Я писав так:
(завжди в лапках, але не з великої літери, часто додаючи іменник «парадигма» або інший перед лапками).парадигма «розділяй та володарюй»
Аргументація:
- Це дуже зручно — об'єднувати слова в одне слово дефісом — я сам часто так пишу. Але я не впевнений, що оттакі-от-конструкції-через-дефіс прийнятні у якихось інших стилях української мови, окрім швиденько-наляпаю-щось-у-чаті. Навіть у проекті правопису 2018 (де можливості пунктуації значно розширюються: додається скісна риска, два рівні лапок тощо, а за дефісом визнається право бути не лише нелітерним орфографічним знаком, а й розділовим знаком (хоча я не дуже розумію, чому в «учитель-біолог» дефіс є розділовим, а не орфографічним)) такі способи використання дефіса, здається, не описуються. Тому я писав окремо.
- Як наслідок, щоб ця назва не змішувалася з навколишнім текстом, я завжди писав її в лапках.
- Як наслідок, щоб при вживанні цієї назви після слова «алгоритм» не складалося враження, що це назва якогось конкретного алгоритму (а при написанні «алгоритм „розділяй та володарюй“» в мене саме таке враження й складається), я часто вставляв іменник «парадигма» або якийсь інший (але найчастіше саме «парадигма», бо саме цим словом divide-and-conquer характиризували на початку розділу) перед «розділяй та володарюй», наприклад «це ще один алгоритм парадигми „розділяй та володарюй“» замість «це ще один алгоритм „розділяй та володарюй“».