменнику afternoon відповідає період з 12 (полудень) до 18: early afternoon, late afternoon. З 24 (північ) починається ранок – morning і триває фактично до полудня: One o’clock in the morning, 11 o’clock in the morning. Період з 24 до 3 має особливу назву – the early hours. He sat up reading till an early hour. Він не лягав спати, читав далеко за північ. Період приблизно з 8 години вечора до півночі називається night: I’ll see you to-night. Побачимося сьогодні ввечері. 2. З назвами частин доби morning, afternoon, evening вживається прийменник in: in the morning уранці; at four o’clock in the afternoon о четвертій годині дня; late in the afternoon/in the late afternoon в кінці дня; early in the afternoon на початку другої половини дня. Зі словом night вживається прийменникове словосполучення без артикля – at night. 3. Якщо іменнику afternoon передують слова all, any, each, every, last, next, one, this, that, tomorrow, yesterday, то прийменник не вживається: tomorrow afternoon завтра вдень. Це правило відноситься також до іменників evening, morning, night, noon, week, month, year: He was unwell all the morning. Він погано почував себе весь ранок. I’ll see him this evening. Я побачу його сьогодні ввечері. 4. Якщо слова afternoon, evening, night розуміються як дата, то вони вживаються з прийменником on: on a cold winter afternoon (night, day). Це стосується також назв днів: on Sunday afternoon (morning). 5. Зі словами afternoon, morning, evening на позначення періоду часу в минулому або в непрямій мові вживається словосполучення із прикметником next без артикля (next afternoon, next morning, next evening) або словосполучення the following afternoon (Friday), the next day. 6. Для позначення періоду часу в майбутньому словосполучення з next не вживаються, вживаються словосполучення зі словом tomorrow: tomorrow afternoon (evening, morning). Слово next не вживається також для позначення дня поточного тижня. У цих випадках назва дня вживається із займенником this: this Friday (this Sunday).
burn [bɜ:n] v (past і p. p. burnt, pres. p. burning)
1. палити, спалювати, обпалювати;
  to ~ a document спалити документ;
  to ~ a letter спалити лист;
  to ~ gas палити газ;
  to ~ coal палити вугілля;
  to ~ wood палити дрова;
2. горіти, згорати, палати;
  damp wood won’t ~ сирі дрова не горять;
  to ~ brightly яскраво горіти;
  to ~ with anger палати гнівом;
  to ~ with enthusiasm палати ентузіазмом;
  to ~ with love палати любов’ю;
  to ~ with fever мати високу температуру;
  to ~ with shame згорати з сорому;
  to ~ down згоріти вщент;
  a candle ~s свічка горить;
  fire ~s вогонь горить;
  a house ~s дім горить;
3. обпікати(ся);
  to ~ one’s finger обпекти палець;
  to ~ one’s hand обпекти руку;
  the tea is very hot, don’t ~ your mouth чай дуже гарячий, не ошпарся;
4. загоряти;
  delicate skin ~s easily ніжна шкіра швидко загоряє;
5. підгоряти (про їжу);
  potatoes are burnt to ash картопля зовсім згоріла;
6. пропалювати, випалювати (цеглу);
7. використовувати як паливо, топити;
8. фіз. спалювати в ядерному реакторі;
9. світити (про лампу); сяяти (про зірку);
10. пригоряти (про їжу);
11. висушувати (рослинність); обпалювати;
12. страчувати на багатті, спалювати;
13. амер. розм. страчувати на електричному стільці;
14. таврувати (тварин);
15. мчати щодуху (часто ~ up);
16. sl обманути, надути;
  to be ~ed
    1) стати жертвою обману, шахрайства;
    2) гірко розчаруватися;
  ~ away
    1) поступово згорати;
  half the candle had burnt away половина свічки згоріла;
    2) поступово спалювати, знищувати;
  the sun ~s away the mist сонце розсіює туман;
    3) горіти, згорати;
  the gas fire has been ~ing away all night газ горів усю ніч;
  ~ down
    1) спалювати, згорати вщент;
  his house was burnt down його будинок згорів дотла;
    2) догорати;
  the candle burnt down свічка догоріла;
  ~ into в’їдатися, врізатися (в пам’ять);
  ~ out
    1) випалювати; спалювати;
