r2u.org.ua / e2u.org.ua

Вітаю!

Зацікавила ваша пропозиція щодо створення Фонду українського перекладу. Останніми днями думав про подібну гіпотетичну громадську організацію/сайт «Ліга українських перекладачів». Я вбачав у створенні подібної організації втілення наступних завдань:

1) Об’єднання зусиль окремих ентузіастів, які «для душі» здійснюють переклад українською популярного програмного забезпечення, наукових статей (зокрема, з економіки), фільмів (дехто здійснює досить якісні переклади «для інтернету»), відео (наприклад, на науково-популярному сайті TED.com) тощо.

2) Створення реєстру того, що ще можна/слід перекласти українською, обговорення пріоритетів перекладу. Створення реєстру українських перекладачів та, особливо, перекладачів-ентузіастів.

3) Обмін досвідом, обговорення термінології.

4) Залучення коштів для «нагород» чи «стипендій» для окремих дуже активних/якісних перекладачів. Видання перекладних книжок, фільмів, коміксів тощо.

ТОБТО:

• У вашій ідеї Фонду українського перекладу я пропоную не нехтувати значенням фільмів та відео (особливо науково-популярних фільмів) і програм для сучасної культури.
• Зауважити, що окрім професійних перекладачів (таких як, скажімо, Максим Стріха) сьогодні є ще армія волонтерів, які хочуть і роблять український переклад (окремим явищем є такі професійні перекладачі як киянин Дмитро Клюшин, який своїми якісними перекладами наукової літератури поповнює не українську скарбницю культури, а російську).

Та загалом, я цілковито підтримую вашу ідею.

Пропозиція - лише заготовинка (для обговорення). Коло питань, які можна розглядати на перекладацькому сайті, звісно, можна розширювати.
Стосовно фільмів - то чому ні. Єдине не певен, що фільми варто теж зберігати на сайті (в інеті є багато місць, де можна зберігати фільми - хоча б http://www.ex.ua/), але обговорювати мову (текст) фільмів цілком можна й тут.
Від початку нема жодного поділу: не тільки на професійних і непрофесійних, а й на професіональних і непрофесіональних перекладачів. Брати участь можуть всі охочі (зрозуміло, що в професіоналів авдиторія буде вдячніша ).
Всі пункти, які Ви перерахували, цілком лежать в рамках заготовинки. Правда, я не певен, що треба створювати якийсь всеохопний реєстр: охочі автоматично в нього потрапляють, а неохочих навіщо туди вписувати?

Мрію про перекладацький портал...
Там має бути Перекладацький форум, Розділ для навчання (типу http://englishtexts.ru) Проєкти-співпраці (типу розмовника для Євро 2012 : )), і власне переклади, від інтерфейсів і документацій до книжок і фільмів (типу http://translatewiki.net чи http://notabenoid.com).

xrju, стосовно реєстру, я мав на увазі реєстр перекладачів. На форумі технічно можливо вести такий реєстр (не знаю, правда, наскільки зручно ). Якщо ж задумана Ліга перекладачів не вписується в рамки цього сайту - тоді співпраця. Головне, як на мене, у справі таких ліг/об’єднань/спілок - наповнювати реальним змістом їхнє існування. А це непросто. От, скажімо, маємо Асоціацію українських письменників, і що? Хто-небудь чув про її практичну діяльність? Тому дивіться
Стосовно науково-популярних фільмів, то можна завести гілку для обговорення. Це секундна справа. Але потрібна людина, яка її вестиме. До того ж тут без інтересу в цьому контор, які займаються українським перекладом таких фільмів, здається мені, не обійтися. Цілком можливим, скажімо, є створення такого собі кластера (як сказав би Янукович) пов’язаних сайтів. І тоді, наприклад, основна робота ведеться на спеціялізованому сайті перекладу науково-популярних фільмів/чого-небудь іншого, а тут йде обговорення слів/сполук/фраз/тексту, якщо виникатиме така потреба. А вона точно є, навіть якщо перекладачі думають інакше Стосовно художніх фільмів/мультфільмів, то ситуація складніша (тут додаються інші чинники, крім суто мовних, та й самі мовні досить відрізняються від випадку наукового тексту).

Pustomytnyk, то, може, перейти від мрій до здійснення? Є лише одне але. За К.Прутковим, "нєльзя об’ять нєоб’ятноє" . І можна багато чого передбачити на сайті (частину свідомо поки не подано), але все впиратиметься в активність учасників. Якщо в Україні сотні перекладачів (маю на увазі книжок), то для самопідтримання перекладацького сайту не завадила б участь десятка-трьох. А я трохи в курсі про спроможність українців до системної і постійної роботи Легше сотню тисяч зібрати на мітинг, ніж десяткові (десяткові!) організуватися для перманентної справи .

