r2u.org.ua / e2u.org.ua

Фоторо́бот, -а, чол.
1. Криміналістичний пристрій для виготовлення за показаннями потерпілих, свідків тощо композиційних (синтетичних) портретів підозрюваних у скоєні злочинів розшукуваних осіб.
[1. Базовими складовими фоторобота як пристрою є ідентифікаційні комплекти малюнків типових ознак зовнішності (обличчя) етнічних груп населення країни (її регіонів), розміщені за системою «словесного портрета» в альбомі-реєстрі, а також на прозорих плівках у магазинах-каталогах («Юридична енциклопедія», Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін.). 2. Швидше ловити одного з тутешніх ментів, мобілізувати їх усіх на розшуки, оголосити по радіо всесоюзну гонитву, ввімкнути сирену, зібрати найкращих криміналістів і вдатися до послуг фоторобота! (Юрій Андрухович, «Московіада»).]
2. Виготовлений у такий спосіб композиційний портрет злочинця.
[Міліціонер, що стояв коло магазину, де продавали пиріжки з лівером, узяв у нас одного разу такий фоторобот (Ірена Карпа, «З роси, з води і з калабані»).]

Чомусь мені не подобається 'криміналістичний пристрій' і 'за показаннями потерпілих'...
Може:

Фоторо́бот, -а, чол.
Метод, за яким в криміналістиці зі слів потерпілого, свідків, тощо створюють композиційні (синтетичні) портрети підозрюваних у скоєнні злочинів, або осіб, що перебувають у розшуку.

Кажу не 'пристрій', але 'метод', бо в наведеному вами прикладі описують прилад, який вже давно вийшов зі вжитку (прозорі плівки у магазинах-каталогах) - технічно цю функцію давно виконує комп'ютер з відповідною закладеною базою.

Означення взяті з «Юридичної енциклопедії», Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. (http://leksika.com.ua/legal/). Ми однаково маємо тлумачити фоторобот як пристрій, навіть якщо такі пристрої вжене використовуються, як історизм. Хоч, підозрюю в якихось частинах світу саме такими пристроями й користуються. А якщо це ще й метод, то треба просто розширити/додати ще одне означення.