  soldiers burnt the front out солдати спалили форт;
  to be ~ed out стати погорільцем;
  to ~ out of house and home спалити будинок і залишити без притулку;
    2) вимучитися; вибитися з сил;
  he will ~ himself out unless he gets some sleep він остаточно виб’ється з сил, якщо не буде спати;
  ~ together зварювати;
  ~ up
    1) розпалювати;
    2) загорятися; розгорятися;
  put some wood on the fire and make it ~ up підкинь дров у вогнище, щоб воно розгорілося;
    3) розгнівати(ся);
    4) розм. дати прочухана;
◊ ears ~ про кого говорять, в того вуха горять;
  money ~s a hole in his pocket гроші в нього не тримаються;
  she has money to ~ в неї грошей кури не клюють;
  to ~ daylight
    1) користуватися штучним світлом вдень;
    2) витрачати марно сили;
  to ~ like tinder згоріти, як свічка;
  to ~ one’s bridges, boats спалити мости/свої кораблі; відрізати собі шлях до відступу;
  to ~ one’s fingers обпектися на чомусь, зазнати у чомусь невдачі;
  to ~ rubber втікати, забиратися геть;
  to ~ the candle at both ends
    1) безжалісно витрачати свою енергію, свої сили;
    2) марнувати життя;
  to ~ the midnight oil працювати вночі, ночами;
  to ~ the planks сидіти протягом тривалого часу, засидітися;
  to ~ (up) the breeze, the earth, the road, the wind амер. гнати, нестися, їхати дуже швидко.
crack [kræk] v
1. шуміти, тріщати; клацати; ляскати (батогом);
2. пролунати (про постріл; грім);
  the rifle ~ed пролунав постріл;
3. розколювати(ся); тріскатися; розбивати;
  to ~ nuts розколювати горіхи;
  boiling water will ~ a glass від кип’ячої води склянка може тріснути;
4. уриватися; ламатися (про голос);
5. розм. красти зі зломом;
  to ~ a crib пограбувати квартиру (будинок);
  to ~ a safe зламати сейф;
6. здуріти, збожеволіти;
7. підривати (репутацію);
8. балакати; розпускати плітки;
9. розм. розгадувати, розкривати;
  to ~ a mystery розгадати таємницю;
  to ~ a code розшифрувати код;
10. тех. крекінгувати (нафту);
  ~ down
1. накинутися (на когось);
2. вживати жорсткі заходи; «закручувати гайки»;
  ~ in
    1) прийти без запрошення; вдертися;
    2) втертися (в компанію);
  ~ up
    1) розм. вихваляти, рекламувати;
    2) розбиватися (вщент; руйнуватися; зазнавати аварії;
    3) старіти; слабнути (від старості);
    4) лопатися (від сміху); животи надірвати;
    5) розсердитися;
◊ a hard nut to ~ міцний горішок;
  to ~ a bottle розпити пляшку;
  to ~ a joke пожартувати;
  to ~ a record побити (установити) рекорд;
  to ~ a smile посміхнутись;
  to use a steam-hammer to ~ nuts діяти безглуздо, стріляти по горобцях з гармат.
decuple [ˈdekjʋpl] v (past і p. p. decupled, pres. p. decupling) збільшувати вдесятеро.
force [fɔ:s] v (past і p. p. forced, pres. p. forcing)
1. примушувати, нав’язувати;
  to ~ a confession вирвати зізнання;
  to ~ a smile вимушено посміхнутися; видавити посмішку;
  to ~ smth on smb нав’язувати комусь щось;
  she tried to ~ her views on us вона намагалася нав’язати нам свої погляди;
2. брати силоміць, зламувати; форсувати;
  to ~ a crossing військ. форсувати річку;
  to ~ an entrance (into) ввірватися, вдертися;
  to ~ smb to do smth примушувати когось робити щось;
  to ~ a door зламати двері;
  to ~ one’s way прокласти собі шлях силоміць;
  they ~d their way into the building вони силою увірвалися в дім;
3. тех. втискувати, вдавлювати, вставляти силою;
4. прискорювати (рух); додавати обертів (машині, мотору);
5. напружувати (голос).
intruder [ɪnˈtru:dɘ] n
1. нав’язлива (причеплива, надокучлива) людина;
2. юр. людина, яка незаконно привласнює чуже володіння (чужі права); самозванець;
3. ав. літак, що вдерся в чужий повітряний простір.
smash [smæʃ] v
1. розбити вщент;
2. розбитися на друзки, розлетітися на дрібні кусочки.
3. фіз. розщеплювати;
4. ламати;
  to ~ the door зламати двері;
5. ламатися;
6. бити з усієї сили;
7. розбити, розгромити, розтрощити, знищити;
  to ~ an opponent розбити противника (у суперечці);
