Дончак
Додано: Вів травня 12, 2015 8:52 pm
Донча́к, -а, чол.
1. Донський козак.
[Раптом дончак відштовхнув Алі і впав на закривавленого запорожця, закриваючи його собою (Володимир Малик, «Посол Урус-Шайтана»).]
2.Порода коней, виведених на Дону.
// Кінь такої породи.
[Чорний дончак комполку Аралова ґрасував попереду, не видно було не те що його «білих шкарпеток», а й ніг, наче кінь плазував по болоті на животі (Василь Шкляр, «Маруся»).]
3. Вітер з Дону.
[Стояла вітряна погода, сухий дончак Піднімав хмари пилюки, горизонт увесь час був затягнений бурою імлою, небо прихилилося до самої землі і сіяло то дощем, то червоно-рудим піском (Юрій Мушкетик, «Яса).]
1. Донський козак.
[Раптом дончак відштовхнув Алі і впав на закривавленого запорожця, закриваючи його собою (Володимир Малик, «Посол Урус-Шайтана»).]
2.Порода коней, виведених на Дону.
// Кінь такої породи.
[Чорний дончак комполку Аралова ґрасував попереду, не видно було не те що його «білих шкарпеток», а й ніг, наче кінь плазував по болоті на животі (Василь Шкляр, «Маруся»).]
3. Вітер з Дону.
[Стояла вітряна погода, сухий дончак Піднімав хмари пилюки, горизонт увесь час був затягнений бурою імлою, небо прихилилося до самої землі і сіяло то дощем, то червоно-рудим піском (Юрій Мушкетик, «Яса).]