Великий англо-український словник 2011 (Є.І. Гороть, Л.М. Коцюк, Л.К. Малімон, А.Б. Павлюк.) 
| eager [ˈi:gɘ] a 1. повний бажання; жадібний (до чогось – for, after); палкий, нетерплячий (про бажання); ~ questions нетерплячі питання; ~ for success жадібний до успіху; ~ for fame жадібний до слави; ~ for knowledge жадібний до знань; he is ~ for you to come він дуже хоче, щоб ви прийшли; he is ~ to learn він прагне вчитися; 2. енергійний, завзятий; an ~ beaver 1) дуже сумлінна, старанна людина; 2) ентузіаст; ~ pursuit енергійне переслідування; 3. напружений (про боротьбу); гострий (на смак); an ~ fight гостра сутичка; 4. холодний, різкий. USAGE: Значення прикметника eager може також передаватися прикметником anxious, і часто обидва прикметники взаємозамінні: We are anxious/eager to learn the news. Ми дуже хочемо дізнатися про новину. Прикметник anxious може виражати не тільки велике бажання, а й таке, яке супроводжується тривогою, страхом, невпевненістю. Коли цей компонент значення важливий для повідомлення чи не може бути нейтралізований, ці два прикметники вживаються по-різному й не можуть бути взаємозамінними: He was eager (але не anxious) to be home again. Він дуже хотів знову бути вдома. He is eager (але не anxious) for knowledge. Він прагне знань. Mother was anxious (але не eager) about you. Мати хвилювалася за тебе. |
| anticipation [ænˌtɪsɪˈpeɪʃ(ɘ)n] n передчування, передбачення, сподівання; eager, keen ~ сильне сподівання; ~ of pleasure передчуття задоволення; ~ of joy передчуття радості; thanking in ~ наперед вдячний (у листі); in ~ of smth, with чекаючи на щось, сподіваючись чогось. |
| fray1 [freɪ] n сутичка, бійка, сварка; eager for the ~ готовий лізти в бійку; to enter, to join the ~ влізти в бійку. |
Новий українсько-англійський словник 2016 (Є.І. Гороть, С.В. Гончарук, Л.К. Малімон, О.О. Рогач.)
| бажанн||я wish, desire, longing (for), hunger (for, after), appetence, appetency (потяг); lust (похітливе); coveting (заздрісне); ● зловмисне ~я ill will (to, towards); ● нестерпне ~я перен. itch (for ‒ відносно речі, to ‒ відносно дії); ● палке ~я a deep longing; craving; ● сповнений палкого ~я eager (for, about); ● за вашим ~ям at your desire; ● при всьому його ~і for the life of him; ● з мого власного ~я at my own/sweet will/pleasure, to my own taste; ● задовольнити чиїсь ~я to meet/to carry out one’s wishes; ● палати ~ям to be eager/inflamed, to burn with desire; ● я не буду зважати на його ~я I shall not consult his pleasure. |
| допитлив||ий curious, inquiring, eager to learn; searching, keen; inquisitive; ● ~ий погляд a searching/penetrating glance; ● бути ~им to have an inquiring nature. |
| жаг||а прям. і перен. thirst (for, of); перен. craving, longing (for), eagerness, intense desire; ● ~а до знань thirst for knowledge; ● сповнений пристрасної ~и eager (of, about); ● горіти ~ою to be eager/inflamed, to burn with desire. |
| наперебій, навперебій one after another, in emulation (of each other); in eager rivalry; ● говорити ~ to interrupt one another alternately. |
| прикметник грам. adjective. ПРИМІТКА: 1. Якщо іменник означається декількома прикметниками, то вони у більшості випадків розміщені у такому порядку: прикметники оцінки та судження, розміру, віку, форми, кольору, національності, матеріалу, наприклад: a nice round blue ball; a nice big and beautiful old garden; long curly red hair; an old square wooden house; an old long Scottish sward. Прикметники у вищому й найвищому ступені стоять перед усіма іншими прикметниками: the most famous English actor. 2. Прикметники, які відносяться до займенникових іменників something, anything, nothing, somebody, anybody nobody, everybody, someone, anyone, everyone, на відміну від загального правила, стоять не перед, а після цих іменників: something black, nothing new, someone familiar, everything important. 