Пропоную приблизний план дій:
1) залучення до обговорення якнайширшого кола людей, насамперед перекладачів (я принаймні залучив п’ятьох, відповіли четверо - непогано);
2) визначення всіх напрямків діяльності і хто готовий бути модератором відповідного напрямку (через самовизначення). Головне завдання модераторів - не дати засохнути відповідній гілці (напрямку), розвивати, робити огляди тощо і, звісно, прибирати можливе сміття на кшталт машинного перекладу або неякісної літератури тощо;
3) технічне оформлення (бажане долучення програмістів, бо наш програміст, творець сайту, і так завалений роботою);
4) перекладачі пропонують переклади (мається на увазі як переклади для бібліотеки, так і переклади-пропозиції до видання). Щодо пропозицій - ось приблизний взірець http://r2u.org.ua/forum/viewforum.php?f=34, як оформляти. Але, власне, можна на свій смак. Побажання - побільше інформації про книжку, щоб зацікавити майбутніх видавців і читачів;
5) бажано, щоб до обговорення залучилися видавництва, які займаються перекладними книжками (це вони якось самі мали б зацікавитися);
6) обговорити питання Фонду тощо;
7) провести обговорення цієї теми десь пізніше в реалі (книгарня "Є" тощо).
Два останніх пункти - після запуску перекладацького сайту)...
Так, можливо, вдасться запустити справу перекладацького збіговиська , а ні — невдала спроба стане наукою. Тай спиток - не збиток
...
Ото так. Або ж пропонуйте свої плани дій

Минуло півтора місяця від початку вельми бурхливого обговорення "Наукового перекладу" . Але декілька повідомлень і декілька позафорумних відгуків є, і принаймні можна підбити деякі проміжні підсумки.
1. Час від часу ідея перекладацького сайту (з різними цілями) зринає і навіть є декілька практичних втілень:
а) найжвавіший сайт (одеський), про який повідомила п. Че, http://odes-transl.com/, з перекладацьким форумом зокрема, де в розділі "Перекладацькі пригоди, "перли", ляпи..." випадково надибав навіть критику статті з народного словника "млявоперебіжна дискусія". Може, є й інша критика
б) куди менша активність на "Академічному перекладі" http://www.ua-pereklad.blogspot.com/
в) і на Лабораторії наукового перекладу http://ua-pereklad.livejournal.com/553.html .
Є декілька сайтів, де, крім усього іншого, обговорюють переклади, скажімо Автура: http://www.avtura.com.ua/books/4/: уривки перекладів, рецензії тощо, або ЛітАкцент http://litakcent.com/ , де також порушують порушують тему перекладів: круглі столи, обговорення книжок тощо.
Є навіть Асоціація перекладачів України http://www.uta.org.ua/full_members, але, м’яко кажучи, не дуже активна.
2. Загалом можна сказати, що бракує перманентної участі широкого кола учасників (хоча б десятка) усім сайтам, а участь власне перекладачів слабенька. Без цього будь-який сайт приречений перевестися на руді миші. А натомість час від часу лунатимуть свіжі ідеї про створення якогось перекладацького порталу тощо, бо про те, що вже створено, охочі до створення не знають .
3. Можна було б продовжувати довішувати ще якісь "цукерки" на цьому перекладацькому сайті, але поки нема сенсу, бо нема учасників. Допускаю, що, може б, і виникло у когось бажання поперекладати, але не знає, з чого почати .
4. Для охочих повправлятися в перекладі наукових книжок . Надибав сайт http://www.freebookcentre.net Free Computer Books. Книжок тут і з різних галузей валява . Можна відібрати книжки з найкращих університетів світу (скориставшись, скажімо, Academic Ranking of World Universities), або, наприклад, курси/відеокурси провідних університетів http://whoyougle.ru/texts/online-university-courses/.
Охочі, пробуйте. Одна перекладена книжка варта десятка відер сліз, пролитих через вболівання за долю української мови/книжки .

трохи про переклад від М.Поповича http://life.pravda.com.ua/culture/2011/05/25/79321/
- Тобто українська наука ніби живе в своєрідному гетто, звідки може виїжджати на певний час.

- Так. Це гетто.

Треба хоча би перекласти англійською мовою ті речі, які є класикою. Але навіть цього немає. А ще нам потрібні реферативні журнали, які би друкували англомовні анотації бодай на півсторінки на найважливіші українські публікації.

Це не комплекс меншовартості. Це ділове питання. Поки ми цього не зробимо, ми не можемо бути повноцінними членами Європейського співтовариства.

От поляки вже давно це в себе зробили.

- А хто має це робити?

- Це питання елементарних грошей. От мені в інституті потрібно мати команду людей, які знають англійську, французьку, німецьку, давньогрецьку та латину. Тоді я би організував переклади українською мовою тієї класики, якою користується весь світ.

