Знайдено 90 статей
Шукати «acid» на інших ресурсах: 
Великий англо-український словник 2011 (Є.І. Гороть, Л.М. Коцюк, Л.К. Малімон, А.Б. Павлюк.) 
| acetylsalicylic acid [ˌæsɪtɪlsælɪˌsɪlɪkˈæsɪd] n ацетилсаліцилова кислота, аспірин. |
| acid [ˈæsɪd] n 1. кислота; boric ~ борна кислота; citric ~ лимонна кислота; hydrochloric ~ соляна кислота; hydrocyanic ~ синильна кислота; sulfuric ~ сірчана кислота; ~ corrodes кислота роз’їдає; ~ proof кислототривкий; ~ test проба на кислу реакцію; 2. уїдливе зауваження; ◊ to put on the ~ австр. sl вкрасти. |
| acid [ˈæsɪd] a 1. кислий (тж перен.); ~ look кисла міна, невдоволений вираз; 2. перен. уїдливий, ущипливий; ~ remarks (about smb) ущипливі зауваження (на чиюсь адресу); 3. хім. кислотний, кислий; ~ dye кислотний барвник; ~ medium середовище; ~ reaction кисла реакція; ~ radical кислотний радикал; ~ salt кисла сіль; ~ value коефіцієнт кислотності; ◊ the ~ test вирішальне випробування. |
| acid-proof, acid-resisting [ˈæsɪdpru:f] a кислототривкий. |
| sulpho-acid [ˌsʌlfɘʋˈæsɪd] n хім. сульфокислота. |
| wood-acid [ˈwʋdæsɪd] n дерев’яний оцет. |
Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки). Частина І англійсько-українська 2010 (О. Кочерга, Є. Мейнарович)
| acid кислота́, (заст.) квас || кисло́тний; ки́слий
['æsɪd] • amino ~ = амінокислота́ • battery ~ = акумуля́торна кислота́ • boracic ~ бо́рна [бора́тна] кислота́ • boric ~ = бо́рна [бора́тна] кислота́ • carbonic ~ = ву́гільна [карбона́тна] кислота́, вуглекислота́ • carboxylic ~ = карбо́нова кислота́ • citric ~ = цитри́нова [лимо́нна] кислота́ • combined ~ = зв’я́зана кислота́ • commercial(‑grade) ~ = техні́чна кислота́ • concentrated ~ = міцна́ [(с)концентро́вана] кислота́ • conjugate ~ = спря́жена кислота́ • deoxyribonucleic ~ [DNA] = дезоксирибонуклеї́нова кислота́ [ДНК] • dibasic ~ = двоосно́вна кислота́ • dilute ~ = розве́дена [розпу́щена, розба́влена] кислота́ • ethane dioxic ~ = щавле́ва кислота́ • fatty ~ = жи́рна кислота́ • free ~ = ві́льна кислота́ • fulminic ~ = фульміна́тна [гриму́ча] кислота́ • fuming ~ = димка́ [диму́ча] кислота́ • hard ~ = жорстка́ кислота́ • high-purity ~ = високочи́ста кислота́ • humic ~ = гумі́нова кислота́ • hydrochloric ~ = соля́на [сільна́, хлори́дна, хлороводне́ва] кислота́ • hydrofluoric ~ = флюороводне́ва [флюори́дна, фтороводне́ва, пла́викова] кислота́ • hydroxamic ~ = гідрокса́мова кислота́ • hydroxy ~ = оксикислота́ • inorganic ~ = неоргані́чна [мінера́льна] кислота́ • mineral ~ = мінера́льна [неоргані́чна] кислота́ • mixed ~ = нітрува́льна кислота́ (суміш азотної та сірчаної) • monobasic ~ = одноосно́вна кислота́ • muriatic ~ = соля́на [сільна́, хлори́дна] кислота́ • nitrating ~ = нітрува́льна кислота́ (суміш азотної та сірчаної) • nitric ~ = азо́тна кислота́ • nitrous ~ = азо́тиста кислота́ • nucleic ~ = нуклеї́нова кислота́ • organic ~ = органі́чна кислота́ • ortho ~ = ортокислота́ • oxalic ~ = щавле́ва [оксола́тна] кислота́ • oxygen ~ = кисневмі́сна кислота́ • perchloric ~ = перхлора́тна кислота́ • periodic ~ = йо́дна [перйода́тна] кислота́ • pickling ~ = щави́льна [трави́льна] кислота́ • polybasic ~ = багатоосно́вна кислота́ • process ~ = технологі́чна кислота́ • saturated ~ = наси́чена кислота́ • sludge ~ = ви́снажена кислота́ • soft ~ = м’яка́ кислота́ • spent ~ = ви́снажена кислота́ • strong ~ = си́льна кислота́ • sulfuric ~ = сірча́на [сульфа́тна] кислота́ • sulfurous ~ = сульфі́тна кислота́ • synthetic ~ = синтети́чна кислота́ • tannic ~ = дуби́льна кислота́ • thiocarbaminic ~ = тіокарбамі́нова кислота́ • thiocarbonate ~ = тіокарбона́тна кислота́ • thiocarbonic ~ = тіокарбо́нова кислота́ • undiluted ~ = нерозве́дена [нерозпу́щена] кислота́ • unsaturated ~ = ненаси́чена кислота́ • weak ~ = слабка́ кислота́ |