3. Якщо прикметник має пояснювальні слова, то лише цей прикметник стоїть перед іменником, а пояснювальні слова стоять після цього іменника: the best place in the world; he was the first man to come. 4. У словосполученнях з прикметниками міри deep, high, long, які модифікують кількісні іменники, ці прикметники стоять після означуваних іменників: five miles long; two metres deep; an inch high. 5. Деякі прикметники можуть займати позицію як до, так і після означуваного іменника: 1) прикметники available, required, suggested affected: the number of available newspapers або the number of newspapers available; 2) прикметники possible, impossible, necessary, vacant, free, open, imaginable, якщо вони означають іменник, якому передують слова every, any, only, first, last, або інші прикметники у найвищому ступені: the best (only) way possible або the best (only) possible way. 3) прикметники concerned, involved, responsible, proper, present мають різні значення в залежності від того, чи стоять вони перед чи після означуваного іменника: There was a concerned look in his eyes. Вигляд його очей був заклопотаний. All the people concerned. Усі, кого це стосувалося. 6. Ціла низка прикметників уживаються в конструкції з інфінітивом у ролі означення: able, afraid, anxious, ashamed, clever, difficult, eager, easy, foolish, happy, last, pleased, right, wrong, etc.: He was wrong to do that. Так робити не можна. 7. Деякі прикметники вживаються лише предикативно: afraid, alike, alive, ashamed, asleep, glad, fond, ill, near, well. В атрибутивній функції замість них вживаються інші прикметники, дуже близькі за значенням, зокрема: afraid ‒ frightened, alike ‒ similar, alive ‒ living, ill ‒ sick, near ‒ near-by, наприклад: to be afraid of smth але to have a frightened look, to be alike але to wear similar dresses, to be ill але a sick boy, etc. 8. Лише атрибутивно вживаються прикметники actual, elder, eldest, following, near-by. 9. Прикметники busy, worth вимагають вживання герундія після себе: She is busy cooking supper. Вона зайнята приготуванням вечері. This book is worth reading. Цю книжку варто прочитати. |
| терпіти (біль, збитки та ін.) to endure, to bear, to suffer; (миритися з чимсь) to tolerate; (зносити) to stand; to put up (with); ● ~ голод (холод) to bear/to endure hunger (cold); ● ~ нужду to suffer from want (of); ● ~ збитки to bear/to sustain losses; ● я його не можу ~ I cannot bear/stand him; ● справа не терпить зволікання the business is pressing; ● йому не терпиться піти туди he is eager to go there; ● краще кривду ~, як кривду чинити it is better to be lied about than to lie; ● терпи, козаче ‒ отаманом будеш everything comes to him who knows how to wait. |
| хоті||ти to want, to wish, to desire; to long, to yearn, to be eager; ● я ~в би, щоб ви знали це І should like you to know it; ● я ~в би, щоб це було не так І wish it were not true; ● робіть, як хочете do as you like/please/choose; ● що ви хочете цим сказати? what do you mean by this?; ● він робить, що хоче he does what he pleases/ chooses; ● я хочу, щоб ви зрозуміли це І want/wish you to understand it; ● я хочу, щоб це було зроблено І wish it (to be) done; ● якщо хочете if you like; ● коли хочеш приятеля позбутися, то позич йому грошей lend your money and lose your friend; ● хотів би рибку їсти і в воду не залізти you must lose a fly to catch a trout; ● якщо хочеш здоров’я мати, мусиш рано вставати early to bed and early to rise makes a man healthy, wealthy and wise. ПРИМІТКА: 1. To want є словом найбільш загального значення. To desire ‒ це дуже бажати, спрямовувати всю свою енергію на досягнення бажаного. To long ‒ дуже бажати, особливо те, чого важко досягти або чого немає в наявності. To