r2u.org.ua / e2u.org.ua

шановні мовознавці,
допоможіть розібратися із формуванням назви родини, в якій типовим родом є "пес" (= собака).

при формуванні морфем для позначення різних таксонів українською однією з поширених серед зоологів системою (напр., Фесенко, Бокотей, 2006 та Українські назви ссавців) є вживання родової назви у формі іменника в однині та використанні "-ові/еві" для родин, "-видні" для рідрядів і "-подібні" для рядів. приклад: миша, мишові, мишовидні, мишоподібні. зрозуміло, що є певні проблеми з суфіксами (приклад - мишові, мишині, мишачі). два питання до знавців мови:

1) чи коректно обмежуватися тільки варіантом "ові/еві" для назв родин (частині колег складно з мишові, бикові, кабанові, качкові, голубові тощо), чи в окремих відмінах треба дотримуватися певних жорстких правил і не слідувати рекомендованим морфемам?

2) як бути з таким словом як "пес"? родина - псові чи песові? ряд песоподібні? так правильно? а якщо обрати "собака": чи можна "собакові" чи тільки "собачі"? для нас правильно, насамперед, латиною.... але хотілося би писати правильно й українською....

дещо [можливо] важливе з наших дискусій на теріологічному форумі в темі пси і собаки.
будь-ласка, допоможіть. дякую....

Мишовидний — це абсурд. Таким не славиться наша мова. Можете пошукати на запит *видний та оцінити.
Мишоподібний — це не стосується ряду, це стосується подоби, тобто, знов-таки, пройдіть на запит *подібний.

Родина псячих, собачих.

дякую за вашу думку. але як позначити стосунок до ряду чи родини (як систематичних груп у класифікації)?

у згаданому огляді птахів у перших же рядках систематичного переліку можемо прочитати:
ряд Гагароподібні GAVIIFORMES, родина Гагарові Gaviidae. або, сторінкою далі, -
ряд Лелекоподібні CICONIIFORMES, родина Чаплеві Ardeidae (а колись було як ряд "голі-насті").
здається, уніфікація назв трохи додала порядку (ciconia = лелека, formes = подібний). чи ні?

щодо формування українських назв родин орнітологи пишуть так: про "поширеність" і "коректність" морфеми "-видні" знаю. але що робити? філологи ж мовчать.... а підручники, визначники, червоні книги і довідники пишуть(ся) і видають(ся), лекції читають(ся), сайти пишуть(ся) .... пробував якось залучити (як це зроблено у переліку видів від Інституту наукової мови 1918) для родин морфему "-уваті" (напр., мишуваті), але нашим сучасникам лізе в голову лише асоціація з "дурнуватими", навіть не із "жовтуватими".

Усезнайко писав:Можете пошукати на запит *видний та оцінити.

пошукав. перше ж за суттю (*видний подібність) повідомлення містить таке:
http://www.kulturamovy.org.ua/KM/pdfs/Magazine21-11.pdf

при надаванні переваги складним термінам з компонентом -подібний не слід забувати, що в українській мові усталився ряд слів із складовою частинок -видний, особливо у термінологічних словосполученнях щитовидна залоза, щитовидний хрящ та ін. Для вираження подібності, схожості з певними предметами в українській мові вживаються також слова з суфіксами -уват-(-юват-), -аст-(-яст-): листуватий, голчастий, серпастий, стьожкуватий, хрящуватий, гулястий та ін.

або тут: http://www.kulturamovy.org.ua/KM/pdfs/Magazine32-8.pdf фактично те саме.....

Що ж служить підставою для порівняння, своєрідним еталоном при зіставленні? Можна виділити кілька лексичних груп, здатних наповнювати цю модель. Найчисленніша група — це предмети побуту, хатнього вжитку: бочкоподібний, веретеновидний, вилоподібний, голковидний, маятникоподібний, подушковидний, серпоподібний тощо; предмети військового спорядження: стріловидний, списоподібний, торпедоподібний, шаблеподібний, шоломовидний; деталі будов: колоновидний, куполовидний, шпилеподібний. Матеріалом зіставлення можуть служити назви — істот: звіроподібний, змієвидний, китоподібний, людиноподібний, мавпоподібний; рослин: грибоподібний, деревовидний, тюльпаноподібний; частин тіла людини, тварини, складових частин рослин: криловидний, ниркоподібний, рогоподібний, серцеподібний, щетиновидний, гроновидний, зерноподібний, шишковидний; ландшафту, явищ природи тощо: громоподібний, дельтовидний, хвилеподібний, хмароподібний; матеріалів, речовин, їжі: висівкоподібний, газоподібний, пароподібний, порошковидний, кашоподібний; геометричних фігур і тіл: дископодібний, трапецієподібний, конусовидний та ін.

