r2u.org.ua / e2u.org.ua

В словнику:
Речёвка – (рус.) речівка.
В російській речь - мова, і утворення від цього кореня слова речевка цілком виправдано. В українській же річ, речі - це якийсь предмет або предмети. Ні, звичайно, у Тичини "на майдані пил спадає, затихає річ...", але тут поетові явно не вистачало рими до слова ніч і він використав кальку з російської.
Я б запропонував
Речёвка – (рус.) кричалка.
Адже речевки справді викрикують, кричать.

В українській "річ" — це теж насамперед мова.
Речёвки, по-перше, не обов’язково кричать (але зазвичай голосно проговорюють), а по-друге, зазвичай у них більше сенсу.
Динамо з Дніпра... — це кричалка.
Руки в масле, ж.. в мыле — мы работаем на ЗИЛе... — це речевка.

Кувалда писав:В українській "річ" — це теж насамперед мова.

Ще й насамперед ? Цікаво було б почути аргументи.

Кувалда писав:Речёвки, по-перше, не обов’язково кричать (але зазвичай голосно проговорюють), а по-друге, зазвичай у них більше сенсу.
Динамо з Дніпра... — це кричалка.
Руки в масле, ж.. в мыле — мы работаем на ЗИЛе... — це речевка.

Також цікаво було б дізнатися також межу між голосно проговорюють і кричать.
Бо речевки "голосно проговорюють" не в тісному колективі, а на людях, і для того, щоб вони були почуті широким загалом. А для цього це роблять хором і голосно, тобто кричать.
Нє, ну руки в маслє і т.д. можна прошепотіти й на вушко дружині в ліжку. Як от іноді доводиться щось забивати не молотком, а розвідним ключем, бо він саме під рукою. Але ж їх призначення інше.

краєзнавець писав:

Кувалда писав:В українській "річ" — це теж насамперед мова.

Ще й насамперед ? Цікаво було б почути аргументи.

Подивіться у Грінченка:
Річ, речі, ж.
1) Рѣчь, слово, разговоръ. На речах — наче на кобзі. Ном. № 2289. Нехай ваша річ на переді. Ном. № 4970. Про вовка річ, а вовк навстріч. Ном. № 5769. Відняло річ. О больномъ: отняло языкъ. Кобел. у. Зняти річ. Начать говорить, заговорить. Ном. Річ на двічі. Двусмысленность. Ном. № 12843. Не до тебе річ. Не съ тобой говорятъ. Ном. № 9578. Бути з ким на реча́х. Имѣть съ кѣмъ разговоръ. Ном. № 12857. Стати на річах з ким. Вступить въ разговоръ. Ном. № 3475. В речі ввіхо́дити, захо́дити. Пускаться, вдаваться въ разговоры. Ввійшов із нею в речі. Алв. 25 Не дуже в речі захожу: роспитаюсь дороги в Дем’янівку, подякую за хліб-сіль та й далі. МВ. І. 14.

Впевнений, що такі слова, як речення, речник, речнистий, ректи вам відомі. Всі вони спільнокоренневі зі словом річ і пов’язані з процесом мовлення, говоріння. Це слово є в багатьох слов’янських мовах: болгарській — реч, сербохорватській риjеч / riječ («слово»), верхньо- і нижньолужицькій — rec («мова»).
Давнє українське слово рѣчь. Пізніше ѣ перейшло в і. Власне, як і в багатьох словах; порівняйте: камѣнь — камінь, матѣрь — матір, шѣсть — шість, пѣчь — піч тощо. В російській мові на місці ѣ стоїть е: камінь — камень, матір — матерь, шість — шесть, піч — печь. Тож не треба відкидати наші слова лише через те, що вони є схожими на російські.

Добре. Хоча виглядає так, що найголовнішим значенням слова "річ" "мова" була за часів Грінченка. А тепер таким наголовнішим його значенням є "предмет".
А тут же укладається сучасний російсько-український словник.

краєзнавець писав:Добре. Хоча виглядає так, що найголовнішим значенням слова "річ" "мова" була за часів Грінченка. А тепер таким наголовнішим його значенням є "предмет".
А тут же укладається сучасний російсько-український словник.

Річ як предмет і річ як мова — омоніми, а не різні значення одного слова. А щодо сучасності слова річ, то, впевнений, вам неодноразово доводилося примаймні чути, якщо не казати самому такий вислови, як не про те річ, річ ведеться про, річ зайшла за тощо.

Річ від res — схолястичних катеґорій — щось.

рѣч:

Істину речеш сину мій
сиріч
------
для перекладу я б запропонував: текстівка (як текстова), промовка, примовка, промовлялька, вигучка, (реклямна) вигучка, викричка, глашання, яса́ абощо

На мій погляд, "Кувадла" має рацію, пишучи: "Впевнений, що такі слова, як речення, речник, речнистий, ректи вам відомі. Всі вони спільнокореневі зі словом "річ" і пов’язані з процесом мовлення, говоріння". Сюди ж треба віднести і групу однокореневих слів "доречно", "дорікати", інші. Також звертаю вашу увагу ще на одне слово і прошу не поспішати з висновками, бо до нього багатьом теж треба звикнути. Наведу рядки з промовистого вірша Лесі Українки:

"Ми навіть власної не маєм хати,
Усе одкрите в нас тюремним ключарям.
Не нам, обідраним невільникам, казати
Речення гордеє: «Мій дім – мій храм!».

Отже, слово "речЕння". З наголошеною фонемою "е". Як бачите, Леся Українка знайшла потрібне слово. Вживайте на здоров'я!