yearn ‒ жадати, прагнути чогось (обов’язково з ніжними почуттями). Дієслово to want не має форм прогресивних часів. Після дієслова to want може вживатися об’єктна інфінітивна конструкція: He wanted me to help him. Він хотів, щоб я допоміг йому. Дієслово to want не вживається для передачі прохання. Прохання виражається зворотами I’d like (would like) to…; Could I …?, Can you, please ?, May I …? Дієслово to want не вживається для вказівки того, що вирішено зробити у найближчому майбутньому; в цих випадках вживаються to be going to do smth, to be about to do smth, to plan doing smth. ПРИМІТКА: 2. Підрядні речення після дієслова to wish використовують дієслово в формі Subjunctive і вводяться без сполучника that: I wish I knew it. Шкода, що я цього не знаю. I wish it were summer. Якби зараз було літо. Значення нереального бажання, крім дієслова to wish, також може бути передано конструкціями would rather (do smth.) і it is time (smb. did smth.). Дієслово в підрядних реченнях з цими конструкціями вживається у формі Subjunctive: It is time he were in bed. Йому пора б бути уже в ліжку. I would rather you did not go out today. Я б хотів, щоб ти сьогодні не виходив. Дієслово to wish, як і інші дієслова, що виражають почуття (to astonish, to dislike, to impress, to hate, to like, to love, to please, to prefer, to satisfy, to surprise, to want) звичайно не вживаються у формах тривалих часів. У формальному стилі to wish може вживатися з інфінітивом та об’єктною інфінітивною конструкцією: I wish to stay with you. Я хочу залишитися з вами; I wish you to stay with us. Я хотів би, щоб ви залишилися з нами. У цих випадках to wish має те саме значення, що й to want. У неформальному стилі замість to wish вживається to want або would like. Якщо дієслово вживається у значенні хотів би, бажав би, після нього у підрядному реченні вживається умовний спосіб, який за утворенням збігається з Past Indefinite, Past Continuous чи Past Perfect: I wish I knew German. Жаль, що я не знаю німецької мови. I wish it were not raining now. Жаль, що йде дощ. I wish you had seen this film. Жаль, що ви не бачили цей фільм. ПРИМІТКА: 3. Значення прикметника eager може також передаватися прикметником anxious, і часто обидва прикметники взаємозамінні: We are anxious/ eager to learn the news. Ми дуже хочемо дізнатися про новину. Прикметник anxious може виражати не тільки велике бажання, а й таке, яке супроводжується тривогою, страхом, невпевненістю. Коли цей компонент значення важливий для повідомлення чи не може бути нейтралізований, ці два прикметники вживаються по-різному й не можуть бути взаємозамінними: He was eager (але не anxious) to be home again. Він дуже хотів знову бути вдома. He is eager (але не anxious) for knowledge. Він прагне знань. Mother was anxious (але не eager) about you. Мати хвилювалася за тебе. |
| хотітися (безос. перекладається особовими формами) to want, to like; ● мені хочеться поговорити з ним І should like to talk to him; ● мені зовсім не хочеться слухати про це І have no desire/no wish to hear about it; ● йому дуже хочеться піти туди he is very eager/ anxious/desirous to go there; ● не так воно робиться, як нам хочеться water is a boon in the desert, but the drowning man curses it; ● чим більше маєш, тим більше хочеться мати the more you get, the more you want. |
| цікав||итися to be interested (in), to take an interest (in); to be curious, to be eager to know; ● не ~итися to take no interest (in); sl. not to care a straw; ● він не ~иться театром the theatre has no attraction for him. |
Англійсько-український словник з математики та інформатики 2010 (Є. Мейнарович, М. Кратко)
| eager = ['i:gə] енергі́йний (про метод обчислювання) |
| evaluation = [ɪˌvælju'eɪʃn] оці́нювання/оці́нення, фо́рмула оці́нення, оці́нко́ва фу́нкція (формула)
