тоді дайте означення слова "висхідний"
Мені самому не подобається в цьому сенсі "висхідний Місяць", бо йдеться не про те, як високо він висить, а яку освітлену частину його ми бачимо. І як на мене тут підхожішим було б "наростальний". Але я запитав автора Словника, на який покликався Лекс: растущая Луна – це наростальний чи висхідний Місяць, чи щось третє? Відповідь: Висхідний місяць. Див. статтю місяць ІІ в укр-англ. частині нашого словника. (Я сьогодні гляну в II, бо на сайті поки тільки I). Я не надто впирався, бо, власне, допускаю розширення тлумачення слова "висхідний": не тільки той, що вгору пнеться, але й той, який загалом розростається.
Порівняйте: в російській мові слово досить нове - в Даля нема (в ті часи причастия, ще, мабуть, не поперли так в язик, як це сталося згодом), в Ушакова: ВОСХОДЯ́ЩИЙ, восходящая, восходящее. прич. ·действ. наст. вр. от восходить.
| Ведущий или возводящийся к старшему поколению, идущий от потомков к предкам; ант. нисходящий. Родственники по восходящей линии.
• Восходящее светило, восходящая звезда (·книж.) - перен. человек, становящийся знаменитым, известным благодаря работе в области наук, искусств. Восходящая интонация, восходящее ударение (линг.) - с постепенным повышением тона к концу.
А в пізнішому словнику Ефремовой: 1)
а) Поднимающийся, повышающийся (противоп.: нисходящий).
б) Нарастающий, увеличивающийся.
2) перен. Набирающий силу, развивающийся.
Як бачимо виникли додаткові значення (б). Цілком можливо так є в українській. Я б значення (переносне) на кшталт наростального допустив