Знайдено 12 статей
Ви можете обмежити пошук лише головними позиціями
Шукати «самогубство» на інших ресурсах:

- Великий англо-український словник 2011 (Є.І. Гороть, Л.М. Коцюк, Л.К. Малімон, А.Б. Павлюк.) Вгору

self- [self-] у складних словах має значення
1. свій-, себе-:
  self-love себелюбство;
  self-violence самогубство;
2. автоматичний, самостійний:
  self-loading самозарядний;
  self-luminous самосвітний;
  self-recording самописний.
self-blood [ˌselfˈblʌd] n самогубство.
self-destruction [ˌselfdɪˈstrʌkʃ(ɘ)n] n самознищення; самогубство.
self-murder [ˌselfˈmɜ:dɘ] n юр. самогубство.
self-slaughter [ˌselfˈslɔ:tɘ] n юр. самогубство.
self-violence [ˈselfˈvaɪɘlɘns] n самогубство.
suicide [ˈs(j)u:ɪsaɪd] v (past i p. p. suicided, pres. p. suiciding) учинити самогубство, покінчити з собою, заподіяти собі смерть (тж to ~ oneself).
suicide [ˈs(j)u:ɪsaɪd] n
1. самогубство;
  attempted ~ замах на життя;
  ~ run військ. жарг. виліт на небезпечне завдання;
  ~ stand військ. безнадійний опір;
  to attempt ~ робити замах на життя;
  to commit ~ учинити самогубство; покінчити з собою;
  to contemplate ~ мати намір вчинити самогубство;
2. самогубець, самовбивця;
  ~ pilot камікадзе, льотчик-смертник;
3. провал планів (крах надій) з власної вини;
  economic ~ економічний крах;
  political ~ політичний крах;
  to commit social ~ зі своєї вини втратити положення у суспільстві;
  the program proved economic ~ цей план привів (країну, фірму) до економічного краху;
◊ ~ club військ. розм. команда смертників.

- Новий українсько-англійський словник 2016 (Є.І. Гороть, С.В. Гончарук, Л.К. Малімон, О.О. Рогач.) Вгору

самовбивство (самогубство) suicide; self-murder, self-killing; юр. felo-de-se.
самогубство suicide, self-murder;
кінчити життя ~м to commit suicide; розм. to make away with oneself.

- Українсько-англійський словник 1955 (К.Андрусишин, Я.Крет) Вгору

самогу́бець (-бця) m, самогу́бка (-ки) f suicide (person);
  самогу́бство (-ва) n suicide;
  самогу́бця (-ці) m, f suicide (person).

- Українсько-англійський словник ділової людини 2014 (Є. І. Гороть, О. В. Василенко, Н. В. Єфремова [та ін.]) Вгору

вчин||яти, ~ити дієсл. (щось зробити) to make, to do, to act, to cause; (злочин) to commit, to perpetrate
~ити гріх to commit a sin
~ити замах на чиєсь життя to try/to attempt a person’s life
~яти опір to render/to offer resistance
~ити самогубство to commit suicide.