Сторінка 1 з 3
Растущий
Додано: П'ят квітня 22, 2011 11:52 am
Анатолій
Російсько-український словник за ред. проф. В. В. Жайворонка.
Растущий — що (який) росте, чимраз (дедалі) більший (вищий, дужчий и т. п.), неспинний, нестримний, (о растении — ещё) живорослий, гінкий.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Гу́сто растущий – корча́[и́]стий
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Высокорослый, быстро растущий — гінчакуватий
Гордо растущий — гордорослий
Растущий на плавнях— плавневий
Скоро растущий — ростовитий
Сухопутный, растущий на сухом месте — румови́й
Растущая луна — ???
Re: Растущий
Додано: Пон квітня 25, 2011 9:53 pm
краєзнавець
Растущий ВВП - живорослий?.. гінчакуватий?.. ще щось отаке?
У мові явно не вистачає слова зростаючий. І взагалі цієї форми.
Чому їм растущий, growing можна, а нам зростаючий - зась?
Тим більше, що в живій мові, яка тільки і є справжньою, ця форма присутня. Її тільки до письмової не допускають. З абсолютно незрозумілих (для таких, як оце я, принаймні) причин. Щоб наша мова була менш досконалою, менш універсальною чи що?
Re: Растущий
Додано: Вів квітня 26, 2011 8:52 am
Анатолій
краєзнавець писав:Растущий ВВП - живорослий?.. гінчакуватий?.. ще щось отаке?
Ну, нащо ви перекручуєте? Там же чітко написано:
о растении — ещё живорослий. Так як же можна використати живорослий з
ВВП? Гінчакуватий — слово діалектне, використовувати його з
ВВП в принципі не зовсім некоректно.
краєзнавець писав:У мові явно не вистачає слова зростаючий. І взагалі цієї форми.
Чому їм растущий, growing можна, а нам зростаючий - зась?
Тим більше, що в живій мові, яка тільки і є справжньою, ця форма присутня. Її тільки до письмової не допускають. З абсолютно незрозумілих (для таких, як оце я, принаймні) причин. Щоб наша мова була менш досконалою, менш універсальною чи що?
Говорили, балакали, сили та й… повернулися до активних дієприметників.
Ви згалали за growing, то, може, візьмімо в англійців
-ing, а не в росіян — -ущий, -ющий. Буде
зростаїнг, чим погано? Принаймні, нічим не гірше від зростаючий, і те, і те — чуже.
І в якому такому "живому" мовленні ви чуєте активні дієприкметники? Десь на Рязанщині чи в на Красній площі?
Re: Растущий
Додано: Вів квітня 26, 2011 1:10 pm
краєзнавець
В Києві чую. В своєму селі чую.
Нехай це елемент суржика. Але він виник тому, що у ньому є потреба.
Якби такої потреби не було, то ми б оце не мучилися, шукаючи, як би це сказати без застосування активного дієприкметника.
Re: Растущий
Додано: Вів квітня 26, 2011 1:50 pm
Анатолій
краєзнавець писав:В Києві чую. В своєму селі чую.
Нехай це елемент суржика. Але він виник тому, що у ньому є потреба.
Якби такої потреби не було, то ми б оце не мучилися, шукаючи, як би це сказати без застосування активного дієприкметника.
Ну, звісно, як ви кажете, «мучимося». Переклад — річ непроста. Але не можна оттак бездумно щось пхати в мову, тільки-но виникають проблеми під час перекладу того чи того слова чи речення. У низьці мов є артиклі. Дуже зручна (я б навіть сказав дуже зручна) штука. А в українській мові їх немає, хоч ти трісни. Ми на місці артиклів або нічого не ставимо (викидаємо їх), або, якщо з контексту не зрозуміло про що йдеться, додаємо якісь слова з інших частин мови (один, якийсь, цей, використоуємо описові форми тощо), або й узагалі переробляємо речення, теж «мучаємося». «Де книжка?» — запитання, сказане українською мовою, містить значно менше інформації, ніж його, наприклад, англійський еквівалент, бо англійською ви маєте обов’язково використати артикль — означений чи неозначений. «Where is a book?», «Where is the book?» — і відразу зрозуміло про що питаються: якусь там книжку, чи якусь конкретну. А як без артикля, то стає зрозумілим, що то є власна назва. То, може, впихнемо, артикль у мову?
Re: Растущий
Додано: Вів квітня 26, 2011 2:58 pm
краєзнавець
Без артиклів україномовна маса якось обходиться. Якби в масовій мові вони виникли і застосовувалися, треба було б це враховувати.
А активними дієприкметниками ситуація прямо протилежна - вони вже широко застосовуються і лише хтось там, хто начебто стоїть на сторожі, їх "не бачить".
Re: Растущий
Додано: Вів квітня 26, 2011 3:29 pm
Анатолій
краєзнавець писав:Без артиклів україномовна маса якось обходиться. Якби в масовій мові вони виникли і застосовувалися, треба було б це враховувати.
А активними дієприкметниками ситуація прямо протилежна - вони вже широко застосовуються і лише хтось там, хто начебто стоїть на сторожі, їх "не бачить".
Без активних дієприкметників українномовна маса теж
якось обходиться. Так само, як і у випадку з артиклями — шукають українські відповідники:
1) описова форма (работающий — що (який) робить);
2) пасивний дієприкметник (развалившийся дом — розвалений будинок);
3) прикметник (трепещущий — тремтливий);
4) іменник (практикующий врач — лікар-практик, начинающий автор — автор-початківець);
5) дієприслівник (Море, успокоивающееся за ночь, кипело. — Море, заспокоївшись за ніч, кипіло.);
6) дієслово дійсного способу (Над заводом стояло огромное красное колеблющееся зарево. — Над заводом коливалася величезна червона заграва.).
Re: Растущий
Додано: Сер квітня 27, 2011 8:44 am
краєзнавець
Ну, якщо помучитися, то конєшно.
Але развалившийся - це той, що сам розвалився.
А розвалений - це той, який хтось розвалив.
Навіщо мучитися?
Re: Растущий
Додано: Сер квітня 27, 2011 8:53 am
Анатолій
краєзнавець писав:Але развалившийся - це той, що сам розвалився.
Тобто
развалившийся дом — дом, который развалил сам себя???
Re: Растущий
Додано: Сер квітня 27, 2011 1:08 pm
краєзнавець
Анатолій писав:краєзнавець писав:Але развалившийся - це той, що сам розвалився.
Тобто
развалившийся дом — дом, который развалил сам себя???
Читаємо:
развалившийСЯ.
Що це означає?
Разваливший ся, тобто
себя. Буквально так, подобається це нам чи ні.
Але, по суті, развалившийся - це той, який сам розвалився.
Таке буває.