Загальний народний англійсько-український словник 2010– () 
Великий англо-український словник 2011 (Є.І. Гороть, Л.М. Коцюк, Л.К. Малімон, А.Б. Павлюк.) 
afternoon [ˌɑ:ftɘˈnu:n] n час після полудня, час після обіду, пообідній (післяобідній) час; early in the ~ на початку другої половини дня; in the ~ після полудня, після обіду, вдень; late in the ~ в кінці дня; on Sunday ~ в неділю вдень; Good ~! добрий день! здоров! (при зустрічі у другій половині дня); до побачення! (при розставанні у другій половині дня); ◊ ~ farmer ледар, нероба; ~ of life схил віку. USAGE: 1. Іменнику afternoon відповідає період з 12 (полудень) до 18: early afternoon, late afternoon. З 24 (північ) починається ранок – morning і триває фактично до полудня: One o’clock in the morning, 11 o’clock in the morning. Період з 24 до 3 має особливу назву – the early hours. He sat up reading till an early hour. Він не лягав спати, читав далеко за північ. Період приблизно з 8 години вечора до півночі називається night: I’ll see you to-night. Побачимося сьогодні ввечері. 2. З назвами частин доби morning, afternoon, evening вживається прийменник in: in the morning уранці; at four o’clock in the afternoon о четвертій годині дня; late in the afternoon/in the late afternoon в кінці дня; early in the afternoon на початку другої половини дня. Зі словом night вживається прийменникове словосполучення без артикля – at night. 3. Якщо іменнику afternoon передують слова all, any, each, every, last, next, one, this, that, tomorrow, yesterday, то прийменник не вживається: tomorrow afternoon завтра вдень. Це правило відноситься також до іменників evening, morning, night, noon, week, month, year: He was unwell all the morning. Він погано почував себе весь ранок. I’ll see him this evening. Я побачу його сьогодні ввечері. 4. Якщо слова afternoon, evening, night розуміються як дата, то вони вживаються з прийменником on: on a cold winter afternoon (night, day). Це стосується також назв днів: on Sunday afternoon (morning). 5. Зі словами afternoon, morning, evening на позначення періоду часу в минулому або в непрямій мові вживається словосполучення із прикметником next без артикля (next afternoon, next morning, next evening) або словосполучення the following afternoon (Friday), the next day. 6. Для позначення періоду часу в майбутньому словосполучення з next не вживаються, вживаються словосполучення зі словом tomorrow: tomorrow afternoon (evening, morning). Слово next не вживається також для позначення дня поточного тижня. У цих випадках назва дня вживається із займенником this: this Friday (this Sunday). |
burn [bɜ:n] v (past і p. p. burnt, pres. p. burning) 1. палити, спалювати, обпалювати; to ~ a document спалити документ; to ~ a letter спалити лист; to ~ gas палити газ; to ~ coal палити вугілля; to ~ wood палити дрова; 2. горіти, згорати, палати; damp wood won’t ~ сирі дрова не горять; to ~ brightly яскраво горіти; to ~ with anger палати гнівом; to ~ with enthusiasm палати ентузіазмом; to ~ with love палати любов’ю; to ~ with fever мати високу температуру; to ~ with shame згорати з сорому; to ~ down згоріти вщент; a candle ~s свічка горить; fire ~s вогонь горить; a house ~s дім горить; 3. обпікати(ся); to ~ one’s finger обпекти палець; to ~ one’s hand обпекти руку; the tea is very hot, don’t ~ your mouth чай дуже гарячий, не ошпарся; 4. загоряти; delicate skin ~s easily ніжна шкіра