• accuracy ~ = оці́нка по́хибок • approximate ~ = набли́жена оці́нка • benchmark ~ = оці́нювання етало́нним те́стом, оці́нювання за допомо́гою етало́нної зада́чі • deductive ~ = дедукти́вна оці́нка • eager ~ = енергі́йне (завзя́те) оці́нювання (за принципом "оцінюй усе, що бачиш") • field ~ = експлуата́ційне (польове́) оці́нювання • formative ~ = формати́вне оці́нювання, оці́нювання на рі́вні се́нсу • formula ~ = оці́нювання за фо́рмулою • heuristic ~ = евристи́чна оці́нка • interim ~ = проміжна́ оці́нка • numerical ~ = числова́ оці́нка • overall ~ = сума́рна оці́нка • partial ~ = частко́ве оці́нювання • qualitative ~ = я́кісна оці́нка • quantitative ~ = кі́лькісна оці́нка • risk ~ = оці́нка ри́зику • short-circuit ~ = оці́нювання за спро́щеною схе́мою • small-group ~ = оці́нювання (системи) невели́кою гру́пою користувачі́в |
Українсько-англійський словник 1955 (К.Андрусишин, Я.Крет)
| бажи́ти (-жу́, -жи́ш) I vi to yearn for, covet, burn with desire; бажи́тися I vi impers. (used in 3rd pers.): ба́житься мені́, I desire passionately; бажни́й (-на́, -не́) desirous, eager, avid; passionate; curious. |
| гаря́чий (-ча, -че) hot, burning, glowing, boiling-hot; strong, spiritous (of liquors); recent, fresh: злови́ти на гаря́чім (гаря́чому) вчи́нку, to catch in the very act; || eager, warm, fervent; hot-headed; passionate, violent, hasty, fiery, mettlesome, spirited; зали́ти за шку́ру гаря́чого са́ла, to make one pay bitterly, to cause one to suffer (rue) for something, to be very hard on one. |
| горну́ти (-ну́, -неш) I vt to rake (scrape) up, draw near (with a hand), gather together; to embrace, press affectionately (to one’s breast); горну́тися I vi to press (cling) closely together, embrace one another; to apply oneself to, to be eager about: він до нау́ки так і го́рнеться, he is so eager to study. |
| жага́ (-ги́) f thirst, thirstiness; yearning, longing, eagerness; жагли́вий (-ва, -ве)* eager, passionate, ardent. |
| жагну́ти (-ну́, -не́ш) P vt to prick with a sting (spur, goad); жагу́че adv. ardently, passionately; жагу́чий (-ча, -че) passionate, ardent, eager. |
| жа́ді́бний (-на, -не)* eager, greedy, thirsty, desirous, anxious: гляді́ти жа́ді́бним о́ком, to look with envious (greedy) eyes (with eyes green with envy); жа́ді́бність (-ности [-ності]) f greed, eagerness, envy. |
| жарки́й (-ка́, -ке́) hot, torrid; ardent, eager; glowing-red: жарке́ підсо́ння, torrid climate; жарка́ кропи́ва́, prickly (stinging) nettles; жаркість (-кости [-кості]) f heat, torridity; eagerness, ardor; жа́рко adv. hotly; eagerly: надво́рі жа́рко, it is hot outside; жарни́ця (-ці) f oven in a steam-machine; roasting-oven; жарови́й (-ва́, -ве́) of a glow, incandescent (of an electric bulb); жаро́вня (-ні) f = жарівни́ця; жаро́к (-рку́) m Dim.: жар; жаро́та (-ти) f heat, sultriness, ardor. |
| живи́й (-ва́, -ве́) living, alive; brisk, quick, vivacious; eager, keen, vivid; вдо́ма нема́ ні живо́ї душі́, there is not a living creature at home; вся́ка жива́ душа́, everybody, every single one; жива́ вода́, spring (running) water; живе́ срі́бло, quicksilver; живе́ зі́лля, Bot. balsam; живи́й слід, fresh traces; він живи́й о́браз ба́тька, he is the living image of his father; він ні живи́й, ні ме́ртвий, he is in terrible anxiety (mortal fright); живи́й і здоро́вий, safe and sound; допекти́ до живо́го (до живи́х печіно́к), to cut one to the quick; сказа́ти в живі́ о́чі, to tell to one’s face; жива́ кра́ска лиця́, ruddy complexion; живі́ о́чі, bright (sparkling, piercing) eyes; живе́ ви́ображення, lively imagination; живи́й міст, a bridge of ferry boats; живи́й вого́нь, fire produced by friction of two pieces of wood; живи́ло (-ла) n means of animation; живина́ (-ни́) f W.U. living creature, animal; живи́нний (-нна, -нне) animal, beastly, organic: живи́нне ца́рство, animal kingdom (domain, world). |
