За порядком шикуйсь! Раз-два!

[Marchenko]

Надсилайте слова, яких вам бракує найбільше і які треба додати в словник якнайшвидше.

[murasz]

Може хтось запропонує коректний варіант для фраз типу: "дивитися, показувати, передавати по телевізору". Очевидно, що таке вживання "по" некоректне. Старі словники, на жаль, були видані ще до появи телевізорів. Вони пропонують, правда, замість "по радіо", "по телефону" - "передавати через радіо, говорити телефоном / через телефон". Сьогодні воно трохи ріже вухо, але не надто. Тут "радіо, телефон" сприймаються не як певний предмет, а як "канал, засіб" - і фраза виходить більш-менш прозора. Натомість "показувати, дивитися телевізором" сказати не можна, бо телевізор - це, власне, предмет, а не "канал зв’язку" (можливе, правда, "через телебачення" замість "по телебаченню"). Так само не звучить "показувати, передавати через телевізор"; "дивитися через телевізор" узагалі по-дурному. Можливо, в принципі, "показувати, дивитися в телевізорі" - але тут якийсь дивний відтінок значення...
Ні в одному словнику я не знайшов адекватного варіанту замість "по телевізору". Які у вас пропозиції? Може обговоримо?

[Кувалда]

Поки що пропоную тільки 2 копійки .
Всі класичні сенси «по телевізору»:
1) видно по телевізору (=видно, що то за телевізор),
2) грюкнути по телевізору,
3) повзати по телевізору,
4) жити по телевізору (в сенсі «як»),
5) вже по телевізору (в сенсі «відробив»),
6) (вже трохи стара форма) плакати по телевізору (=за телевізором),
7) (за вуха притягнута, але допустима граматично) не по телевізору вийшло (в сенсі не по його.
Більше варіянтів (досовєтських) я не бачу.
Отже, дотримуючись класики:
дивитися по телевізору = бігати очима по телевізору;
показувати по телевізору = водити, наприклад, рукою по телевізору;
передавати по телевізору = щось передавати, «тягнучи» по телевізору.
Варіянти розв’язання:
1) прийняти «совєтські» сполуки «дивитися, показувати, передавати по телевізору», припускаючи, що мова, врешті, розвивається і чому б не розширити вжиток прийменника «по»;
2) пам’ятаючи, що мовознавці до 30-х вибрали одну тільки форму «телефоном», а Голоскевич на цьому навіть наголосив: «Говори́ти телефо́ном (а не по телефо́ну)» знайти відповідніший варіянт. І тут треба помізкувати, бажано при цьому знайти, як це звучить в основних романо-германських мовах та інших слов’янських.

[Marchenko]

Шановні форумчани!
В темі "За порядком шикуйсь! Раз-два!" - залишайте лишень короткі побажання.
Для обговорення, зокрема, "по телевізору" пропоную заводити окремі теми, як це зробив Анатолій для "інтернету" та "абревіатури". А після "працювання - "закривати тему", переносячи її в архів.
І, мабуть, доречніше це обговорення перенести в "Мовні консультації".

[Кувалда]

Мої варіянти: смотреть по телевизору – дивитися в телевізорі;
передавать, показывать по телевизору – передавати, показувати телевізором, показувати в телевізорі.

[Анатолій]

Чи не слід було б назви статей російською мовою писати з малої літери, як це роблять у всіх сучасних словниках? Звісно, там, де маємо власну назву, - з великої ("Александр", "Алла")?

[Кувалда]

[quote="Анатолій"]
Статті в словнику закінчуються крапкою. Очевидно, в словниках, про які Ви говорите, не ставлять в кінці жодного знаку.

[Анатолій]

Статті в словнику закінчуються крапкою. Очевидно, в словниках, про які Ви говорите, не ставлять в кінці жодного знаку.

Переді мною Російсько-український словник за ред проф. Жайворонка, Російсько-український словник сталих словосполучень Головащука. Статті починаються з малої букви, в кінці крапки. Коли маємо власну назву - з великої.

[Кувалда]

формально - це помилка.
можливо, автори вважали, що це дає певні переваги. Тут почали писати так, як в АС. Крім того, є такі випадки, коли слово може бути вжито як з великої, так і з малої букви: наприклад, руина але (ист.) Руина.
я не бачу резону в написанні в такому словнику назв статтей з малої (хоч це й не принциповий підхід ). це прийнятно для правописного словника (на 100%), більш-менш - для словника без прикладів. Але, якщо товариство наполягатиме, то можна буде повернутися до цього питання.

[Анатолій]

формально - це помилка.
можливо, автори вважали, що це дає певні переваги. Тут почали писати так, як в АС. Крім того, є такі випадки, коли слово може бути вжито як з великої, так і з малої букви: наприклад, руина але (ист.) Руина.
я не бачу резону в написанні в такому словнику назв статтей з малої (хоч це й не принциповий підхід ). це прийнятно для правописного словника (на 100%), більш-менш - для словника без прикладів. Але, якщо товариство наполягатиме, то можна буде повернутися до цього питання.

Деякі словники виходять з такої ситуації досить своєрідно: кожну букву назви статті пишуть з великої букви. Наприклад: АБРРЕВИАТУРА, АБИТУРИЕНТ тощо. Чим не альтернатива?