швидко загоряє; 5. підгоряти (про їжу); potatoes are burnt to ash картопля зовсім згоріла; 6. пропалювати, випалювати (цеглу); 7. використовувати як паливо, топити; 8. фіз. спалювати в ядерному реакторі; 9. світити (про лампу); сяяти (про зірку); 10. пригоряти (про їжу); 11. висушувати (рослинність); обпалювати; 12. страчувати на багатті, спалювати; 13. амер. розм. страчувати на електричному стільці; 14. таврувати (тварин); 15. мчати щодуху (часто ~ up); 16. sl обманути, надути; to be ~ed 1) стати жертвою обману, шахрайства; 2) гірко розчаруватися; ~ away 1) поступово згорати; half the candle had burnt away половина свічки згоріла; 2) поступово спалювати, знищувати; the sun ~s away the mist сонце розсіює туман; 3) горіти, згорати; the gas fire has been ~ing away all night газ горів усю ніч; ~ down 1) спалювати, згорати вщент; his house was burnt down його будинок згорів дотла; 2) догорати; the candle burnt down свічка догоріла; ~ into в’їдатися, врізатися (в пам’ять); ~ out 1) випалювати; спалювати; soldiers burnt the front out солдати спалили форт; to be ~ed out стати погорільцем; to ~ out of house and home спалити будинок і залишити без притулку; 2) вимучитися; вибитися з сил; he will ~ himself out unless he gets some sleep він остаточно виб’ється з сил, якщо не буде спати; ~ together зварювати; ~ up 1) розпалювати; 2) загорятися; розгорятися; put some wood on the fire and make it ~ up підкинь дров у вогнище, щоб воно розгорілося; 3) розгнівати(ся); 4) розм. дати прочухана; ◊ ears ~ про кого говорять, в того вуха горять; money ~s a hole in his pocket гроші в нього не тримаються; she has money to ~ в неї грошей кури не клюють; to ~ daylight 1) користуватися штучним світлом вдень; 2) витрачати марно сили; to ~ like tinder згоріти, як свічка; to ~ one’s bridges, boats спалити мости/свої кораблі; відрізати собі шлях до відступу; to ~ one’s fingers обпектися на чомусь, зазнати у чомусь невдачі; to ~ rubber втікати, забиратися геть; to ~ the candle at both ends 1) безжалісно витрачати свою енергію, свої сили; 2) марнувати життя; to ~ the midnight oil працювати вночі, ночами; to ~ the planks сидіти протягом тривалого часу, засидітися; to ~ (up) the breeze, the earth, the road, the wind амер. гнати, нестися, їхати дуже швидко. |
crack [kræk] v 1. шуміти, тріщати; клацати; ляскати (батогом); 2. пролунати (про постріл; грім); the rifle ~ed пролунав постріл; 3. розколювати(ся); тріскатися; розбивати; to ~ nuts розколювати горіхи; boiling water will ~ a glass від кип’ячої води склянка може тріснути; 4. уриватися; ламатися (про голос); 5. розм. красти зі зломом; to ~ a crib пограбувати квартиру (будинок); to ~ a safe зламати сейф; 6. здуріти, збожеволіти; 7. підривати (репутацію); 8. балакати; розпускати плітки; 9. розм. розгадувати, розкривати; to ~ a mystery розгадати таємницю; to ~ a code розшифрувати код; 10. тех. крекінгувати (нафту); ~ down 1. накинутися (на когось); 2. вживати жорсткі заходи; «закручувати гайки»; ~ in 1) прийти без запрошення; вдертися; 2) втертися (в компанію); ~ up 1) розм. вихваляти, рекламувати; 2) розбиватися (вщент; руйнуватися; зазнавати аварії; 3) старіти; слабнути (від старості); 4) лопатися (від сміху); животи надірвати; 5) розсердитися; ◊ a hard nut to ~ міцний горішок; to ~ a bottle розпити пляшку; to ~ a joke пожартувати; to ~ a record побити (установити) рекорд; to ~ a smile посміхнутись; to use a steam-hammer to ~ nuts діяти безглуздо, стріляти по горобцях з гармат. |
