Знайдено 7 статей
Ви можете обмежити пошук лише головними позиціями
Шукати «де-факто» на інших ресурсах:

- Великий англо-український словник 2011 (Є.І. Гороть, Л.М. Коцюк, Л.К. Малімон, А.Б. Павлюк.) Вгору

de facto [ˌdi:ˈfæktɘʋ, ˌdeɪˈfæktɘʋ] лат. adv на ділі, фактично, де-факто (протил. de jure).
recognition [rekɘgˈnɪʃ(ɘ)n] n
1. упізнавання, розпізнавання;
  to escape ~ залишитися невпізнаним;
2. усвідомлення;
  ~ of danger усвідомлення небезпеки;
3. визнання, схвалення;
  to receive ~ from the public одержати схвалення громадськості;
  to win ~ from the public завоювати схвалення громадськості;
4. юр. офіційне визнання (факту тощо); затвердження; санкція;
5. визнання (суверенітету країни тощо);
  diplomatic ~ дипломатичне визнання;
  de facto ~ визнання де-факто;
  de jure ~ визнання де-юре;
  to extend ~ to a state визнавати якусь державу;
  to withdraw ~ from a state не визнавати якусь державу;
6. привітання (під час зустрічі);
  to give smb a passing ~ привітатися з кимсь кивком голови;
  to give smb a smile of ~ привітатися з кимсь посмішкою;
7. надання слова;
8. військ. виявлення, розпізнавання;
  ~ lights розпізнавальні вогні;
9. перегляд, огляд;
10. юр. розслідування, судове слідство.

- Новий українсько-англійський словник 2016 (Є.І. Гороть, С.В. Гончарук, Л.К. Малімон, О.О. Рогач.) Вгору

де-факто de facto.

- Українсько-англійський словник ділової людини 2014 (Є. І. Гороть, О. В. Василенко, Н. В. Єфремова [та ін.]) Вгору

де-факто присл. лат. de facto
визнавати ~ to recognize de facto.
визна||вати, ~ти дієсл. політ., юр. (вважати законним) to recognize, to accept; (погоджуватися) to admit, to acknowledge; to own; (приходити до висновку) to consider, to declare; (вимагати законності) to allow; (вважати) to vote, to deem
~ти де-факто (де-юре) to recognize de facto (de jure)
~ти договір неукладеним declare a contract null and void
~ти кого-небудь банкрутом adjudge somebody to be a bankrupt
~ти необхідним to deem (it) necessary
~ти новий уряд країни to recognize the new government of a country
~ти свої хиби to own one’s deficiencies
~ти свою помилку to acknowledge one’s mistake
~ти себе переможеним to acknowledge defeat; розм. to own oneself beaten; to back down; спорт. to throw up the sponge
~ти справедливість претензії to admit a claim
~ти чиюсь правоту to admit smb is right
~ити чиюсь роботу відмінною to declare/to consider smb’s work excellent
не ~вати to disclaim; (не) ~вати себе винним to plead (not) guilty
треба ~ти, що... it must be admitted that...
чи ~єте себе винним? do you plead guilty or not guilty?
я ~ю, що це вірно I acknowledge/admit it to be true.

ПРИМІТКА: Українське дієслово визнавати може передаватися словами to acknowledge, to admit, to confess. Ці синоніми розрізняються такими смисловими ознаками: 1) причина визнання (пресинг обставин, фактів, доказів тощо); 2) характер визнання (публічне, особисте, відкрите); 3) форма визнання (вербальне – невербальне). To acknowledge i to admit виражають вербальне визнання й визнання непрямим способом (поведінкою, певними діями тощо): визнати поразку в шаховому турнірі to acknowledge/to admit the defeat in the chess tournament. To acknowledge виражає відкрите, публічне визнання того, що до цього замовчувалося або не вважалося фактом: Він визнав свою поразку на виборах. He acknowledged his defeat at the elections. To admit має відтінок неохочого визнання, інколи супроводжується обмовками: Я визнаю, що це так. I admit it to be true. To confess означає добровільно відкрити те, що є інтимним або в чому розкаються; воно завжди виражає ідею довіри: Вона зізналася, що кохає його. She confessed that she loved him.

визнання ім. с. політ. recognition; (оцінка в суспільстві) recognition, acknowledgement, acceptance; юр. (вини) confession
добровільне ~ voluntary confession
міжнародне ~ international/worldwide recognition
~ де-факто (де-юре) de facto (de jure) recognition
заслужити ~ to merit acknowledgement.
уряд ім. ч. government, cabinet, амер. тж. administration; (органи) governmental authorities (pl.)
тимчасовий ~ provisional government
маріонетковий ~ puppet government
народний ~ popular government
центральний ~ national government
гарантований ~ом guaranteed by the government, government underwritten
~ де-факто government de facto
~ де-юре government de jure
~ на чолі з прем’єр-міністром prime ministerial government
~ у вигнанні government in exile
сформувати ~ to set up/to form a government.