Родовий відмінок у назвах організацій

[Анатолій]

У чинному правописі сказано:
Закінчення -у (у твердій і мішаній групах), -ю (у м’якій групі) мають іменники чоловічого роду на приголосний, коли вони означають:
(…) г) Назви установ, закладів, організацій: інституту, клубу, комісаріату, комітету, радгоспу, університету, штабу.

Іменники чол. роду в родовому відмінку однини приймають закінчення -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій групі), коли вони означають: (…)
б) Назви тварин і дерев: ведмедя, вовка, дуба, кілка, коня, пса, ясеня.
в) Назви предметів: гвинта, замка, малюнка, ножа, олівця, піджака, плаща, портфеля, стола (й столу).

А як бути, коли власною назвою установи, закладу, організації є назва тварини, дерева чи предмета? Наприклад, спецпідрозділ «Беркут» («Беркута» чи «Беркуту»).

Знайшов ось таке:

…Цілком доречним треба визнати вираз із -у "Надсилаємо їх до Плугу". (О. Вишня. — "Плуг" — літературна організація).
Олекса Синявський, «Норми української літературної мови» (1941)

Наскільки доречним є це зауваження?

[Наталя]

Приміром, я, коли вагаюся, зазираю в цей довідник.

Беркут-а, плуг-а.

[Анатолій]

Приміром, я, коли вагаюся, зазираю в цей довідник.

Беркут-а, плуг-а.

Наталю, те, що родовий відмінок до слово беркут — беркута, коли йдеться про пташку, і так ясно. Питання про те, як правильно сказати: боєць спіцпідрозділу "Беркута" чи "Беркуту"? Тут йдеться не про пташку.

[Наталя]

Наталю, те, що родовий відмінок до слово беркут — беркута, коли йдеться про пташку, і так ясно. Питання про те, як правильно сказати: боєць спіцпідрозділу "Беркута" чи "Беркуту"? Тут йдеться не про пташку.

Щоб не відходити від правил, правильно було б -у: "Беркуту". Хоча, ніде правди діти, такий варіант у живому мовленні не чувала.

[Анатолій]

Добре, а як тоді буде родовий відмінок до видавництво «Зелений пес»? Видавництва «Зеленого псу»?

[Наталя]

Добре, а як тоді буде родовий відмінок до видавництво «Зелений пес»? Видавництва «Зеленого псу»?

А я Вам про що вище теревенила? Зазираємо в довідник - і без проблем. Ну, і, звісно, зважаємо на здоровий глузд. )))

[лекс]

Анатолію -- повага за спостережливість і влучне питання! +1
Із псом більш-менш ясно: до видавництва "Зелений пес", до "Зеленого пса". Тут у правописі варто було би додати примітку, подібну до цієї:

г) Назви населених пунктів: Воронежа, Голосієва, Житомира, Києва, Лондона, Луцька, Миргорода, Новгорода, Парижа, Святошина, Тернополя, Харкова.
Примітка. Але -у, -ю пишеться у складених назвах населених пунктів, другою частиною яких є іменник, що має звичайно в родовому відмінку закінчення -у: Давидового Броду, Зеленого Гаю, Красного Лиману, Кривого Рогу, Червоного Ставу, Широкого Яру тощо.

З "Беркутом" цікавіше. Дані Гугла (сторінки укр. мовою): бійці "Беркута" - 26 400; бійці "Беркуту" - 1 380. Якщо дотримуватися чинних правил, правильно бійці "Беркуту". Але якщо з беркутом/Беркутом ще нічого, то в інших випадках будуть казуси. Скажімо, "Зеленого пса" перейменують, забравши перше слово. Як тоді казати: працівники "Псу"? Іти до "Псу"? Безглуздя.

Здоровий глузд потрібен усюди (ну, майже), а в правописних справах і поготів. От скажіть: у правилі
б) Назви тварин і дерев: ведмедя, вовка, дуба, кілка, коня, пса, ясеня.
"кілок" -- це назва тварини чи дерева?

[Анатолій]

Добре, а як тоді буде родовий відмінок до видавництво «Зелений пес»? Видавництва «Зеленого псу»?

А я Вам про що вище теревенила? Зазираємо в довідник - і без проблем. Ну, і, звісно, зважаємо на здоровий глузд. )))

Щось я Вас не зрозумів.

Спочатку Ви пишете: Приміром, я, коли вагаюся, зазираю в цей довідник.

Беркут-а, плуг-а.

Потім: Щоб не відходити від правил, правильно було б -у: "Беркуту".

От і виходить, зазираємо в довідник, і… проблеми тільки пошинаються. Бо словник, наче, правопису суперечить…

[Наталя]

Потім: Щоб не відходити від правил, правильно було б -у: "Беркуту".

Та Вам хотіла вгодити - не вийшло.
А коли серйозно, то хай би які були ті правила й примітки, таки довіряю здоровому глуздові. Видавництва "Зеленого псу"? "Рудого коту"? "Чорного ворону"? Це ж абсурд.

[Наталя]

г) Назви населених пунктів: Воронежа, Голосієва, Житомира, Києва, Лондона, Луцька, Миргорода, Новгорода, Парижа, Святошина, Тернополя, Харкова.
Примітка. Але -у, -ю пишеться у складених назвах населених пунктів, другою частиною яких є іменник, що має звичайно в родовому відмінку закінчення -у: Давидового Броду, Зеленого Гаю, Красного Лиману, Кривого Рогу, Червоного Ставу, Широкого Яру тощо.

Із цим погоджуся. Тут ніби все зрозуміло.