  to ~ a revolt придушити повстання;
  to ~ (up) an organization розгромити організацію;
8. побити (рекорд);
9. стикатися, урізатися;
  the car ~ed into a wall автомобіль урізався в стіну;
10. пробиватися;
11. кидати з розмаху;
12. привести до банкрутства; підірвати (кредитоздатність);
13. розоритися, збанкрутувати; лопнути;
14. підірвати здоров’я (сили);
15. гасити м’яч (теніс);
16. розм. виготовляти фальшиві гроші;
17. розм. платити фальшивими грошима;
  ~ down трощити, крушити;
  ~ in вдертися силою; зламати (двері);
  ~ up розбити вщент; розламати на друзки; розбитися на друзки.
style [staɪl] n
1. стиль; склад; спосіб вираження;
  an affected ~ манірний стиль;
  a classic(al) ~ класичний стиль;
  an elegant ~ вишуканий стиль;
  a flowery, an ornate ~ пишномовний стиль;
  a humorous ~ гумористичний стиль;
  a lofty ~ високий стиль;
  a lucid ~ ясний стиль;
  a pedestrian ~ прозаїчний/нудний стиль;
  a plain ~ ясний стиль;
  a turgid ~ пишномовний стиль;
  the ~ of court стиль судових паперів;
  a ~ of one’s own власний стиль;
  a writer without ~ письменник, який не має свого стилю;
  to develop ~ розвивати стиль;
  to polish, to refine one’s ~ удосконалювати стиль;
  to write good English ~ писати гарною англійською мовою;
  written in a delightful ~ написаний прекрасним стилем;
  written in a florid ~ написаний кучерявим стилем;
2. манера; стиль (спосіб) життя;
  different ~s of rowing різні стилі веслування;
  free ~ вільний хід (лижний спорт);
  classic ~ класичний стиль (лижний спорт);
  free-~ swimming плавання вільним стилем;
  his ~ of living його спосіб життя;
  I don’t like his ~ of playing the piano мені не подобається його манера гри на роялі;
  I don’t like his ~ of talking мені не подобається його манера розмовляти;
3. школа, напрям (у мистецтві);
  the Byzantine ~ візантійський стиль;
  in the ~ of Rubens у стилі Рубенса;
  built in the ~ of the last century побудований у стилі минулого століття;
4. смак; елегантність; витонченість; оригінальність; розкіш, шик, блиск;
  a woman of ~ жінка зі смаком;
  to alter the ~ of one’s hair змінити зачіску;
  to dress in good ~ одягатися з великим смаком;
  to live in great, in the grand ~ жити на широку ногу;
  in (good) ~ з великим смаком;
  in the grand ~ з шиком;
  it is bad ~ to wear jewellery in daytime носити коштовності вдень – поганий смак;
  she has a ~ у неї є шик;
  there is no ~ about her вона простакувата;
5. фасон, мода; крій;
  ~ setter законодавець мод;
  to sell the latest ~s in hats продавати капелюхи найновіших фасонів;
  in the latest ~ за останньою модою;
  all ~s and sizes усіх фасонів і розмірів;
  a tailored suit is always in ~ англійський костюм завжди в моді;
  the hat is now out of ~ цей капелюшок уже вийшов з моди;
6. рід, сорт, вид, тип;
  in the same ~ у тому ж роді;
  smth in that ~ щось у цьому роді;
  an aristocrat of the old ~ аристократ старого типу;
  what ~ of house… якого типу будинок…;
7. стиль (літочислення);
  the Gregorian ~ григоріанський календар;
  new ~ новий стиль;
  old ~ старий стиль;
8. титул, звання;
  to be entitled to the ~ of… мати право на титул/на звання…;
  give him his full ~ називайте його повним титулом;
9. поет. перо, олівець;
10. грамофонна голка;
11. мед. голка;
12. голка для гравіювання; різець;
13. друк. малюнок (шрифту);
14. стиль (гостра паличка для писання у стародавніх греків і римлян);
15. бот. стовпчик (квітки); маточка;
16. назва фірми;
◊ raw-head-and-bloody-bones ~ ірон. стиль, розрахований на залякування (читачів);
  to cramp smb’s ~ перешкодити комусь.
ten [ten] num десять;
  ~ books десять книг;
  Room ~ кімната (номер) десять;
  about ~ years ago біля десяти років тому;
  ~ to one десять проти одного; майже напевно;
  thirty is ~ times as much as three тридцять — це вдесятеро більше за три;
  the T. Commandments бібл. десять заповідей;
◊ ~ times rather з набагато більшим задоволенням;
  ~ to one майже напевно.