| acid-base кисло́тно-осно́вний
['æsɪdˌbeɪs] |
| acid-etched заща́влений [протра́влений] кислото́ю
['æsɪdˌεtʃt] |
| acid-fast кислототривки́й
['æsɪdˌfɑːst, -ˌfæst] |
| acid-forming кислотоутво́рювальний
['æsɪdˌfɔːmɪŋ, -ˌfɔːrm-] |
| acid-free безкисло́тний, що не мі́стить кислоти́
[ˌæsɪd'friː] |
| acid-resistance кислототри́вкість
['æsɪdrɪˌzɪstəns] |
| acid-resistant кислототривки́й
['æsɪdrɪˌzɪstənt] |
| acid-resisting кислототривки́й
['æsɪdrɪˌzɪstɪŋ] |
| acid-soluble кислоторозчи́нний, розчи́нний в кисло́тах
['æsɪdˌsɒljʊbl, -ˌsɑːljəbl] |
| acid-treated обро́блений кислото́ю
['æsɪdˌtriːtɪd, -t̬ɪd] |
| low-acid низькокисло́тний, малокисло́тний
[ˌləʊ'æsɪd, ˌloʊ'-] |
Англо-український тлумачний словник економічної лексики 2004 (А. Шимків)
| acid-test ratio ▷ quick ratio |
Англійсько-український словник-довідник інженерії довкілля 2000 (Тимотей Балабан)
| acid (і) кислота; (пк) кислотний a. aerosol кислотна аерозольна частинка, кислотний аерозоль |
| boracic acid див. boric acid |
| boric acid [boracic acid, orthoboric acid] H3BO3 борна кислота (луската або порошкова речовина, отруйна, подразнює шкіру; уживають у виробництві вогнетривкого скла - боросилікату, скляного волокна, порцелянової емалі, зварювальних флюсів, вогнесповільнювачів; застосовують у ваннах для гальванопластики нікелем, для контролю цвілі на цитрусових овочах, в окопромивальних розчинах тощо) |
| carbonic acid H2CO3 вугільна кислота |
| chlorosulfonic acid [sulfone] ClSO2OH хлорсульфонатна кислота, сульфон (отруйна рідина в умовах вдихання, подразник очей і шкіри; вживають для виробництва пральних і дезінфекційних засобів, пестицидів) |
| chromic acid H2CrO4 хромова кислота |
| deoxyribonucleic acid [DNA] дезоксирибонуклеїнова кислота, ДНК (складний цукро-протеїновий полімер нуклепротеїна, що вміщає повний родовий [генетичний] код кожного ензима в клітині; основний складник спадковоносіїв [генів], вміщених в хромосомах клітинного ядра) |
| dichlorophenoxyacetic acid [2,4-D] Cl2C6H3OCH2COOH дихлорфеноксиоцтова кислота (гербіцид) |
| hydrochloric acid HCl соляна [хлоридна, хлороводнева] кислота, хлороводень |
| hypochlorous acid HOCl гіпохлоритна [підхлоринова] кислота (дезінфекційний засіб для забрудненої води) |
| orthoboric acid див. boric acid |
| oxalic acid HOOCCOOH2HOH щавлева [оксалатна] кислота |
| perchloric acid HClO4 перхлорна кислота (сильний окиснювач, легкозаймистий від стикання з органічними речовинами, вибухає від стрясання та нагрівання, отруйний; застосовують як каталізатор у виробництві етерів [ефірів], вибухових матеріялів, як складник електролітичного розчину для покриття плюмбієм [оливом]) |
| phosphoric acid H3PO4 фосфорна [фосфатна, ортофосфорна] кислота |
| sorbic acid CH3CH:CHCH:CHCOOH сорбітна кислота (грибковинищувач [фунгіцид], зберігальний засіб для харчів тощо) |
| trichlorophenoxyacetic acid C6H2Cl3OCH2CO2H трихлорфеноксильна оцтова кислота (отруйна речовина, травобий [гербіцид], листєпозбавляч [дефоліянт]) |
Глосарій термінів з хімії 2017 (Й.Опейда, О.Швайка)
| амінокислотний залишок = amino-acid residue остаток аминокислоты Залишок від амінокислоти, який утворюється, коли вона сполучаються з іншою з утворенням пептиду після вилучення води. Отже це частина амінокислоти, що втратила атом H аміногрупи (–NHCHRCOOH), або групу ОН карбоксильної групи (NH2CHR–CO–), або і те і інше (–NHCHR–CO–). Кожна ланка поліпептиду є залишком амінокислоти.  |
