Після слів тож, отож (на відміну від отже) обов’язкову кому ставити не треба. Кома після слів тож, отож зумовлена іншими правилами — наявністю вставних слів, звертань, відокремлених членів речення тощо.
Тож піду я додому, пізня бо пора. Отож не слухай поради того, хто хоче мати від тебе користь, хлопче мій.Але!
Тож, певно, піду я додому, пізня бо пора. Отож, хлопче мій, не слухай поради того, хто хоче мати від тебе користь.