- Новий українсько-англійський словник 2016 (Є.І. Гороть, С.В. Гончарук, Л.К. Малімон, О.О. Рогач.) Вгору

вдев’ятеро ninefold, nine times;
~ більше nine times as much;
~ менше one-ninth.
вдев’ятьох the nine together.
вдень by day, in the daytime; (після полудня) in the afternoon;
~ і вночі day and night.
вдертися див. вдиратися.
вдесятеро ten times, tenfold;
~ більше ten times more, ten times as much (as many);
~ менше one-tenth;
згорнути щось ~ to fold in ten.
вдесятьох the ten together.
вдиратися, вдертися to burst (into), to break (into, to), to intrude, to trespass, to force one’s way in;
~ у двері to force/burst open the door;
~ в країну to invade a country.
вторгатися, вторгнутися [вдиратися, вдертися] to invade, to intrude; (в чужі володіння, права тощо) to burst in, to trespass, to break in, to encroach upon;
~ в країну to invade a country.
вриватися2, ввірватися to burst (into) (тж вдиратися, вдертися, увірватися).
вчора yesterday;
~ ранком (вдень) yesterday morning (afternoon);
~ ввечері yesterday/last evening;
~ вночі last night.
плід (мн. плоди)
1. прям. і перен. fruit;
заборонений ~ forbidden fruit;
~ багаторічної праці result/fruit of many years’ work/labour;
годуватися плодами to live on fruit;
пожинати плоди своєї праці to reap the fruits of one’s labour;
пожинати плоди чужої праці to reap where one has not sown;
приносити (давати) плоди to bear fruit, to fructify; to yield;
2. мед. foetus;
плоди золоті вранці, срібні вдень та свинцеві увечері fruit is golden in the morning, silver at noon, and lead at night.
полуд||ень 1. див. полуденок; 2. noonday, noon, midday, noontide, meridian;
час до ~ня forenoon;
час близько ~ня noonday, noontide;
час після ~ня afternoon;
після ~ня in the afternoon.