| ангідриди кислот = acid anhydrides ангидриды кислот 1. В органічній хімії — похідні органічних кислот (діацилоксиди), не тільки карбонових, що містять дві ацильні групи, приєднані до одного атома O: Acyl–O–Acyl, і утворюються відніманням води від двох кислотних груп, які належать одній або різним молекулам. Розрізняють симетричні та змішані ангідриди, що мають відповідно однакові або різні ацильні групи. Пр., оцтовий ангідрид CH3C(=O)OC(=O)CH3, ацетатно-бензенсульфоновий ангідрид CH3C(=O)OS(=O)2Ph, тіобензойний ангідрид PhC(=S)OC(=S)Ph. Для ангідридів характерні реакції з лугами, що йдуть з утворенням солей. У реакції з Н-нуклеофілами вони дають відповідні кислоти або їх заміщені (пр., з водою — кислоти, зі спиртами — естери, з гідрогенгалогенідами — галогенангідриди, з амінами — аміди і т.п.). 2. У неорганічній хімії — оксиди неметалів, при взаємодії яких з водою утворюються мінеральні кислоти. Пр., SO2, CO2, P2O5, SO3 — ангідриди сульфітної, карбонатної, фосфатної, сульфатної кислот, відповідно.  |
| бензилове перегрупування = benzylic acid rearrangement бензиловая перегруппировка Перегрупування α-дикетонів під каталітичною дією основ у α-оксикислоти (характерна реакція 1,2-дикетонів). У ряду циклічних 1,2-дикетонів супроводиться звуженням циклу на одиницю. RCO–COR + Н2О → R2C(OH)–COOH Систематична назва перетворення — 1/О-гідро,3/оксидо-(1/→2/арил)-мігро-приєднання. |
| бінарна кислота = binary acid бинарная кислота Кислота загальної формули HnX, де X — неметал. |
| гетерогенний кислотно-основний каталіз = heterogeneous acid-base catalysis гетерогенный кислотно-основной катализ Каталіз, що відбувається на поверхні твердої фази, яка має кислотно-основні центри, де утворюються комплекси реагентів з каталізатором. |
| дезоксирибонуклеїнова кислота = desoxyribonucleic acid, [deoxyribonucleic acid, DNA] дезоксирибонуклеиновая кислота [ДНК] Високомолекулярна нуклеїнова кислота, де мономерними одиницями є сполучені фосфодіестерними зв’язками дезоксирибонуклеотиди, які містять 2дезоксиDрибозу в βфуранозній формі, як вуглеводову компоненту. Молекулярна маса становить 4 — 16 млн., а в ДНК фагів досягає 150 млн. В її первинній структурі — в полінуклеотидному ланцюгу — нема розгалужень. У всіх природних ДНК гетероциклічні аглікони приєднані до дезоксирибозного залишка [залишку] через атом N в положенні 9 пуринової або в положенні 3 піримідинової основ. При гідролізі ДНК дає дезоксирибозу, фосфат йон та чотири гетероциклічних аміни — зазвичай аденін, тимін, гуанін, цитозин. ДНК різних організмів може бути хімічно різною (за співвідношеннями різних дезоксирибонуклеотидів, відмінністю пуринових або піримідинових основ: напр., наявністю 5оксиметилцитозину, 6метиладеніну), але макромолекулярна організація полімерних ланцюгів (подвійна спіраль) є однотипною і універсальною. На рисунку показано сегмент ДНК. Позначається ДНК. |
| дипротна кислота = diprotic acid дипротная кислота Кислота, молекула якої може віддавати два Н+. |
| жорстка кислота = hard acid жесткая кислота Кислота Льюїса з акцепторним центром, що має низьку поляризовність та молекулярну орбіталь, на яку переходять електрони донора, з низьким рівнем енергії. Це якісне поняття. До таких кислот належать Н+, Li+, BF3, AlCl3 та ін. |
| загальний кислотний каталіз = general acid catalysis общий кислотный катализ Каталіз реакцій кислотами Бренстеда (які можуть також включати сольватований йон Н+), при якому швидкість каталізованої реакції прямо залежить від концентрації недисоційованої кислоти (AH) (яка залишається постійною в часі), помноженої на певну функцію концентрації субстрату (S). Швидкість такої реакції (W) описується рівнянням W = (kH [H3O+] + kAH[AH] + ko) [S] Загальний кислотний каталіз можна відрізнити від специфічного кислотного каталізу (що здійснюється катіонами Н+), досліджуючи залежності швидкості реакції від концентрації буфера. |
