blow [bləʊ, амер. bloʊ] I 1. v (p blew [bluː]; pp blown [bləʊn]) 1) дути; дмухати 2) ві́яти, розві́ювати, гнати; повіва́ти 3) розм. ки́дати, покида́ти, лиша́ти, залиша́ти, полиша́ти 4) пи́хкати, па́хкати, бу́хати; важко дихати 5) висна́жувати 6) сурми́ти, труби́ти 7) свисті́ти, гудіти; звучати (про сирену авто) 8) розм. імпровізувати (в джазі або рок-музиці) 9) роздувати (вогонь), видувати (скляні вироби), продувати (прочищати) 10) нести́ я́йця, не́сти́ся; (про комах) класти яєчка; червити 11) виса́джувати в повітря, підривати 12) (зокрема про колесо машини) вибухати, лускати 13) перегоря́ти, перепа́лювати (про електричне коло) 14) розм. протри́нькувати, проманта́чувати, пробу́хати, проса́джувати (гро́ші, майно) 15) розм. прова́лювати (справу), пропускати (можливість); розкрива́тися (про прикриття) 16) (pp blowed) брит. розм. чорт забирай 17) вульг. сленг. робити мінет 2. n 1) подув; подих; повів 2) гудіння 3) сяка́ння 4) розм. майстерність (натхнення) імпровізування (в джазі або рок-музиці) 4) металург. дуття 5) розм. кокаїн II n 1) уда́р, стуса́н 2) тяжка́ ура́за, потрясіння, шок III архаїч. або літер. 1. v (p blew [bluː]; pp blown [bləʊn]) цвісти́, кві́тнути; (про хлібні зернівці) квітува́ти 2. n кві́тнення, квітува́ння, цвіт, квіт |
квіт (-ту) m = квит; flower, blossom: викида́ти квіт, to be in flower (bloom). |