r2u.org.ua / e2u.org.ua

Доброго дня. Звертаюсь до Вас в такій справі.
На сайті http://linux.org.ua було почато процес узгодження та стандартизації деяких типових комп’ютерних термінів. Поки що зійшлись на такому: http://docs.linux.org.ua/Книжечка_термінів; зокрема позбулись «Правки». Протягом з’ясування деяких нюансів цього терміна (правка), сумнівним видався також термін «розробка» в сенсі software development. Заглянув на e2u, отримав таке. Переважна більшість результатів пошуку не подає «розробки», натомість «розробляння» й подібні.

Однією з причин, чому ми позбулись «правки» було те «-вка» для позначення процесу, про що згадується тут:

А крім того, треба проштудіювати статтю Петра Горецького «Націоналістичні перекручення в питаннях українського словотвору» (див. книжку «Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду») і робити навпаки :
(...)
2) Не вживати дієслівних іменників жіночого роду на -ка із значенням процесу (дії): доставка, розробка тощо. Взагалі не повинно бути слів на -овка: установка, підготовка тощо (це не стосується, де -ов- входить до складу корення головка (капусти), ковка тощо):
(...)
З Російсько-українського словника ділової мови 1930 р. М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич:

Подгото́вка – 1) підгото́ваність (-ности); слабая -ка– мала́ підгото́ваність; 2)( действие) – готува́ння, підгото́влювання, підгото́влення, підгото́ва.

Постано́вка – 1) (действие ) ста́влення и ста́вляння, оконч.поста́влення, уста́влення; (представление) виставля́ння, оконч. ви́ставлення чого́; виста́ва. [Виставля́ння в теа́трі траге́дій у гре́ків було́ ще ду́же проста́цьке (Єфр.)]. -вка памятника, машины – поста́влення, уста́влення па́м’ятника, маши́ни. Первая -вка оперы – пе́рша виста́ва опе́ри. -вка лесов для стройки– риштува́ння; 2)поста́ва. Пьеса будет представлена в новой -вке– п’є́са бу́де ви́ставлена в нові́й поста́ві. -вка вопроса( о чём) – поста́ва пита́ння (про що). -ка голоса – поста́влення го́лосу.Срв. Поса́дка, Пози́ция.

Розробка підпадає під ту саму категорію, й тому хочу почути авторитетної думки про те, яким із варіянтів її краще замінити.
Відразу хочу звернути увагу на такі найбільш типові словосполуки:

• software development
• software development kit (програмні засоби для development'у програмних засобів:)
• software development company
• software development model

Просто думка, яку треба десь зафіксувати. А може не всі зміни у мові пов'язані зі "злісними проявами ворога". Можливо певна мутація відбулася природно.

А ви спробуйте вимовити вголос "розробляння програмних засобів". Було це легко, швидко/на одному видиху, ритмічно?

kit = набір/комплект
software development kit = розробницький комлект/набір, інструментарій розробки програмних засобів (звідси), комплект для розробки (або "розробляння", якщо вимовите) програмних засобів

Проте я - не філолог, радо послухаю інших.

Хочу запропонувати ще такий варіянт:

• розвій програмних засобів
• інструментарій розвою програмних засобів.

Цікаво, як спільнота мовносвідомих програмувальників сприйме "софт" як відповідник до software? Він значно коротший за "програмні засоби" й пасуватиме в сполуках. До того ж, є прецеденти: http://e2u.org.ua/s?w=%D1%81%D0%BE%D1%8 ... ghlight=on
Принаймні в деяких випадках можна вдатися до "програми". Інколи, можливо, варто перекладати не дослівно:
software development - розроблювання програм
software development company - софтова компанія
software development kit - набір для програмувальника

лекс писав:Цікаво, як спільнота мовносвідомих програмувальників сприйме "софт" як відповідник до software? Він значно коротший за "програмні засоби" й пасуватиме в сполуках. До того ж, є прецеденти: http://e2u.org.ua/s?w=%D1%81%D0%BE%D1%8 ... ghlight=on
Принаймні в деяких випадках можна вдатися до "програми". Інколи, можливо, варто перекладати не дослівно:
software development - розроблювання програм
software development company - софтова компанія
software development kit - набір для програмувальника

Дякую за Вашу відповідь. Нічого проти «софт», хоча я б уживав, як, зрештою, і Ви пропонуєте, просто «програма» у більшості випадків, а «софт», мабуть, залишив на такі випадки, як «софтова компанія». Щодо вживання «софт» як основного мене застерігає хіба тільки англійське «soft».