Я мав на увазі пошукати в нашому словнику. Зрештою, вами подані статті висвітлюють глибину питання. Можу лише додати, що багато наукової термінології копіюється з російської, де ця морфема поширеніша.

Питання, чи мишастий і мишуватий, чи мишоподіний і мишовидний, вже давно філологи вирішили. Залишилось поглянути, що відсіється. Бо, насамперед, філологи — знавці мови, а не її творці. Насаджувати той чи інший варіант ніхто не буде, бо наша мова не штучна. З упевненістю можу лише сказати, що якщо ви напишете підручник, де буде писати мишастий і мишуватий, то вас філологи не заклюють, а от чи всі інші — це цікавіше.

Усезнайко писав:З упевненістю можу лише сказати, що якщо ви напишете підручник, де буде писати мишастий і мишуватий, то вас філологи не заклюють, а от чи всі інші — це цікавіше.

наші словники кажуть, що мишастий — це мишиного кольору, попелястий, тож я б не поспішав з категоричністю

дякую красно за відповіді. я переклав ці коментарі у наш зоологічний форум у розділ
"Уніфікація української теріологічної номенклатури"

щодо "-астий" я колись вже шукав роз'яснення і запам'ятав (на жаль, джерел не вкажу), що ця конструкція існує для підкреслення якогось відтінку, якоїсь властивості, тобто менше стосується подібності у сенсі родинності. натомість "-уватий" підходить більше, хоча теж не напевно (напр., їжакуватий - це якась особливість певного об'єкту більше, ніж підкреслення його подібності/родинності). але тут велике значення має звичка таке бачити. колись незвичні слова тепер сприймаються нормально.

цю останню морфему ("-уватий") Інститут української наукової мови (1928 перевидання 2005) рекомендував для позначення родин (так дотепер в польській природничій термінології), проте з тих часів майже всі родини ссавців нашої вже піднесені до рангу надродин, і "-уваті" я особисто вживаю для надродин (напр., Таксономія і номенклатура немишовидних гризунів фауни України (pdf)). тобто у морфемами в цілому ситуація б.-м. зрозуміла. але питання залишається щодо коректності їх використання в усіх випадках (для всіх відмін, відмінків і всіх інших важливих для фахівців атрибутів слова, в яких ми (зоологи) маємо певні амнезійні плями....

чи коректно утворені назви родин "псові" (vs псячі, песові), "мишові" (vs мишані, мишачі), "бикові" (vs бичині, бичачі) та ін. при уніфікації назв, і чи можна все уніфікувати на єдиній морфемній основі (в даному випадку з використанням "ові/еві)??????
наш поточний рекомендований товариством перелік назв ссавців тут:
Список ссавців України

Andriy писав:наші словники кажуть, що мишастий — це мишиного кольору, попелястий, тож я б не поспішав з категоричністю

Я не бачу жодних перепон. Має два значення. Не забувайте, що вказані словники не стосуються царини тваринництва. Тому й не фіксують ані мишиного, ані мишоподібного.

zag писав:чи коректно утворені назви родин "псові" (vs псячі, песові), "мишові" (vs мишані, мишачі), "бикові" (vs бичині, бичачі) та ін. при уніфікації назв, і чи можна все уніфікувати на єдиній морфемній основі (в даному випадку з використанням "ові/еві)??????
наш поточний рекомендований товариством перелік назв ссавців тут:
Список ссавців України

Наскільки я знаю, то пишуть родина псячих, мишачих, бичачих тощо.

дякую. я знаю. пишуть і псові, і собачі. можна знайти і "родина собакові"
питання про те, чи коректно сформовані слова на основі морфеми "-ові" з мовознавчої точки зору?