| запали́ти (-алю́, -а́лиш) Р vt: (запа́лювати I) to light, kindle, set on fire; запали́тися P vi to take (catch) fire; to break out (of fire), be kindled (with love, anger): запали́тися до нау́ки, to be eager for knowledge (science); || to become red: запали́тися від со́рому, to blush for shame. |
| запи́тливий (-ва, -ве)* curious, interested, eager with questions; запи́тливо adv. with a questioning look (expression); запи́тний (-на, -не) of a question (interrogation). |
| запосіда́ти (-а́ю, -а́єш) I vt; запосі́сти (-ся́ду, -я́деш) P vi to take possession; запосіда́тися, запосі́стися vi to be bent on (eager for, greedy after). |
| зарва́ти (-ву́, -ве́ш) P vt: (зарива́ти I); to snatch (carry) away: як він це зарва́в? how did he happen to get it? || to catch, acquire: зарва́в тро́хи зна́ння́, he acquired a bit of knowledge; || to touch (come) upon: кого́ не зарве́ш, все во́рог, whomever you come upon, you always meet an enemy; зарва́тися P vi to begin quarreling (disputing); to be too impetuous (eager). |
| захапа́ти (-па́ю, -а́єш) P vt; заха́пувати (-ую, -уєш) I vt to snatch, grasp, snap (up), catch; захапа́тися, заха́пуватися vi to be in a hurry; to be eager to do (finish) something. |
| здиха́ти (-а́ю, -а́єш) I vi: здихну́ти (-ну́, -не́ш) Р vi dial. to sigh, breathe a sigh, long after: здиха́ти з любови [любові], to sigh for love; здиха́ти до ді́вчини, to be passionately in love with a young woman; здиха́ти до чо́го, to long for a thing, be eager to get it: здиха́ти до сла́ви, to pant for fame (glory); здиха́ти до ба́тьківщини, to long for (to see) the fatherland; здиха́тися, здихну́тися vi to get out, free oneself (with an effort): здиха́тися з біди́, to get over the trouble; здиха́тися насти́рливої ді́вчини, to get rid of a pesty young woman; || to regain (take) breath. |
| зіха́ти (-а́ю, -а́єш) І vi; зіхну́ти (-ну́, -не́ш) P vi to yawn, open one’s mouth, gape; to breathe one’s last; він зіха́є на мою́ пра́цю, he has an eye on (is eager to seize) that which I have gained by hard labor. |
| ква́пити (-плю, -пиш) I vt to hurry, incite, impel, drive on; ква́питися I vi to be in a hurry, make haste; to be eager; to tend towards, aspire to: він ква́питься до сла́ви, he is eager to gain glory (fame); він ква́питься на мої́ гро́ші, he has an eye on my money, his aim is to get my money; Prov., не ква́пся попе́ред ба́тька в пе́кло, (lit., do not hurry to get to hell before your father): let’s observe some order in this case, let’s proceed each in his turn. |
| лас (-су) m taste; inclination, desire; ласа́ч (-ча́) m = ласу́н, sweet-tooth, dainty-mouth; ла́се (-сого) n tid-bit, sweetmeat, delicacy; ласе́нький (-ка, -ке)* Dim.: ла́сий (-са, -се) dainty-mouthed, sweet-toothed; (на що): fond of, eager (avid, craving) to get or possess; (of color): black- or bay-colored ox with white belly; ла́сий кусо́к (шмато́к), delicate morsel, tid-bit; ла́сий на гро́ші, greedy for money; ла́сий, як кіт на са́ло, he is as fond of a thing as a cat is fond of lard (bacon); ла́сий панува́ти, he craves to rule. |
| липки́й (-ка́, -ке́) sticky, clammy, gluey, viscid, viscous, glutinous: липки́й пля́стер [пла́стир], adhesive (sticking) plaster; липки́й до господа́рства, eager to work on (around) one’s property (farm); липкість (-кости [-кості]) f stickiness, adhesiveness, viscosity; липко́виця (-ці) f clayish (loamy) soil; липкува́тий (-та, -те)* somewhat gluey (sticky, viscid). |
| нашоро́шений (-на, -не) pricked up (of ears); eager or attentive in listening. |
| охо́тливий (-ва, -ве)* willing, voluntary, eager, ready; (до чо́го): eager, greedy, avid; охо́тний (-на, -не)* = охо́чий; охо́тник (-ка) m volunteer; hunter; охоту́ха (-хи) f greedy (eager) woman. |