ПРИМІТКА: 1. Іменнику afternoon відповідає період з 12 (полудень) до 18: early afternoon, late afternoon. З 24 (північ) починається ранок ‒ morning і триває фактично до полудня: One o’clock in the morning, 11 o’clock in the morning. Період з 24 до 3 має особливу назву ‒ the early hours. He sat up reading till an early hour. Він не лягав спати, читав далеко за північ. Період приблизно з 8 години вечора до півночі називається night: I’ll see you to-night. Побачимося сьогодні ввечері. 2. З назвами частин доби morning, afternoon, evening вживається прийменник in: in the morning уранці; at four o’clock in the afternoon о четвертій годині дня; late in the afternoon/in the late afternoon в кінці дня; early in the afternoon на початку другої половини дня. Зі словом night вживається прийменникове словосполучення без артикля ‒ at night. 3. Якщо іменнику afternoon передують слова all, any, each, every, last, next, one, this, that, tomorrow, yesterday, то прийменник не вживається: tomorrow afternoon завтра вдень. Це правило відноситься також до іменників evening, morning, night, noon, week, month, year: He was unwell all the morning. Він погано почував себе весь ранок. I’ll see him this evening. Я побачу його сьогодні ввечері. 4. Якщо слова afternoon, evening, night розуміються як дата, то вони вживаються з прийменником on: on a cold winter afternoon (night, day). Це стосується також назв днів: on Sunday afternoon (morning). 5. Зі словами afternoon, morning, evening на позначення періоду часу в минулому або в непрямій мові вживається словосполучення із прикметником next без артикля (next afternoon, next morning, next evening) або словосполучення the following afternoon (Friday), the next day. 6. Для позначення періоду часу в майбутньому словосполучення з next не вживаються, вживаються словосполучення зі словом tomorrow: tomorrow afternoon (evening, morning). Слово next не вживається також для позначення дня поточного тижня. У цих випадках назва дня вживається із займенником this: this Friday (this Sunday).

