r2u.org.ua / e2u.org.ua

Шебутной???

У Даля читаємо:
ШЕБУНИТЬ, шебунять каз. стебенять, ковырять, копаться, кое-как делать, кой-чем перебиваться.

Російсько-український академічний словник 1924–33 рр. (А. Кримський, С. Єфремов) перекладає “ковырять”:

Ковыря́ть, ковы́ривать, ковырну́ть –
1) копи́рса́ти, копирсну́ти, колупа́ти, колупну́ти и уколупа́ти, шпо́ртати, шпортну́ти, до́вбати, длу́бати, долуба́ти, шкалуба́ти, копиря́ти, чо́впати, ко́рпати що чим или у чо́му, шпо́ртатися, до́вбатися и довбти́ся, длу́батися, долуба́тися, по́рпатися у чо́му. [Зігну́вшись візни́к копирса́в щось у ко́лесі па́льцем (Коцюб.). Копирсну́в залі́зною лопа́тою раз та вдру́ге (Грінч.). Сиди́ть ба́ба на поро́зі, зе́млю колупа́є (Рудан.). Го́лкою потро́ху шпо́ртаю (Дніпропетр.). Поча́в долуба́ть; продолуба́в таку́ вже ді́рочку що й кула́к улі́зе (Грінч.). Нагну́в го́лову і поча́в до́вбатись у землі́ (Васильч.)]. -ря́ть в носу, в зубах – колупа́ти, до́вбати (длу́бати, до́вбатися, довбти́ся ко́рпа́ти) в но́сі (вульг. ко́зи гна́ти), у зуба́х, (продлу́бувати зу́би). [Чого́ ти в но́сі длу́баєш? (Сл. Гр.). Городови́й, ось, у сі́нях довбе́ться в но́сі (Тесл.). Сиди́ть та зу́бки продлу́бує (Звиног.)];

Вибирайте на свій смак!

Анатолій писав:Шебутной???

Шебутний фіксує орфографічний словник з ремаркою розм.

Колись я жив у російськомовному Маріуполі.
Там слово шебутной означало щось на зразок неспокійний; непосидючий; бунтівливий;такий, наче в нього шило в сраці.

У рос. словнику синонімів

Шебутной
см. веселый, тормошливый, шило в заднице, неуемный, беспокойный, озорной, неутомимый

додано

У наведеному в статті прикладі бабуся називає дівчинку шалапутною не тому, що та непосидюча, а тому, що нечесана! Отже, цей приклад не є відповідним
Шалапутний - це, взагалі-то, непутящий. П"є, по чужих бабах шляється... Недисциплінований на роботі... Не хазяйський дома...
А шебутной - це таки непосидючий. Він, звичайно, може бути і шалапутним. Як, наприклад, і горбатим. Але ж це не означатиме, що шебутной означає горбатий.

ПРОЕКТ СЛОВАРЯ HOBЫX СЛОВ РУССКОГО ЯЗЫКА / Отв. редактор Ф. П. Сороколетов. Л.: НАУКА, 1982.
Шебутной, ая, ое. С беспо­койным характером, эмоциональный, возбудимый (в просторечии). Санька узнал его первым, бросился обнимать, заголосил с радости, как оглашенный; он всегда был таким шебутным, этот Санька. 10. Грибов, Семь до­мов у Кунь-горы. — Предупреждали меня. . Говорили: шебутной ты му­жик, с фантазиями. Б. Васильев, Не стреляйте в белых лебедей. — Он — хороший. . Хороший. Ше­бутной только. После армии на це­лину завербовался. Комбайнером. В. Быков, Мертвым не больно. — Из обл.
Де тут непосидючий

Та дивіться пост перед вашим: шебутной, на цілину поїхав (не сидиться йому вдома, непосидючий тобто).
Непосидючий і неспокійний (з неспокійною натурою) - це дуже близько. Хіба ні?
От ітеерівець на виробництві колись. Міг сидіти, штани протирати. Але не сиділось йому, характер неспокійний. Тому у все влазив, пропонував раціоналізацію, винаходи...
Але що ви зачепилися за непосидючий? Я писав, що шебутной - це не шалапутний. Ось що важливо.

я подивився: не бачу непосидючого. шалапутного прибрав