r2u.org.ua / e2u.org.ua

adj милашний

таке слово в українській, здається, не зафіксовано майже ніде

Воно не зафіксоване, але воно є. Зафіксуйте, будь ласка.

Щоб його зафіксувати треба мати підстави.
Наскільки я розумію, «милашний» походить від «милаха/милашка». Але таких слів в українській не зафіксовано теж.
Ба більше, якщо глянути на r2u.org.ua то рос. милашка українська має інші відповідники:

1) (м. р.) лю́бчик, любу́сь (-ся́), любу́сьо; (красавец) красу́нчик, вродли́вчик, хорошу́нчик.
• Он такой -ка – він таки́й лю́бчик (красу́нчик и т. п.);
2) (ж. р.) лю́бка, любчи́на, любу́ся; (красотка) красу́ня, красу́ля, хорошу́ля, хорошу́лька. [Що то за дівчи́на, що то за любчи́на? (Чуб. V)]

Московські слова тут ні до чого. Це корінь "мил" українського слова "милий" + український суфікс -аш. Також існує давньоукраїнське ім'я Милаш (скорочена форма імені Милослав, яке походить від "милий").
https://uk.wikipedia.org/wiki/Українські_прізвища

В українській не утворюємо приметники від іменників за допомогою суфікса -аш-. В українських прикметників на -ашний основа закінчується на -аш (шабашний) або на -ах (безстрашний). Тож милашний — невдале слово.

У прикметнику "домашній" нема суфікса -аш?

у слові домашній три суфікси: дом/а/ш/н/ій

Тоді другий варіант: іменник милаш + суфікс н + ий

Ось література, в якій є інформація про суфікс -аш в іменниках:
1) Кровицька О. "Назви осіб в українській мовній традиції XVI-XVIII ст. Семантика і словотвір", 2002.
2) Закревська Я. В. "Нариси з діалектного словотвору в ареальному аспекті", 1976.
3) Wojtyła-Swierzowska M. "Prasłowiańskie nomen agentis", 1974.
4) Редько Ю. К. "Сучасні українські прізвища", 1966.

Сверзовська пише, що в пам’ятках XVI-XVIII ст. іноді вживаються похідні імен­ники з суфіксом -ашь, який виник у надрах праслов’янської мови і продовжує функціонувати в сучасних слов’янських мовах. Закревська пише, що вживання цього суфікса зумовлено впливом угорської мови, в якій він належить до найбільш поширених формантів. Редько пише, що деякі прізвища з суфіксом -аш постали на базі прикметників і мають атрибутивне значення (Білаш, Малаш, Юнаш); в окремих випадках прізвище, утворене від іменника, має пестливо-зменшене забарвлення (Браташ). Зменшені форми імен утворилися за допомогою значної кількості суфіксів, в тому числі -аш.

yudytska писав: Нед січня 19, 2025 12:29 am Тоді другий варіант: іменник милаш + суфікс н + ий

але в українській немає іменника «милаш»

Щодо походження імен, то до «милашний» вони не стосуються, оскільки це не ім'я.

Наразі я не бачу добрих підстав додавати «милашний» у словник.