r2u.org.ua / e2u.org.ua

Кувалда писав:Я не знав, що "благородие" — це з французької (вік живи...), хотілося б почути, як французи його вимовляють.

А я й не казав, що це з французької. Лише зауважив, що в перекладах з французької навряд чи перекладачі застосують звернення до офіцера (французького) як "ваше благороддя". Цим хотів підкреслити наздвичайну обмеженість застосування "вашего благородия" - лише в російській, лише в царській армії, лише до її офіцерів.
Це на відміну від згаданого Вами "добрий день" широко в світі вживаного різними мовами - гутен таг тощо.

краєзнавець писав:Це на відміну від згаданого Вами "добрий день" широко в світі вживаного різними мовами - гутен таг тощо.

І їх теж уносити в словник?

Я не зрозумів, а чому взагалі перекладачі з французької мають використовувати "благороддя". інших слів мало?
До того ж (з вікіпедії):
В официальном общении военнослужащие между собой применяют обращения по званию типа «mon commandant», «mon colonel» (дословно: «мой майор», «мой полковник»). На русский язык такие обращения можно было бы переводить используя аналогичные русские формулировки: «товарищ майор», «товарищ полковник». Однако, учитывая исторической аспект, более правильным представляется перевод "господин майор", "господин полковник"
При официальном обращении гражданского лица к военному используются конструкции «monsieur le commandant», «monsieur le colonel».
При упоминании военнослужащих в третьем лице применяется конструкция звание+фамилия («colonel Dupont»), без упоминания имени.
Чому б не перекладати "пане" ("товаришу" було б занадто)?
Надибав http://maksymus.livejournal.com/68713.html не без мух (язичія), але є й добрі варіянти. У будь-якому разі, заради будь-якої мови ми не повинні (по змозі) свідомо йти на викручування своєї. А особливо, коли подібні форми в мові вже віджили своє, і ми можемо цілком без них обійтися. В мові, безумовно, є барбаризми, але це не означає, що вони мають тішитися нашим сприянням.

То, як я розумію, немає необхідності з благородия робити благороддя?

До речі, сьогодні перегортав "Швейка" в перекладі Степана Масляка і випадково наштовхнувся на сцену, коли Швейка ще на початку допитують в поліції.
- З ким маєте зносини?
- З своєю служницею, ваше високородіє!
Перекладач чомусь вирішив застосувати тільки в цій сцені таке звернення. Я пролистав книгу далі, але там скрізь пане поручику, пане фельдкурат, пане старший лікар тощо.
Так от, видатний український перекладач з високим відчуттям мови не став тут вигадувати чогось на зразок "високороддя-благороддя", а застосував таки просту українську транслітерацію російського слова з вузьким застосуванням. І в чеському сюжеті воно сяк-так покотило. У французькому там чи німецькому б навряд чи.
Отож і я, тепер вже спираючись на С.Масляка, пропоную не вигадувати переклад для благородія, а просто транслітерувати його.

я вже говорив, що в літературі є різні засоби. і зокрема застосування язичія, суржику, матюччя. Свідоме порушення мовних норм допустиме в літературі

руссизм → русизм