| загальний кислотно-основний каталіз = general acid-base catalysis общий кислотно-основный катализ Каталіз, в якому донорами (акцепторами) протонів є недисоційовані форми кислот (AH) та основ (В) i швидкість реакції залежить від їхньої концентрації. Кислота (чи основа) входить у активований комплекс, стабілізуючи його i тим знижуючи активаційний бар’єр, через що істотну роль відіграє природа молекулярної форми каталізатора. Швидкість каталітичної реакції (W) при цьому описується рівнянням W = (kH [H3O+] + kAH[AH] + kOH[OH–] + kB[B] + ko) [S] Тобто, це каталіз кислотами та основами у випадку, коли він здійснюється частинками іншими, ніж утворені з розчинника йони (напр., коли розчинником є вода, то частинками іншими, ніж йони Н+ або ОН⁻). |
| кисла сіль = acid salt кислая соль Сіль, одержана частковою нейтралізацією поліпротної кислоти, тобто продукт неповного заміщення атомів H в молекулі такої кислоти на атоми металів, пр., NaHCO3. Такі солі мають катіони Н+, здатні заміщуватись на катіони металів. |
| кислота = acid кислота 1. У загальному випадкові — молекулярна частинка чи хімічна форма, здатні приєднуватись до носія вільної електронної пари (основи), напр., Н+, BF3, AlCl3, R3C+. 2. Сполука, яка дає йони H+ в розчині (за Арреніусом). 3. Сполука, яка містить атоми Н, здатні відриватись у вигляді йонів (за Бренстедтом), в даній реакції є донором протона (протонодонорна кислота, напр., RCOOH). 4. Сполука, яка здатна утворювати ковалентний зв’язок, приймаючи електронну пару основи (за Льюїсом). |
| кислота Бренстеда = Bronsted acid кислота Бренстеда Молекулярний індивид, що здатний віддавати гідрон (протон) основі (тобто донор гідронів) або відповідна хімічна форма. Напр., H2O, H3O+, CH3COOH, H2SO4, NH3. |
| кислота Льюїса = Lewis acid кислота Льюиса Молекулярна частинка, що є акцептором електронної пари й з основами Льюїса дає аддукти Льюїса, зв’язок з якими утворюється завдяки успільненню електронної пари основи, пр., BF3, AlCl3. R3B (кислота) + :NR3 (основа) → R3B––N+R3 (аддукт) |
| кислотна похибка = acid error кислотная ошибка 1. Систематична похибка, яка трапляється, коли скляні рН- електроди використовуються в сильних кислотних розчинах: скляні електроди дають у цих розчинах завищені значення рН. 2. Похибка, викликана наявністю в титрованому розчині після закінчення титрування нейтральних молекул недотитрованої слабкої кислоти. |
| кислотна форма катіонобмінника = acid form of cation exchanger кислая форма катионообменника Йонна форма катіонобмінника, в якій протийонами є йони Н+ (Нформа) або йоногенні групи, що приєднали протон, утворивши недисоційовану кислоту. |
| кислотне число = acid number кислотное число Масова кількість KOH (в мг), що витрачається на нейтралізацію 1 г органічної речовини. Характеризує вміст вільних кислот у речовині. Дорівнює різниці між числом омилення та ефірним числом. Синонім — число нейтралізації. |
| кислотний аерозоль = acid aerosol кислотный аэрозоль Дрібно розпорошені завислі в повітрі тверді або рідкі речовини кислого характеру. Є шкідливими при вдиханні, у великих концентраціях можуть викликати приступи астми. |
| кислотний барвник = acid dye кислотный краситель Барвник з кислотними групами в молекулі (SO3H, COOH). Мають структуру водорозчинних солей, аніони яких забарвлені. З основними групами волокон утворюють йонні зв’язки. Це азобарвники, а також трифенілметанові, антрахінонові. |
