car [kɑː, амер. kɑːr] n 1) (переважно легкові) автомобі́ль, машина, розм. авто, автівка 2) attr. автомобільний 3) вагон (трамвая, поїзда) 4) кабіна, салон, гондола (літального апарату, напр. дирижабля) 5) літер. колісни́ця, по́віз • armored car — броньований автомобіль, бронеавто • bumper car — атракціонне авто • cabin car — службовий вагон • cable car — вагон канатної (підвісної) дороги, фунікулер, канатний трамвай • chair car — вагон з індивідуальними сидіннями замість лавок • club car, lounge car — вагон-клуб • command car — штабний автомобіль • dining car — вагон-ресторан • estate car — брит. автомобіль з кузовом «універсал» • grand touring car — двомістний (туристичний) автомобіль • jaunting car — прогулянковий екіпаж, ірландський кабріолет • muscle car — потужне (мускулясте) авто (клас американських автомобілів 60-70х років) • pace car — напрямна машина (що не приймає участі в перегонах) • panda car — брит. патрульна поліцейська автомашина • parlor car — вагон підвищеного комфорту • prowl car — патрульна машина • radio car — радіофікований автомобіль, автомобіль-радіостанція • rent–a–car — орендований автомобіль • scout car — (військовий) автомобіль для розвідування ‣ a car crash — автомобільна аварія ‣ the first-class cars — вагони першого класу ‣ we’re going by car — ми поїдемо машиною |
roadster [ˈrəʊdstə, амер. ˈroʊdst(ə)r] n 1) авт. родстер (двумісний з відкритим верхом) 2) (English roadster) дорожній велосипед 3) іст. кабріоле́т, двомі́сний екіпа́ж (по́віз) 4) іст. кінь (для поїздок) + |
по́віз (-возу) m coach, carriage; повізни́к (-ка́) m coachman. |