Уживаючи ідіоматичні конструкції на зразок чекати не дочекатися, тішитися не натішитися, робити не переробити, мовці здебільшого роблять невеличку павзу після першого компонента і, мабуть, саме через це на письмі ставлять часом чи то кому, чи то тире.
Насправді ж такі конструкції, означаючи одну дію, утворюють смислове ціле, а отже вони нерозкладні й не потребують ніяких розділових знаків між компонентами.
Чекаю не дочекаюся, коли ж він приїде. (= Сильно чекаю, коли ж він приїде.) Мати дивиться на своїх дітей і тішиться не натішиться ними. (= Мати дивиться на своїх дітей і дуже тішиться ними.) Справ у нас вдома робити не переробити! (= У нас вдома є багато справ, які треба зробити.)