| кислотний дощ = acid rain кислотный дождь У хімії атмосфери — дощ, вода в краплях якого має значення pH менше від 5. Утворюється внаслідок наявності кислот, утворених з полютантів (SO2, оксиди азоту). Чиста дощова вода перебуває в рівновазі з CО2 повітря і тому при чистому повітрі її pH >5. |
| кислотний каталіз = acid catalysis кислотный катализ Електрофільний каталіз, де каталізатором виступає кислота. |
| кислотні опади = acid deposition кислотные осадки У хімії атмосфери — кислоти, які опадають з атмосфери при осаджуванні (дощ, туман, сніг — т. зв. мокрі опади), або шляхом прямого випадання на поверхню землі у вигляді дрібних твердих частинок (чи газу), викликаного потоком кислотовмісних мас над поверхнею землі (т. зв. сухі опади). Найчастіше основу таких опадів складають сполуки сірки та азоту. |
| кислотноосновне титрування = acid-base titration кислотно–основное титрование Визначення вмісту кислоти (основи) в розчині за допомогою титранту, який є розчином основи (кислоти). Таке титрування засноване на реакціях, пов’язаних з переносом [перенесенням] протонів (за Бренстедом) або електронних пар (за Льюїсом) від одної з реагуючих [реагівних] речовин до іншої в розчині. |
| кислотноосновний індикатор = acid-base indicator кислотно-основной индикатор Індикатор, що є барвником і має слабкі кислотні або основні властивості, який здатний різко міняти своє забарвлення при нейтралізації відповідно основою або кислотою в точці еквівалентності або поблизу неї (в дуже вузьких межах рН біля кислотного рКа при переході з кислотного середовища в лужне і навпаки), оскільки кислотна й основна форми його мають чітко відмінні кольори. |
| кислотно-основний каталіз = acid-base catalysis кислотно-основной катализ Пришвидшення хімічної реакції в присутності кислот або основ завдяки утворенню інтермедіата, який є активнішим, ніж субстрат, бувши його йонізованою формою, що перетворюється в лімітуючій [лімітувальній] стадії в продукт реакції. А + ВH —→ AH+ + B– AH+ —→ D + H+ B– + H+ —→ BH AH + B —→ A– + BH+ A– —→ D– D– + BH+ —→ DH + B |
| константа дисоціації кислоти = acid dissociation constant, [acid ionization constant] константа диссоциации кислоты Константа рівноваги для дисоціації кислоти на йон Н+ та аніон (Ka). Пр., константа дисоціації ацетатної кислоти є константа рівноваги для CH3СOОH (aq) = CH3СOО–(aq) + H+(aq) Ka = [H+][CH3СOО –] / [ CH3СOОH]. Синонім — константа йонізації кислоти |
| магічна кислота = magic acid магическая кислота Еквімолекулярна суміш HSO3F та SbF5. Це суперкислота, має кислотність вищу від кислотності 100 % сульфатної кислоти. |
| монопротна кислота = monoprotic acid монопротная кислота Кислота, молекула якої віддає лише один Н+. |
| м’яка кислота = soft acid мягкая кислота Кислота Льюїса, що має акцепторний центр з високою поляризовністю та молекулярну орбіталь, на яку переходять електрони донора, з високим рівнем енергії (Ag+, Hg+, I2, (CN)2C=C(CN)2 та ін.). |
| нітратна кислота = nitric acid азотная кислота Сполука HNO3. Сильна кислота (у водних розчинах). Окисник. Утворює солі — нітрати. |
| основність кислоти = basicity of acid основность кислоты Кількість атомів H в молекулі кислоти, які можуть бути передані нею спряженій основі в процесі дисоціації. |
| поліпротна кислота = polyprotic acid полипротная кислота Кислота, молекула якої може при дисоціації дати більше від одного йона Н+. |