удень див. вдень&main_only=&highlight=on">вдень.

- Довідник англійських, німецьких та українських ідіом і виразів 2005 (Шерік А.Д., Савічук В.Я., Старко В.Ф.) Вгору

to break into a house
in ein Haus einbrechen
вдертися до будинку

- Англійсько-український словник з математики та інформатики 2010 (Є. Мейнарович, М. Кратко) Вгору

ninefold = ['naɪnfəʊld] дев’ятиразо́вий; вде́в’ятеро бі́льший || вде́в’ятеро бі́льше

- Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки). Частина І англійсько-українська 2010 (О. Кочерга, Є. Мейнарович) Вгору

day 1. день || де́нний ■ ~ after ~, ~ by ~, from ~ to ~ день у день; by ~ вдень; every ~ щодня́; every other ~ че́рез день; the other ~ ци́ми дня́ми, нещода́вно; per ~ на день, на добу́; some ~ коли́сь, коли́-не́будь; the ~ after tomorrow післяза́втра; (on) the ~ before напередо́дні; the ~ before yesterday позавчо́ра 2. (астр.) доба́ (день і ніч) || добови́й
[deɪ]
aerological ~ = день дослі́джування ве́рхніх шарі́в атмосфе́ри (спеціяльно призначуваний)
apparent solar ~ = спра́вжня сонце́ва доба́
astronomical ~ = астрономі́чна доба́
calendar ~ = календа́рна доба́
civil ~ = циві́льна доба́
clear ~ = безхма́рний день
cloudy ~ = хма́рний день
constituent ~ = розрахунко́ва доба́
disturbed ~ = (гф) збу́рений день, день висо́кої геомагне́тної акти́вности
ephemeris ~ = ефемери́дна доба́
fine ~ = я́сний день (сприятливий до спостерігання)
intercalary ~ = високо́ст, високо́стовий [пересту́пни́й] день (29 лютого)
Julian ~ = юлія́нська доба́, юлія́нський день
leap ~ = високо́ст, високо́стовий [пересту́пни́й] день (29 лютого)
lunar ~ = місяце́ва доба́
magnetically disturbed ~ = магне́тно збу́рений день, день висо́кої геомагне́тної акти́вности
magnetically quiet ~ = магне́тно спокі́йний день, день ни́зької геомагне́тної акти́вности
mean solar ~ = сере́дня сонце́ва доба́
observational ~ = доба́ дослі́джування, спостеріга́льна доба́
post-irradiation ~ = післяопромі́нний день, (насту́пний) день пі́сля опромі́нення
quiet ~ = спокі́йний день, день ни́зької геомагне́тної акти́вности
sidereal ~ = зоре́ва доба́
solar ~ = сонце́вий день, сонце́ва доба́ (проміжок часу)
star ~ = зоре́ва доба́
sunny ~ = со́нячний день (безхмарний)
tidal ~ = припли́вна доба́
true solar ~ = спра́вжня сонце́ва доба́
daytime 1. де́нний час || де́нний ■ in the ~ вдень 2. сві́тлий час (поки є денне світло)
['deɪtaɪm]
invade вдира́тися//вде́ртися, вторга́тися//вто́ргнутися
[ɪn'veɪd]

- Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки). Частина ІІ українсько-англійська 2010 (О. Кочерга, Є. Мейнарович) Вгору

вдень by day, in the daytime, during the day ▪ ~ і вночі́ twenty-four hours a day; (безперервно) continuously
вдира́тися//вде́ртися invade

- Українсько-англійський словник 1955 (К.Андрусишин, Я.Крет) Вгору

вде́в’ятеро adv. ninefold.
вде́нішній (-ня, -нє) of day (while it is light).
вдень adv. during the day.
вде́ржати (-жу, -жиш) P vt = уде́ржати; вде́ржувати (-ую, -уєш) I vt = уде́ржувати, to hold, maintain, preserve.
вде́рти (-ру́, -ре́ш) Р vi,t: (вдира́ти I);
  вде́ртися Р vi.
вде́сятеро adv. tenfold.
вдира́ти (-а́ю, -а́єш) I vt: (вде́рти, вдра́ти Р) to tear, break off; fig.vi to take to one’s heels;
  вдира́тися I vi to enter by force, break into, intrude:
  вдира́тися на го́ру, to climb (clamber up, ascend) a hill (with force or difficulty); fig. вдира́тися в чужі́ права́, to encroach upon other people’s rights;
  вдира́тися на трон, to usurp a throne (crown).
вдра́ти (вд[е]ру́, -ре́ш) P vi,t: (вдирати I);
  вдра́тися P vi.

- Українсько-англійський словник ділової людини 2014 (Є. І. Гороть, О. В. Василенко, Н. В. Єфремова [та ін.]) Вгору

вдев’ятеро присл. ninefold, nine times
~ більше nine times as much
~ менше one-ninth.
вдев’ятьох присл. the nine together.
вдень присл. by day, in the day-time; (після полудня) in the afternoon
~ і вночі day and night.
вдесятеро присл. ten times, tenfold
~ більше ten times more, ten times as much (as many)
~ менше one-tenth
згорнути щось ~ to fold in ten.
вдесятьох присл. the ten together.
вторг||атися, ~нутися [вдиратися, вдертися] дієсл. to invade, to intrude; (в чужі володіння, права) to burst in, to trespass, to break in, to encroach upon; перен. to intrude (into/upon)
~нутися в країну to invade a country.
вчора присл. yesterday
~ ввечері yesterday/last evening
~ вночі last night
~ ранком (вдень) yesterday morning (afternoon).

- Англо-український військовий словник 2022 (Волонтери Ukrop Austria) Вгору

penetrator * засіб прориву; літак противника, що вдерся в повітряний простір