Якщо ми хочемо мати національну культуру, то ці речі треба мати в українських перекладах. У нас, в кращому разі, сьогодні користуються російськими.

Ще ми повинні мати людей, які все перекладатимуть на англійську мову. Це настільки важливо, що я просто не можу передати.

- Хто має платити?

- Держава. Наша академія наук надзвичайно бідна. Хоча вона повинна мати забезпечення на рівні hi-tech. Вона повинна мати всю лабораторну частину, всі прилади. В нас тільки починають відновлювати технічну базу. Вона старіє з кожним роком.

Зараз пішла пошесть: мовляв, давайте зробимо так, щоб наука сама на себе заробляла.

Наука не може розвиватися, якщо вона думає про завтрашній день. Наука може розвиватися тільки тоді, коли вона думає про вічність. Якщо по-діловому, то коли вона думає бодай на 10 років вперед.

Чим бідніша нація - тим вона дурніша. Тобто вона дивиться собі під ноги. Вона просто не може дозволити собі дивитися у післязавтра, тому що вона повинна думати, як розрахується зі своїми боргами.

Ми живемо в такому стані. В нас просто всихає мозок. Все тримається на особистому ентузіазмі.

Приклади перекладу природничого підручника (готові й готовлені до друку):
Вільям Ф. Ґанонґ. Фізіологія людини
І як вони пропонують вимовляти те кінцеве "нґ" у прізвищі автора? В мові-оригіналі пишуть на кінці g, але ж його навіть окремо не вимовляють! Натомість звучить велярний носовий звук, який відповідає в написанні англ. буквосполуці ng. Мало того, що "нґ" геть не відповідає оригінальній вимові, такий трансліт ще й примушує носія укр. мови до геть неприродної вимови вибухового приголосного на кінці. Бррр.

Нельсон Д., Кокс М.: Основи біохімії за Ленінджером http://www.bak.lviv.ua/index.php?option ... &Itemid=16

Ще кілька перекладів того самого видавництва вказано тут.

Щось я не знайшов прикладів перекладу
Стосовно "нґ", то за чинним правописом має бути "нг", але за проєктом-99 - "нґ" (у власних назвах людей). Можливо, редакція взяла на озброєння останнє.

Цікаві думки про стан перекладацтва:
http://www.ut.net.ua/Culture/25185, зокрема "Зараз то не перекладачі! З молодших за наше покоління лише Галина Кирпа добре все робить… Раніше переклад містив точну думку автора, з одного боку, а з другого – вона була грамотно відтворена українською мовою. Теперішні перекладачі інтерпретують по-своєму. Часто бачу, як хтось із них не розуміє автора повністю, тому подає в тексті свою версію. То хіба що переказ!"
http://dt.ua/articles/83701, зокрема: "Є велика проблема з новими перекладачами. При тотальному знанні англійської мови — тотальне незнання української! Не талановиті, механічні переклади. Біда…"
— Як би ви схарактеризували загальний стан перекладацтва в Україні?
http://www.day.kiev.ua/212546, зокрема
— Є багато проблем. Найбільше, звісно, проблем редакторських і коректорських — маса страшенних недоглядів. Чи то редакторів бракує, чи їм замало платять... Та й самі перекладачі часто працюють погано. Перекладають окремі слова, а не текст, не стиль, а треба ж перекладати саме це. А ще для перекладача важливіше знати не ту мову, з якої він перекладає, а саме ту, якою! Інакше не відтворити, не передати письма автора, за якого ти взявся. А тоді виходять дикі «ляпи». Ось у Байрона в одному листі є приблизно така фраза: «Я — як тигр, якщо перший стрибок не вдався, то відповзаю назад». Один із перекладачів слово «spring», яке там вжито у значенні «стрибок» переклав буквально, як «весна». Уявіть собі, яка нісенітниця вийшла. Ще чомусь багато хто думає, ніби перекладачем може бути будь-хто. І що при цьому можна не думати. Що ж до того, покращилась чи погіршилася ситуація, порівняно з минулими роками, гадаю, десь покращилась, десь погіршилася, а в цілому рівень той самий .
З інтервв’ю зі Слабошпицьким
http://www.umoloda.kiev.ua/number/1919/164/68271/
— У вас є книга «Жовтий князь» Василя Барки німецькою. Чому ви не продовжуєте проект перекладів?
— Книга вийшла внаслідок співпраці з НТШ в Америці. Але мене лякають наші переклади на іноземні мови. У радянські часи я возив торби перекладів Українки, Шевченка до Америки, але люди не могли зрозуміти, що там написано: слова ніби англійські, а сенсу — немає.

освіжив трохи текст про "Науковий переклад"