| протолітичний кислотний каталіз = protolytic acid catalysis кислотный протолитический катализ Каталіз, в якому лімітуючою [лімітувальною] стадією є перетворення протонованої форми субстрату (S) в продукт (Р). Відбувається за схемою S + H3O+ ⇌ SH+ + H2O (K) SH+ + H2O → P + H3O+ (k). Швидкість реакції при початковій концентрації субстрату [S]o << [H3O+] описується рівнянням W = k[SH+] = kK[H3O+][S]o/(1+K[H3O+]). |
| прототропний кислотний каталіз = prototropic acid catalysis кислотный прототропный катализ Каталіз, в якому лімітуючою [лімітувальною] стадією на шляху перетворення субстрату (S) в продукт (Р) є перенос [перенесення] протона на основу (В). Відбувається за схемою S + BH+ ⇌ SH+ + B (K) SH+ + B → P + H3O+ (k) H2O + BH+ ⇌ H3O+ + B (Ka) Швидкість реакції (W) при початковій концентрації субстрату [S]o << [H3O+] описується рівнянням: W = k[SH+][B] ≈ kK[H3O+][BH+]o[S]o / (1+[H3O+]/Ka)2. |
| псевдокислота = pseudo acid псевдокислота Потенційно кислотна сполука, якій для реалізації кислотних властивостей потрібна певна структурна реорганізація, типу кето-енольної таутомеризації, з не надто малою енергією активації для того, щоб проявити нормальні кислотні властивості. Пр., нітроалкани. RCH2NO2 → RCH=NO2H → RCH=NO2– + H+ |
| рибонуклеїнова кислота (РНК) = ribonucleic acid (RNA) рибонуклеиновая кислота (РНК) Природна нуклеїнова кислота, де мономерною ланкою є рибонуклеотид, в яких вуглеводним (пентозним) компонентом є Dрибоза в βфуранозній формі, а азотними компонентами є одна з 4 основ: аденін, гуанін, цитозин, урацил. РНК подібна до ДНК, але містить у положенні 2’ кожної рибозної ланки оксигрупу, а замість тимінового залишка [залишку] — урацильний. Складається з одного полінуклеотидного ланцюга, який не буває розгалуженим. Молекулярна маса 0.5 - 2 млн. РНК може мати різну довжину ланцюгів їхніх макромолекул, різне співвідношення нуклеотидів. Завдяки комплементарності основ, окремі ділянки макромолекули взаємодіють за допомогою водневих зв’язків, сплітаючись у двоспіральні утворення, які проте не є такими досконалими, як у ДНК. РНК різних організмів не є однаковими, кількісні співвідношення нуклеотидів у них можуть бути різними, відмінними можуть бути пуринові та піримідинові основи. При гідролізі утворюється рибоза, фосфатний йон і чотири гетероциклічних амінів — аденін, урацил, гуанін, цитозин. Різновиди: інформаційна або матрична, транспортна. |
| сила кислоти = acid strength сила кислоты Міра здатності речовини віддавати протон (за Бренстедом). Визначається у відношенні до води як основи та оцінюється константою кислотної дисоціації сполуки AH (Кa) — чим більша ця константа, тим сильніша кислота, й навпаки. AH + H2O ⇌ A– + H3O+ Для малих концентрацій, коли коефіцієнти активності близькі до одиниці, то Кa = [A–][H3O+]/[AH] Кa є термодинамічною характеристикою органічних сполук. |
| сильна кислота = strong acid сильная кислота Кислота, яка повністю дисоціює в розчині на йони Н+ і аніони, має дуже високе значення Ка і є сильним електролітом. Найбільш відомі: HCl (хлоридна кислота), HBr (бромідна кислота), HI (йодидна кислота), H2SO4 (сульфатна кислота), HClO4 (перхлоратна ислота), HNO3 (нітратна кислота). |
| слабка кислота = weak acid слабая кислота 1. Кислота, яка в розчині лиш частково дисоціює на йони Н+ та аніони. Такі кислоти є слабкими електролітами. 2. Кислота зі значенням Ка меншим за 10–3. 3. Кислота з низьким процентом йонізації у воді. 4. Будь-який поганий донор протона. |
| специфічний кислотний каталіз = specific acid catalysis специфический кислотный катализ Каталіз, що викликається лише йонами H3O+, Швидкість реакції (W) при цьому дається рівнянням: W = k [H3O+][S], Δlog(W/[S]) ~ –ΔpH. Спостерігається кінетичний ізотопний ефект при заміні H2O на D2O. Приклад реакцій — гідроліз естерів та ацеталів. |
