стерно́
"кормило, кормовое весло", южн., диал. стярно́, брянск. (РФВ 71, 360), укр. стерно́ "руль", др.-русск. стрънъ (Варлаам и Иоасаф, ХV в.; см. Преобр. II, 385). Заимств. из польск. ster "руль", которое восходит к ср.-нем. stiurе – то же; см. Фасмер, Festschr. Suolahti 302; Брюкнер 515. Ср. стырь.
star
От прагерм. формы *sterron (*sternon), от которой в числе прочего произошли: др.-сакс. sterro, др.-норв. stjarna, др.-фризск. stera, др.-в.-нем. sterro, готск. stairno, англ. star, нем. Stern, нидерл. ster, исл. stjarna и т. п. Далее от протоиндоевр. корня *ster-, от которого также произошли греч. αστέρι (ср. астра, астероид, астроном), лат. stella (ср. Стелла), санскр. star-, хеттск. shittar, брет. sterenn и валл. seren.
Або
star (n.)
O.E. steorra, from P.Gmc. *sterron, *sternon (cf. O.S. sterro, O.N. stjarna, O.Fris. stera, Du. ster, O.H.G. sterro, Ger. Stern, Goth. stairno), from PIE *ster- (cf. Skt. star-, Hittite shittar, Gk. aster, astron, L. stella, Bret. sterenn, Welsh seren "star").
Тепер про "
Steering oar" – те весло, яке стернове
.
steer (v.)
"guide the course of a vehicle," O.E. steran (Mercian), stieran (W.Saxon), from P.Gmc. *steurijanan (cf. O.N. styra, O.Fris. stiora, Du. sturen, O.H.G. stiuren, Ger. steuern "to steer," Goth. stiurjan "to establish, assert"), related to *steuro "a rudder, a steering" (cf. O.E. steor "helm, rudder," Ger. Steuer and first element in starboard), from PIE *steu-ro- (cf. Gk. stauros "stake, pole"), from root *sta- "to stand" (see stet). The notion is of a stiff, upright pillar or post used in steering. To steer clear of in the figurative sense of "to avoid completely" is recorded from 1723. Related: Steered; steering. Steering committee in the U.S. political sense is recorded from 1887.
… від кореня *sta- "to stand" (стояти).
From Middle English stern, sterne, sturne, from Old English styrne (“stern, grave, strict, austere, hard, severe, cruel”), from Proto-Germanic *sturnijaz (“angry, astonished, shocked”), from Proto-Indo-European *ster-, *ter- (“rigid, stiff”). Cognate with Scots stern (“bold, courageous, fierce, resolute”), Old High German stornēn (“to be astonished”), Dutch stuurs (“glum, austere”), Swedish stursk (“insolent”).
Я не знайшов, що оначає власне слово "star". Але, якщо припустити що "star" і "steer" походять врешті від одного кореня (індоевропейського) і дієслова "стояти" – хай
. Але аж ніяк тому, що стерно схоже на зірку, охоплену ободом
. І Ваш здогад - чиста фантазія.
Але до суті питання це має стосунок далекий. Головне, чи кермо відрізняється від стерна (як це виснували Ви). Цьому теж нема підтверджень ні в словниках, ні в енциклопедіях.
СУМ
СТЕРНО, а, с.
1. Пристрій для керування рухом судна, автомобіля, трактора і т. ін.; кермо. [Чалий:] Я керував стерном, до певної мети мій човен плив, а хвиля навісна стерно те вирвала із рук моїх і понесла на скелі гострі човен мій (Карпенко-Карий, II, 1960, 271); Коли агрегат повернувся назад, Сагайдак сів за стерно (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 181); Після спеціального навчання в середній школі Ярослав не сів за стерно автомашини, бо не добув шоферських прав (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 194); Біля стерна сидів командир, маневруючи шаландою (Ют Янов., II, 1958, 200); * Образно. І я один*, іду байдужно... Куди? пощо? Хіба не все одно Тому, хто з рук згубив своє стерно (Микола Вороний, Вибр., 1959, 94).
2. КЕРМО, а, с. Пристрій для керування рухом судна, літака, автомашини тощо; стерно. Ми плили власне попри громаду дуже неприємних кам'яних брил.., то й у мене при кермі була горяча [гаряча] робота (Іван Франко, IV, 1950, 388); Я сів за весла, а вона біля керма (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 114); За кермо тракторів, автомашин та комбайнів сідають юнаки, більшість яких має закінчену середню освіту (Хлібороб України, 11, 1967, 15); * Образно. У наших руках твого [України] щастя кермо! (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 107).
3. РУЛЬ, я, ч. Те саме, що кермо. На кормі [човна] — руль, перед рульовим місцем — підойми управління (Юрій Смолич, II, 1958, 43); — Дорош питає, хто поведе машину. Чугай каже: — Я, — і сідає за руль (Григір Тютюнник, Вир, 1964, 327).
Етимологічний словник
ке́рма (заст.) "кермо"… "велике стернове весло на носі і на кормі судна" (з укр.?)… – результат видозміни закономірної звукової форми основи корма…, яка зазнала зближення з запозиченою основою дієслова керувати (<)
стерно́ "кермо" …– очевидно давнє видозмінене запозичення з польської мови; п. ster "кермо; руль" походить від свн. дфри stiure "руль", пов’язаного з снн. stūr(e)… Див. ще штир.
Я не бачу жодної підстави вважати, що:
"Кермо - це орган рухомого механізму, що впливає на напрям руху. У повітряних та водоплавних суднах кермом є більш-менш плоска зовнішня повязана з судном панель, яка, коли її відхиляють в той чи інший бік, створює опір потокові води чи повітря, в якому перебуває судно, і через різницю в опорах з одного та іншого боку судно змінює своє положення в потоці і напрям руху.
Стерно - це важіль, який при дії на нього рукою або руками через систему інших важелів, тяг, валів тощо впливає на положення керма"
І це також:
"ми кажемо стерновий і, я певен, ніде не знайдете кермовий?".
Шановний краєзнавцю, я уже не вперше кажу: не цурайтеся заглядати у словник. От скажімо:
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Рулевой –
1) (прилаг.) кермови́й, -а́, -е́, стернови́й, -а́, -е́;
2) (сущ.) стерни́чий, -чого, стерни́к, -ка́, керма́нич, -ча.
Тут явна плутанина. Кермо сплутують з стерном, через яке лише діють на кермо.
і зірками