decuple [ˈdekjʋpl] v (past і p. p. decupled, pres. p. decupling) збільшувати вдесятеро. |
force [fɔ:s] v (past і p. p. forced, pres. p. forcing) 1. примушувати, нав’язувати; to ~ a confession вирвати зізнання; to ~ a smile вимушено посміхнутися; видавити посмішку; to ~ smth on smb нав’язувати комусь щось; she tried to ~ her views on us вона намагалася нав’язати нам свої погляди; 2. брати силоміць, зламувати; форсувати; to ~ a crossing військ. форсувати річку; to ~ an entrance (into) ввірватися, вдертися; to ~ smb to do smth примушувати когось робити щось; to ~ a door зламати двері; to ~ one’s way прокласти собі шлях силоміць; they ~d their way into the building вони силою увірвалися в дім; 3. тех. втискувати, вдавлювати, вставляти силою; 4. прискорювати (рух); додавати обертів (машині, мотору); 5. напружувати (голос). |
intruder [ɪnˈtru:dɘ] n 1. нав’язлива (причеплива, надокучлива) людина; 2. юр. людина, яка незаконно привласнює чуже володіння (чужі права); самозванець; 3. ав. літак, що вдерся в чужий повітряний простір. |
smash [smæʃ] v 1. розбити вщент; 2. розбитися на друзки, розлетітися на дрібні кусочки. 3. фіз. розщеплювати; 4. ламати; to ~ the door зламати двері; 5. ламатися; 6. бити з усієї сили; 7. розбити, розгромити, розтрощити, знищити; to ~ an opponent розбити противника (у суперечці); to ~ a revolt придушити повстання; to ~ (up) an organization розгромити організацію; 8. побити (рекорд); 9. стикатися, урізатися; the car ~ed into a wall автомобіль урізався в стіну; 10. пробиватися; 11. кидати з розмаху; 12. привести до банкрутства; підірвати (кредитоздатність); 13. розоритися, збанкрутувати; лопнути; 14. підірвати здоров’я (сили); 15. гасити м’яч (теніс); 16. розм. виготовляти фальшиві гроші; 17. розм. платити фальшивими грошима; ~ down трощити, крушити; ~ in вдертися силою; зламати (двері); ~ up розбити вщент; розламати на друзки; розбитися на друзки. |
style [staɪl] n 1. стиль; склад; спосіб вираження; an affected ~ манірний стиль; a classic(al) ~ класичний стиль; an elegant ~ вишуканий стиль; a flowery, an ornate ~ пишномовний стиль; a humorous ~ гумористичний стиль; a lofty ~ високий стиль; a lucid ~ ясний стиль; a pedestrian ~ прозаїчний/нудний стиль; a plain ~ ясний стиль; a turgid ~ пишномовний стиль; the ~ of court стиль судових паперів; a ~ of one’s own власний стиль; a writer without ~ письменник, який не має свого стилю; to develop ~ розвивати стиль; to polish, to refine one’s ~ удосконалювати стиль; to write good English ~ писати гарною англійською мовою; written in a delightful ~ написаний прекрасним стилем; written in a florid ~ написаний кучерявим стилем; 2. манера; стиль (спосіб) життя; different ~s of rowing різні стилі веслування; free ~ вільний хід (лижний спорт); classic ~ класичний стиль (лижний спорт); free-~ swimming плавання вільним стилем; his ~ of living його спосіб життя; I don’t like his ~ of playing the piano мені не подобається його манера гри на роялі; I don’t like his ~ of talking мені не подобається його манера розмовляти; 3. школа, напрям (у мистецтві); the Byzantine ~ візантійський стиль; in the ~ of Rubens у стилі Рубенса; built in the ~ of the last century побудований у стилі минулого століття; 4. смак; елегантність; витонченість; оригінальність; розкіш, шик, блиск; a woman of ~ жінка зі смаком; to alter the ~ of one’s hair змінити зачіску; to dress in good ~ одягатися з великим смаком; to live in great, in the grand ~ жити на широку ногу; in (good) ~ з великим смаком; in the grand ~ з шиком; it is bad ~ to wear jewellery in daytime носити коштовності вдень – поганий смак; she has a ~ у неї є шик; there is no ~ about her вона простакувата; 5. фасон, мода; крій; ~ setter законодавець мод; to sell the latest ~s in hats продавати капелюхи найновіших фасонів; in the latest ~ за останньою модою; all ~s and sizes усіх фасонів і розмірів; a tailored suit is always in ~ англійський костюм завжди в моді; the hat is now out of ~ цей капелюшок уже вийшов з моди; 6. рід, сорт, вид, тип; in the same ~ у тому ж роді; smth in that ~ щось у цьому роді; an aristocrat of the old ~ аристократ старого типу; what ~ of house… якого типу будинок…; 7. стиль (літочислення); the Gregorian ~ григоріанський календар; new ~ новий стиль; old ~ старий стиль; 8. титул, звання; to be entitled to the ~ of… мати право на титул/на звання…; give him his full ~ називайте його повним титулом; 9. поет. перо, олівець; 10. грамофонна голка; 11. мед. голка; 12. голка для гравіювання; різець; 13. друк. малюнок (шрифту); 14. стиль (гостра паличка для писання у стародавніх греків і римлян); 15. бот. стовпчик (квітки); маточка; 16. назва фірми; ◊ raw-head-and-bloody-bones ~ ірон. стиль, розрахований на залякування (читачів); to cramp smb’s ~ перешкодити комусь. |
ten [ten] num десять; ~ books десять книг; Room ~ кімната (номер) десять; about ~ years ago біля десяти років тому; ~ to one десять проти одного; майже напевно; thirty is ~ times as much as three тридцять — це вдесятеро більше за три; the T. Commandments бібл. десять заповідей; ◊ ~ times rather з набагато більшим задоволенням; ~ to one майже напевно. |
Новий українсько-англійський словник 2016 (Є.І. Гороть, С.В. Гончарук, Л.К. Малімон, О.О. Рогач.) 
вдев’ятеро ninefold, nine times; ● ~ більше nine times as much; ● ~ менше one-ninth. |
вдев’ятьох the nine together. |
вдень by day, in the daytime; (після полудня) in the afternoon; ● ~ і вночі day and night. |
вдертися див. вдиратися. |
вдесятеро ten times, tenfold; ● ~ більше ten times more, ten times as much (as many); ● ~ менше one-tenth; ● згорнути щось ~ to fold in ten. |
вдесятьох the ten together. |
вдиратися, вдертися to burst (into), to break (into, to), to intrude, to trespass, to force one’s way in; ● ~ у двері to force/burst open the door; ● ~ в країну to invade a country. |
вторгатися, вторгнутися [вдиратися, вдертися] to invade, to intrude; (в чужі володіння, права тощо) to burst in, to trespass, to break in, to encroach upon; ● ~ в країну to invade a country. |
вриватися2, ввірватися to burst (into) (тж вдиратися, вдертися, увірватися). |
вчора yesterday; ● ~ ранком (вдень) yesterday morning (afternoon); ● ~ ввечері yesterday/last evening; ● ~ вночі last night. |
плід (мн. плоди) 1. прям. і перен. fruit; ● заборонений ~ forbidden fruit; ● ~ багаторічної праці result/fruit of many years’ work/labour; ● годуватися плодами to live on fruit; ● пожинати плоди своєї праці to reap the fruits of one’s labour; ● пожинати плоди чужої праці to reap where one has not sown; ● приносити (давати) плоди to bear fruit, to fructify; to yield; 2. мед. foetus; ● плоди золоті вранці, срібні вдень та свинцеві увечері fruit is golden in the morning, silver at noon, and lead at night. |