| охо́че adv. willingly, eagerly, readily; охочекомо́нний (-нного) m Archaic volunteer cavalry soldier; охо́чий (-ча, -че) willing, eager, ready, greedy, avid. |
| палки́й (-ка́, -ке́) hot, passionate, spirited, ardent, eager, vehement; inflammable; irascible: палкі́ дро́ва, wood which burns well (gives much heat); палки́й до робо́ти, eager to work; палке́нький, палке́сенький (-ка, -ке)* Dim.: палки́й; па́лко adv. ardently, passionately, eagerly; with fire (passion); па́лкість (-кости [-кості]) f ardor, passion; eagerness; vehemency. |
| по́хіп (-хопу) m impulse, inducement, disposition; похіпки́й (-ка́, -ке́), agile, ready, eager, prompt; по́хіпко adv. readily, promptly. |
| пристосо́вування, пристосува́ння n application; (act of): conforming to (with), adapting; accommodation. при́страсний (-на, -не)* passionate, ardent, vehement, eager; при́страсть (-ти [-ті]) ƒ passion, ardor, vehemence. |
| рва́ти (рву, рвеш) I vt to pluck, pick, cull, tear, pull; рва́ти зу́ба, to extract a tooth; рва́ти на собі́ воло́сся, to tear one’s hair; рва́ти кому́ що з рук, to snatch a thing from one’s hands; рва́ти ду́шу, to lacerate (one’s) soul; соба́ка рве, the dog tears (bites, snaps); рва́ти бо́ки зо смі́ху, to split one’s sides with laughter; чиря́к рве, the boil is coming to a head (causing sharp pain); Prov., ти́ха вода́ береги́ рве, still waters run deep; рва́тися I vi to be torn (to pieces), break (itself), be broken: де то́нко, там і рве́ться, people short of money can never make their ends meet; || to be eager (to attain or accomplish); to make eager efforts: він рве́ться до пра́ці, he is only too eager to work; рва́тися до чо́го, to seek to grasp (attain) a thing. |
| розохо́чений (-на, -не) encouraged, enlivened (by encouragement); eager (to do a thing). |
| ско́рий (-ра, -ре) quick, speedy, fast, swift, rapid: eager, prompt, brisk. |
| славожа́дний (-на, -не)* eager for glory. |
| ціка́вий (-ва, -ве)* curious, interested, inquisitive, eager to learn (be informed); interesting. |
Українсько-англійський словник ділової людини 2014 (Є. І. Гороть, О. В. Василенко, Н. В. Єфремова [та ін.])
| бажанн||я ім. с. wish (for, to), desire (for, to), (сильне) longing (for), hunger (for, after), appetence, appetency (потяг); lust (похітливе); coveting (заздрісне) зловмисне ~я ill will (to, towards) нестерпне ~я перен. itch (for ‑ відносно речі, to ‑ відносно дії) палке ~я a deep longing; craving сповнений палкого ~я eager (for, about) за ~ям at will за вашим ~ям at/according to your desire..., as desired by you... за власним ~ям at one’s own desire; at my own/sweet will/pleasure, to my own taste проти ~я against one’s will при всьому його ~і for the life of him при всьому моєму ~і... much as I should like to... задовольнити чиїсь ~я to meet/to carry out one’s wishes палати ~ям to be eager/inflamed, to burn with desire не буду зважати на його ~я I shall not consult his pleasure. |
| жаг||а ім. ж. прям. і перен. thirst (for, of); перен. craving, longing (for); eagerness, desire ~а до знань thirst for knowledge сповнений пристрасної ~и eager (of, about) горіти ~ою to be eager, to burn with desire. |
| хоті||ти дієсл. to want, to wish, to desire; to long, to yearn, to be eager; (мати намір, збиратися) to be about (to + inf.), to mean (to+ inf.) я ~в би, щоб ви знали це І should like you to know it я хотів би, щоб це було не так І wish it were not true робіть, як хочете do as you like/please/choose що ви хочете цим сказати? what do you mean by this? що ви від мене хочете? what do you want me to do? що (куди, коли) хочете whatever (wherever, whenever) you like як хочете just as you like він про це і чути не хоче he won’t hear of it він робить, що хоче he does what he pleases/chooses я хочу, щоб ви