Ґніт/гніт
Додано: Пон березня 23, 2015 3:04 am
Передираю з Словопедії, бо вважаю їх пояснення правильним (навіщо знову винаходити ровер, правда?)
Ґніт, -а, чол. Стрічка або шнур, що використовується для горіння в гасових лампах, свічках тощо. Тихо потріскує ґніт у лампі (В.Кучер); Свічка нагоріла; велика жужелиця на ґноті задержувала світ (Панас Мирний); Лежать при гарматах горами ядра, стоїть в бочках порох, наготовлено в надійному місці сухі ґноти (Н.Рибак).
Гніт. 1. р -у. Гноблення, пригнічення. Народ століття зносив гніт, Терпів ярмо й сваволю (О.Олесь); Під вічним гнітом чорних дум Сумному співу дав я волю (П.Грабовський); Вперше в житті наліг йому на душу тяжкий гніт розпачливої безвиході (С.Голованівський). 2. р. -а. Важкий предмет, що його кладуть на що-небудь для постійного тиснення. Часом він \[Єгипет\] ворушивсь, наче лев у кайдани закутий, Глухо покрикував, наче підземний вогонь, Тяжко придавлений гнітом гори кам’яної (Леся Українка).
Ґніт, -а, чол. Стрічка або шнур, що використовується для горіння в гасових лампах, свічках тощо. Тихо потріскує ґніт у лампі (В.Кучер); Свічка нагоріла; велика жужелиця на ґноті задержувала світ (Панас Мирний); Лежать при гарматах горами ядра, стоїть в бочках порох, наготовлено в надійному місці сухі ґноти (Н.Рибак).
Гніт. 1. р -у. Гноблення, пригнічення. Народ століття зносив гніт, Терпів ярмо й сваволю (О.Олесь); Під вічним гнітом чорних дум Сумному співу дав я волю (П.Грабовський); Вперше в житті наліг йому на душу тяжкий гніт розпачливої безвиході (С.Голованівський). 2. р. -а. Важкий предмет, що його кладуть на що-небудь для постійного тиснення. Часом він \[Єгипет\] ворушивсь, наче лев у кайдани закутий, Глухо покрикував, наче підземний вогонь, Тяжко придавлений гнітом гори кам’яної (Леся Українка).