полуд||ень 1. див. полуденок; 2. noonday, noon, midday, noontide, meridian; ● час до ~ня forenoon; ● час близько ~ня noonday, noontide; ● час після ~ня afternoon; ● після ~ня in the afternoon. ПРИМІТКА: 1. Іменнику afternoon відповідає період з 12 (полудень) до 18: early afternoon, late afternoon. З 24 (північ) починається ранок ‒ morning і триває фактично до полудня: One o’clock in the morning, 11 o’clock in the morning. Період з 24 до 3 має особливу назву ‒ the early hours. He sat up reading till an early hour. Він не лягав спати, читав далеко за північ. Період приблизно з 8 години вечора до півночі називається night: I’ll see you to-night. Побачимося сьогодні ввечері. 2. З назвами частин доби morning, afternoon, evening вживається прийменник in: in the morning уранці; at four o’clock in the afternoon о четвертій годині дня; late in the afternoon/in the late afternoon в кінці дня; early in the afternoon на початку другої половини дня. Зі словом night вживається прийменникове словосполучення без артикля ‒ at night. 3. Якщо іменнику afternoon передують слова all, any, each, every, last, next, one, this, that, tomorrow, yesterday, то прийменник не вживається: tomorrow afternoon завтра вдень. Це правило відноситься також до іменників evening, morning, night, noon, week, month, year: He was unwell all the morning. Він погано почував себе весь ранок. I’ll see him this evening. Я побачу його сьогодні ввечері. 4. Якщо слова afternoon, evening, night розуміються як дата, то вони вживаються з прийменником on: on a cold winter afternoon (night, day). Це стосується також назв днів: on Sunday afternoon (morning). 5. Зі словами afternoon, morning, evening на позначення періоду часу в минулому або в непрямій мові вживається словосполучення із прикметником next без артикля (next afternoon, next morning, next evening) або словосполучення the following afternoon (Friday), the next day. 6. Для позначення періоду часу в майбутньому словосполучення з next не вживаються, вживаються словосполучення зі словом tomorrow: tomorrow afternoon (evening, morning). Слово next не вживається також для позначення дня поточного тижня. У цих випадках назва дня вживається із займенником this: this Friday (this Sunday). |
удень див. вдень&main_only=&highlight=on">вдень. |
Довідник англійських, німецьких та українських ідіом і виразів 2005 (Шерік А.Д., Савічук В.Я., Старко В.Ф.) 
to break into a house in ein Haus einbrechen вдертися до будинку |
Англійсько-український словник з математики та інформатики 2010 (Є. Мейнарович, М. Кратко) 
ninefold = ['naɪnfəʊld] дев’ятиразо́вий; вде́в’ятеро бі́льший || вде́в’ятеро бі́льше |
Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки). Частина І англійсько-українська 2010 (О. Кочерга, Є. Мейнарович) 
day 1. день || де́нний ■ ~ after ~, ~ by ~, from ~ to ~ день у день; by ~ вдень; every ~ щодня́; every other ~ че́рез день; the other ~ ци́ми дня́ми, нещода́вно; per ~ на день, на добу́; some ~ коли́сь, коли́-не́будь; the ~ after tomorrow післяза́втра; (on) the ~ before напередо́дні; the ~ before yesterday позавчо́ра 2. (астр.) доба́ (день і ніч) || добови́й [deɪ] aerological ~ = день дослі́джування ве́рхніх шарі́в атмосфе́ри (спеціяльно призначуваний) apparent solar ~ = спра́вжня сонце́ва доба́ astronomical ~ = астрономі́чна доба́ calendar ~ = календа́рна доба́ civil ~ = циві́льна доба́ clear ~ = безхма́рний день