До речі, мені сподобалось Ваше «програмувальники». Принагідно запитаю: як Ви ставитесь до «програмар»?

Щодо software development: я прихильник як «розроблювання», так і «розвою», проте боюсь помилитись. Можливо, Ви б допомогли нам вибрати правильний термін, поділившись власними міркуваннями про переваги «розроблювання» над «розробкою», «розвоєм» чи «розроблянням»?

Про софт: так, це калька з англійської, але інколи дуже зручна, зокрема коли треба утворити прикметника - софтовий. Слово коротке, зручне, легковимовне - чому б його й не застосувати?
Розвій - це розвиток, поступ, прогрес. Розробляння - це створювання. Між ними є суттєва різниця.
Програмар - слово, в принципі, можливе. (Таких можливих слів в укр. мові можна породити чимало.) Якщо йдеться про укр. суфікс, я віддав би перевагу програмувальнику. Його вже вживають у мережі і зафіксували в словника.

лекс писав:Про софт: так, це калька з англійської, але інколи дуже зручна, зокрема коли треба утворити прикметника - софтовий. Слово коротке, зручне, легковимовне - чому б його й не застосувати?

Так, як прикметник — воно ідеальне. Думаю, його можна «зрівняти правами» із «програмними засобами». Щодо англійського «soft» — не маю нічого проти того, щоб використовувати транскрибування для термінотворення, тільки тут инша ситвація: «soft» в англійській означає «м’який», а не «software». Можливо, через таке скорочення терміна виникає це враження розмовного (але це — моє суб’єктивне).

лекс писав:Розвій - це розвиток, поступ, прогрес. Розробляння - це створювання. Між ними є суттєва різниця.

Дякую, зрозумів.

лекс писав:Програмар - слово, в принципі, можливе. (Таких можливих слів в укр. мові можна породити чимало.) Якщо йдеться про укр. суфікс, я віддав би перевагу програмувальнику. Його вже вживають у мережі і зафіксували в словника.

Так, це правда, і, до того ж, дуже тішить. А які, на Вашу думку, недоліки у «програма́р»? Ще таке; як Ви вважаєте, чи, гіпотетично, можливо, що укладачі словників, з об’єктивних причин (враховуючи обсяг роботи), оминули (не розглянули) кандидатуру «програмар»?

Дякую за Вашу допомогу, Ваші пропозиції будуть враховані у http://docs.linux.org.ua/Книжечка_термінів (чомусь лінк не створюється).

Софт - початково розмовне й досі має такий відтінок. Але якщо розмовне слово не має негативних конотацій, то воно може стати загальноприйнятим нейтральним терміном (коли зручне, вдале тощо). Власне кажучи, почасти завдяки такому процесу англійська мова має чимало влучних, коротких назв (зокрема термінів). Маєте рацію, що "софт" - це втяте software. Вже в цьому видно, як мова засвоює це слово
Не берусь судити укладачів словників. Насправді не знаю, чи розглядали "програмаря". Як на мене, суфікс -ар- менш прозорий, ніж -льн- у "програмувальник". Чому? Бо -ар- не настільки чітко прив'язаний до вираження значення "той, хто створює те, що позначено коренем слова". Слова на ар із цим значенням описує є словотвірна схема: N+ар=людина, що створює N (де N - іменник). Але таких слів не є на порядок більше, ніж інших із -ар. Ось приклади слів на -ар, які не відповідають цій схемі: лижвар, рибар, чубар, торбар, голубар, лихвар. Такій нечіткості сприяє й те, що в слові "програмар" корінь програм- позначає, власне, програму/програми, а від них до програмування треба ще зробити один перехід (за значенням, семантичний). Натомість "програмувальник" утворено від "програмувати" (немає зайвого переходу), і цей похідник легко долучається до багатьох десятків слів, охоплених стрункою моделлю: V+льник=людина, що V (де V - це дієслово). Слів, утворених за тією самою формою V+льник, але з іншим значенням відносно небагато. Є назви пристроїв, як-от лічильник, будильник, подільник, але й цю модель можна розглядати, як тісно пов'язану з повищою, бо йдеться однаково про виконавця дії: в одному випадку істоту, а в другому - неістоту. Є ще, мабуть, кілька інших неживих предметів, як-от питальник, і все. Отож, і виходить, що "програмувальник" природніше й швидше асоціюється зі значенням "розробник програм", ніж "програмар".

Дякую, Лексе. Багато чого стало зрозумілим.