Гел(л)овін
Додано: П'ят жовтня 30, 2020 1:34 pm
Геловін пропонує виправляти на Гелловін. Яка в тому рація?
У Правописі читаємо: «Подвоєння букв на позначення приголосних переважно зберігаємо у власних назвах». Переважно — це не завжди. До того ж далі є примітка: «За усталеною традицією в деяких власних назвах подвоєння не зберігаємо (Пенсільва́нія) або зберігаємо частково (Міссісі́пі)».
А тепер дивимося, як це слово передавали за давніших часів. От, наприклад, український радянський журнал «Всесвіт» за 1973 рік. Тут Геловін. Діаспорне видання «Чверть століття на громадській ниві 1926—1951. Історія Союзу Українок Канади» за 1952 рік. Теж Геловін. Slavica Wratislaviensia за 1969 рік. Також з одним «л». Чим не усталена традиція, до якої апелює Правопис?
Варіант Геловін (з однією «л») можна знайти, зокрема, в Ірини Фаріон («Правопис — корсет мови?»), у порадах проф. Олександра Пономарева, інших мовознавців.
На сьогодні варіант «Геловін» трапляється як у словниках (у народному, наприклад), так і багатьох літературних творах.
У Правописі читаємо: «Подвоєння букв на позначення приголосних переважно зберігаємо у власних назвах». Переважно — це не завжди. До того ж далі є примітка: «За усталеною традицією в деяких власних назвах подвоєння не зберігаємо (Пенсільва́нія) або зберігаємо частково (Міссісі́пі)».
А тепер дивимося, як це слово передавали за давніших часів. От, наприклад, український радянський журнал «Всесвіт» за 1973 рік. Тут Геловін. Діаспорне видання «Чверть століття на громадській ниві 1926—1951. Історія Союзу Українок Канади» за 1952 рік. Теж Геловін. Slavica Wratislaviensia за 1969 рік. Також з одним «л». Чим не усталена традиція, до якої апелює Правопис?
Варіант Геловін (з однією «л») можна знайти, зокрема, в Ірини Фаріон («Правопис — корсет мови?»), у порадах проф. Олександра Пономарева, інших мовознавців.
На сьогодні варіант «Геловін» трапляється як у словниках (у народному, наприклад), так і багатьох літературних творах.