cloudy ~ = хма́рний день constituent ~ = розрахунко́ва доба́ disturbed ~ = (гф) збу́рений день, день висо́кої геомагне́тної акти́вности ephemeris ~ = ефемери́дна доба́ fine ~ = я́сний день (сприятливий до спостерігання) intercalary ~ = високо́ст, високо́стовий [пересту́пни́й] день (29 лютого) Julian ~ = юлія́нська доба́, юлія́нський день leap ~ = високо́ст, високо́стовий [пересту́пни́й] день (29 лютого) lunar ~ = місяце́ва доба́ magnetically disturbed ~ = магне́тно збу́рений день, день висо́кої геомагне́тної акти́вности magnetically quiet ~ = магне́тно спокі́йний день, день ни́зької геомагне́тної акти́вности mean solar ~ = сере́дня сонце́ва доба́ observational ~ = доба́ дослі́джування, спостеріга́льна доба́ post-irradiation ~ = післяопромі́нний день, (насту́пний) день пі́сля опромі́нення quiet ~ = спокі́йний день, день ни́зької геомагне́тної акти́вности sidereal ~ = зоре́ва доба́ solar ~ = сонце́вий день, сонце́ва доба́ (проміжок часу) star ~ = зоре́ва доба́ sunny ~ = со́нячний день (безхмарний) tidal ~ = припли́вна доба́ true solar ~ = спра́вжня сонце́ва доба́ |
daytime 1. де́нний час || де́нний ■ in the ~ вдень 2. сві́тлий час (поки є денне світло) ['deɪtaɪm] |
invade вдира́тися//вде́ртися, вторга́тися//вто́ргнутися [ɪn'veɪd] |
Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки). Частина ІІ українсько-англійська 2010 (О. Кочерга, Є. Мейнарович) 
вдень by day, in the daytime, during the day ▪ ~ і вночі́ twenty-four hours a day; (безперервно) continuously |
вдира́тися//вде́ртися invade |
Українсько-англійський словник 1955 (К.Андрусишин, Я.Крет) 
вде́в’ятеро adv. ninefold. |
вде́нішній (-ня, -нє) of day (while it is light). |
вдень adv. during the day. |
вде́ржати (-жу, -жиш) P vt = уде́ржати; вде́ржувати (-ую, -уєш) I vt = уде́ржувати, to hold, maintain, preserve. |
вде́рти (-ру́, -ре́ш) Р vi,t: (вдира́ти I); вде́ртися Р vi. |
вде́сятеро adv. tenfold. |
вдира́ти (-а́ю, -а́єш) I vt: (вде́рти, вдра́ти Р) to tear, break off; fig.vi to take to one’s heels; вдира́тися I vi to enter by force, break into, intrude: вдира́тися на го́ру, to climb (clamber up, ascend) a hill (with force or difficulty); fig. вдира́тися в чужі́ права́, to encroach upon other people’s rights; вдира́тися на трон, to usurp a throne (crown). |
вдра́ти (вд[е]ру́, -ре́ш) P vi,t: (вдирати I); вдра́тися P vi. |
Українсько-англійський словник ділової людини 2014 (Є. І. Гороть, О. В. Василенко, Н. В. Єфремова [та ін.]) 
вдев’ятеро присл. ninefold, nine times ~ більше nine times as much ~ менше one-ninth. |
вдев’ятьох присл. the nine together. |
вдень присл. by day, in the day-time; (після полудня) in the afternoon ~ і вночі day and night. |
вдесятеро присл. ten times, tenfold ~ більше ten times more, ten times as much (as many) ~ менше one-tenth згорнути щось ~ to fold in ten. |
вдесятьох присл. the ten together. |
вторг||атися, ~нутися [вдиратися, вдертися] дієсл. to invade, to intrude; (в чужі володіння, права) to burst in, to trespass, to break in, to encroach upon; перен. to intrude (into/upon) ~нутися в країну to invade a country. |
вчора присл. yesterday ~ ввечері yesterday/last evening ~ вночі last night ~ ранком (вдень) yesterday morning (afternoon). |
Англо-український військовий словник 2022 (Волонтери Ukrop Austria) 
penetrator * засіб прориву; літак противника, що вдерся в повітряний простір |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)