r2u.org.ua / e2u.org.ua

Збій, -а, чол
1. арх., діал. Розбійник

Той збій, котрий був живий, промовляв до дівчини: — Щоби ти могла твого брата стратити, а я би-м з тобою оженився. А вона каже: — Як же я його страчу, коли він такий моцний, що нікого не боїться?
Валерій Войтович - Антологія українського міфу: Тотемічні міфи.
https://books.google.com/books?id=ecckA ... WACh1K2g7Y

2. -у Нелад, похибка в роботі, тимчасове припинення реґламентованого функціонування.

Будуть часи, коли система мислення кармічних законів матиме право на збій і сама себе оновлюватиме,– але зараз не ті часи.
Олег Сірий, ‎Марицабо, ‎Super Aliens - Книга Спасіння від Кінця Світу 2012-2013
https://books.google.com/books?id=aW9Y2 ... B9&f=false

Однак у деяких літописах відбувається збій у хронологіях. Наприклад, Устюжський літопис Льва Вологдіна, складений у 1765 році, зберігся сьогодні в оригіналі, а також у 22 списках, що знаходяться в архівах Москви, Петербурга, Києва, Устюга Великого.
Андрій Тараненко - Сенсація двадцять першого сторіччя.
https://books.google.com/books?id=Wj4iA ... 5IKHecUAp4

Не є певним стосовно відмінювання 'збій' у значенні 'розбійник', бо вживав це слово побутово в дитинстві тільки тоді, коли говорив польською мовою - zbój-zbójа, тому і переніс таку парадиґму відмінювання. Прошу поправити, як допустився помилки.