Тонкий шар на границі поділу двох електропровідних фаз, утворений у результаті зміни розподілу електричних зарядів у шарах, прилеглих з обох сторін до цієї границі. Його утворення супроводиться виникненням різниці потенціалів. 

Кратний хімічний зв’язок, що утворився двома парами валентних електронів, з яких одна займає зв’язуючу [зв’язувальну] молекулярну σ-орбіталь, а друга зв’язуючу [зв’язувальну] молекулярну π-орбіталь, напр., зв’язок між двома атомами C (в sp²-гібридизації) в етилені, а також зв’язки >C=N-, >C=O, O=O та ін. Обертання навколо таких зв’язків утруднене, через те в етиленах спостерігається геометрична ізомерія. 

Шар, який можна представити складеним з двох різних шарів. 

Негомогенна область простору, де безпосередньо стикаються дві фази і де властивості речовини суттєво відрізняються від тих, що є в об’ємі. Це приблизно окреслений шар на границі поділу фаз, що складається з двох різних за своїми фізичними властивостями (структурою та/або природою та/або концентрацією) підшарів. Властивості (напр., склад, молярна густина, орієнтація або конформація, густина заряду, електронна густина та ін.) в такому шарі змінюються в напрямі перпендикулярному до поверхні. Особливості цього шару зумовлені тим, що кулонівська взаємодія міжфазних поверхневих зарядів (пр., йонів) і магнітна або електрична взаємодія міжфазних поверхневих молекул веде до особливої міжповерхневої структури. Напр., електричний подвійний шар, який містить поверхневий зарядовий шар (тб. двовимірний розподіл одного типу йонів) та дифузний зарядовий шар (протийони розподіляються по об’єму ближче до поверхні). 

Утворюваний фосфоліпідами у водному середовищі шар, що нагадує двошаровий сендвіч з гідрофобними ліпідними хвостами, спрямованими всередину та гідрофільними фосфатними головками, поверненими назовні. Цей подвійний шар відіграє істотну роль при побудові клітинних мембран.