орбіталь Рідберга = Rydberg orbital орбиталь Ридберга
1. Для атома — орбіталь з головним квантовим числом, більшим від головного квантового числа будь-якої зайнятої атомної орбіталі в основному стані. 2. Для молекули — молекулярна орбіталь, що корелює з рідбергівською атомною орбіталлю в атомному фрагменті, утвореному при дисоціації. |
перехід Рідберга = Rydberg transition переход Ридберга
Електронний перехід, який наближено можна вважати як піднімання електрона зі зв’язуючої [зв’язувальної] орбіталі на орбіталь Рідберга. Спектральна смуга для такого переходу описується формулою Рідберга: σ = I – R/( n – Δ) 2, де σ — хвильове число, I — потенціал йонізації атома, R — стала Рідберга , n — головне квантове число, Δ — квантовий дефект, що є різним для орбіталей s, p, d. |
рідбергів стан [Ридберґів стан] = Rydberg state ридбергово состояние
Високозбуджений електронний стан атома, йона, молекули, який виникає при переході валентного електрона на орбіталь подібну до атомної орбіталі з високим головним квантовим числом. Напр., найнижчий рідбергів стан NH 3 може бути представлений як такий, що утворюється при збудженні незв’язуючої [незв’язувальної] орбіталі на 3 S рідбергову орбіталь. |
стала Рідберга = Rydberg constant константа Ридберга
Фундаментальна фізична стала R∞ = Eh/2 hc0 = 1.0973731534×10 7 м –1, де Eh — гартрівська енергія, h — стала Планка, c0 — швидкість світла. |