в старіших словниках тільки молеб
ня, зокрема в АС. Якщо пошукати на сайті інші слова чоловічого роду на -ень, то, здається, всі вони також в родовому мають -
ня (і нині теж), але вони всі підходять під категорію назв осіб, рослин, предметів, за винятком одного "молебня". Це з одного боку. З іншого – за чинним правописом (п.48ж), "Назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, загальних і абстрактних понять..." мають закінчення -у, -ю. І за чинним правописом нема пункту, який би дозволив закінчення -я.
Це щось схоже на ситуацію з "торг
овельним" (хоч і не на всі сто). З одного боку, чергування і/о вимагає "торговельного", з іншого – аналогія з
покрівельним, будівельним, заготівельним тощо просить "торг
івельного". У Жайворонка
молебень як відповідник слова "молебен" в родовому має -
ню, а як відповідник слова "молебство" – -
ня. Такий от плюралізм
.
Правила, що всі слова чоловічого роду, які закінчуються -
ень , в родовому відмінку мають -
ня нема (і не було), але так склалося, що всі слова (певно, за єдиним винятком – "молебень") мають це закінчення в родовому відмінку, тому рука тягнеться "продовжити" це правило і на "молебня"
, але формально він належить до іншої групи слів. Тому, якщо хочете писати за чинним правописом, то "молеб
ню".
Поки так. Я не досліджував це питання ґрунтовно, тому можливо, щось спустив з уваги