| специфічний кислотно-основний каталіз = specific acid-base catalysis специфический кислотно-основной катализ Каталіз кислотами або основами в розчині, коли каталітичні ефекти викликаються лише присутністю йонів, утворених з чистого розчинника (тобто, донорами (акцепторами) протонів H3O+, HO–, ліоній- або ліат-йонами). Звичайно витримується лінійна залежність logk від кислотності (pH чи H0) середовища. Донор протона ще в проторівновазі (перед лімітуючою [лімітувальною] стадією) дає активну форму, яка є спряженою кислотою (чи основою) реактанту. При тому, концентрація протонованого (чи депротонованого) реагенту має бути значно меншою, ніж загальна його концентрація. Швидкість реакції (W) при цьому дається рівнянням: W = (kA [H3O+] + kB[HO–]) [S]. |
| спряжена кислота = conjugate acid сопряженная кислота Кислота Бренстеда ВН+, утворена при протонуванні основи В. В + Н+ ⇌ ВН+ Спряжена кислота (ВН+) завжди несе на одну одиницю позитивного заряду більше, ніж спряжена з нею основа (В). |
| спряжена пара кислота-основа = conjugate acid-base pair сопряженная пара кислота-основание Дві речовини, два йони або дві молекули, яких формули відрізняються лише на один Н+. (Кислота є формою з Н+, а основа — без Н+). Кислота Бренстеда ВН⁺, утворена протонуванням основи В, є спряженою з основою В кислотою, а В є спряженою основою з кислотою ВН⁺. Напр., кислота Бренстеда HCl та її спряжена основа Cl⁻ становлять спряжену пару кислота-основа. |
| сульфатна кислота = sulfuric acid серная кислота Двоосновна кислота H2SO4, S(O)2(OH)2. Сильна кислота, ефективний дегідратуючий [дегідратувальний] засіб, при нагріванні діє як окисник. Дає солі — сульфати. Безбарвна рідина, оливоподібна за нормальних умов (т. пл. 10 ºС, т. кип. 340 ºС, d 1.8 г см-3), змішується з водою з розігріванням. Розчиняє SO3 з утворенням олеуму (H2SO4 . nSO3). У промисловості застосовується як засіб сульфування для одержання органічних сульфокислот та їхніх похідних (у виробництві барвників, лікарських субстанцій та ін.). |
| сульфітна кислота = sulfurous acid сернистая кислота Двоосновна кислота H2SO3, SO(OH)2. Безбарвна рідина. Слабка кислота (pKa = 1.92), має відновні властивості. Солі — сульфіти, натрієві солі використовуються як відновники. |
| сульфокислотно-тіольне відновлення = sulfonic acid-thiol reduction сульфокислотно-тиольное восстановление Перетворення типу RSO2OH → RSH |
| тіол-сульфокислотна оксидація = thiol-sulfonic acid-oxidation тиол-сульфокислотное окисление Перетворення тіолів у сульфокислоти типу RSH → RSO2OH. |
| трипротна кислота = triprotic acid трипротная кислота Кислота, молекула якої здатна віддавати три Н+. Пр., H3PO4. |
| фосфатидна кислота = phosphatidic acid фосфатидная кислота Похідне гліцеринфосфату, в якому дві гідроксильні групи гліцерину естерифіковані жирними кислотами. (RCOO)CH2CH(R’COO)CH2OP(O)(OH)2 |
| циклічні ангідриди кислот = cyclic acid anhydrides [cyclic anhydrides] циклические ангидриды кислот [циклические ангидриды] Ангідриди кислот, утворені відніманням води від двох оксокислотних функцій (карбоксильних, сульфонових та ін.) RkE(=O)l(OH)m (l ≠ 0), які знаходяться в одній і тій самій молекулі, так що в результаті закривається цикл. Оксо- та оксизаміщені аналоги сюди також включаються.  Синонім — циклічні ангідриди |
Англо-український військовий словник 2022 (Волонтери Ukrop Austria)
| acid bomb * кислотна бомба |
| hydrocyanic acid * синильна кислота |
| nitric acid * азотна кислота |
| picric acid * пікринова кислота (тринітрофенол, мелініт) |
| sulphuric acid * сірчана кислота |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)