зрозуміли це І want/wish you to understand it я хочу, щоб це було зроблено І wish it (to be) done якщо хочете if you like хочеш не хочеш willy-nilly, whether you like it or not; ♦ коли хочеш приятеля позбутися, то позич йому грошей lend your money and lose your friend хотів би рибку їсти і в воду не залізти you must lose a fly to catch a trout якщо хочеш здоров’я мати, мусиш рано вставати early to bed and early to rise makes a man healthy, wealthy and wise. ПРИМІТКА: 1. To want є словом найбільш загального значення. To desire – дуже бажати, спрямовувати всю свою енергію на досягнення бажаного. To long – дуже бажати, особливо те, чого важко досягти або чого немає в наявності. To yearn – жадати, прагнути чогось (обов’язково з ніжними почуттями). Дієслово to want не має форм прогресивних часів. Після дієслова to want може вживатися об’єктна інфінітивна конструкція: He wanted me to help him. Він хотів, щоб я допоміг йому. Дієслово to want не вживається для передання прохання. Прохання виражається зворотами I’d like (would like) to…; Could I …?, Can you, please ?, May I …? Дієслово to want не вживається для вказівки того, що вирішено зробити у найближчому майбутньому; в цих випадках вживаються to be going to do smth, to be about to do smth, to plan doing smth. 2 Підрядні речення після дієслова to wish використовують дієслово у формі Subjunctive і вводяться без сполучника that: I wish I knew it. Шкода, що я цього не знаю. I wish it were summer. Якби зараз було літо. Значення нереального бажання, крім дієслова to wish, також може бути передано конструкціями would rather (do smth.) i it is time (smb did smth). Дієслово в підрядних реченнях з цими конструкціями вживається у формі Subjunctive: It is time he were in bed. Йому пора б бути уже в ліжку. I would rather you did not go out today. Я б хотів, щоб ти сьогодні не виходив. Дієслово to wish, як і інші дієслова, що виражають почуття (to astonish, to dislike, to impress, to hate, to like, to love, to please, to prefer, to satisfy, to surprise, to want) звичайно не вживаються у формах тривалих часів. У формальному стилі to wish може вживатися з інфінітивом та об’єктною інфінітивною конструкцією: I wish to stay with you. Я хочу залишитися з вами. I wish you to stay with us. Я хотів би, щоб ви залишилися з нами. У цих випадках to wish має те саме значення, що й to want. У неформальному стилі замість to wish вживається to want або would like. Якщо дієслово вживається у значенні хотів би, бажав би, після нього у підрядному реченні вживається умовний спосіб, який за утворенням збігається з Past Indefinite, Past Continuous чи Past Perfect: I wish I knew German. Жаль, що я не знаю німецької мови. I wish it were not raining now. Жаль, що йде дощ. I wish you had seen this film. Жаль, що ви не бачили цей фільм. 3: Значення прикметника eager може також передаватися прикметником anxious, і часто обидва прикметники взаємозамінні: We are anxious/eager to learn the news. Ми дуже хочемо дізнатися про новину. Прикметник anxious може виражати не тільки велике бажання, а й таке, яке супроводжується тривогою, страхом, невпевненістю. Коли цей компонент значення важливий для повідомлення чи не може бути нейтралізований, ці два прикметники вживаються по-різному й не можуть бути взаємозамінними: He was eager (але не anxious) to be home again. Він дуже хотів знову бути вдома. He is eager (але не anxious) for knowledge. Він прагне знань. Mother was anxious (але не eager) about you. Мати хвилювалася за тебе. |
| цікав||итися дієсл. to be interested (in), to take an interest (in); to be curious, to be eager to know не ~итися to take no interest (in); sl. not to care a straw він не ~иться театром the theatre has no attraction for him. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)