Долініж

[Анатолій]

Долі́ніж, присл. Униз ногами до землі.
[Хитре сонце долініж висаджає ситу домну у ясному лоні. // Дорожба, маскаради, — лихе до лиха, залетіли на гору (Сергій Негода, «Я і Дора в авто»).]

[Анатолій]

Додано.