Безособові форми на -но, -то
Додано: П'ят листопада 05, 2010 10:09 am
Чи можуть безособові форми на -но, -то вказувати на прийдешність?
Так, це. Питання в тому, чи українською це звучить? Чи правильно казати: питання буде розв’язане, голоси буде враховані, вам буде надана домопога?Cherepaxa писав:Чому ні?
Питання буде розв’язано. Голоси буде враховано. Вам буде надано домопогу.
Ви це мали на увазі?
Цікаву думку щодо дієслівних форм на -но, -то висловив Б. Антоненко-Давидович:Анатолій писав:Чи можуть безособові форми на -но, -то вказувати на прийдешність?
Цю тему також було порушено на форумі словника.нет. От тільки шкода, що ресурс наразі не працює. Принагідно зверніться по пораду туди (сподіваюся, що форум недоступний тимчасово).«Ці кадри фільму зняті в павільйоні»; «Передплата на газети та журнали продовжена ще на місяць»; «Ці слова сказані не про вас». У всіх цих фразах дано правильні українські слова, одначе фрази звучать по-українському негаразд. А це тому, що функцію присудка в цих фразах виконують пасивні дієприкметники: зняті, продовжена, сказані.
Одною з синтаксичних особливостей української мови, що відрізняє її від близьких і далеких мов, є широке вживання дієслівних форм на -но, -то в ролі присудка. Візьмімо, наприклад, широко відому народну пісню:
Ой у полі жито
Копитами збито,
Під білою березою
Козаченька вбито.
Ой убито, вбито
Затягнено в жито,
Червоною китайкою
Личенько накрито.
У всіх цих сурядних реченнях нема підмета, а в функції присудка виступають дієслівні безособові форми на -но, -то: збито, вбито, затягнено, накрито.
Такі форми на -но, -то є й у російській мові (наприклад: «Сказано — сделано»), але там вони далеко рідше вживаються, як в українській. Натомість російська мова широко користується пасивними дієприкметниками в ролі присудків: «Эти кадры сняты в павильоне»; «Подписка на газеты и журналы продлена еще на месяц»; «Эти слова сказаны не о вас». Якби в наведених на початку фразах замість пасивних дієприкметників зняті, продовжена, сказані стояли дієслівні безособові форми на -но, -то, ці фрази зазвучали б цілком по-українському: «Ці кадри знято в павільйоні», «Передплату газет і журналів продовжено ще на місяць», «Ці слова сказано не про вас».
Хибно було б думати, що пасивні дієприкметники українській мові — невластиві, вони широко вживаються в ролі означення, наприклад: «Зняті в павільйоні кадри були дуже вдалі»; «Продовжена на місяць передплата дала багато нових передплатників», «Сказані не про вас слова були образливі». У цих реченнях дієприкметники зняті, продовжена, сказані виступають із функцією означення, а не присудків, якими є слова були вдалі, дала, були образливі. Пасивні дієприкметники бувають і присудками в реченні, але складеними, де, крім них, є особова форма дієслова бути (або наявність її можна припускати): «Я був дуже вражений твоїм учинком»; «Ти ж бо — такий мандрований!» (є мандрований), «Цей глечик — уже розбитий» (є розбитий).
Ну і де в Антоненка-Давидовича хоч слово про можливість чи неможливість використання таких форм на позначення прийдешності?Наталя писав:Цікаву думку щодо дієслівних форм на -но, -то висловив Б. Антоненко-Давидович:Анатолій писав:Чи можуть безособові форми на -но, -то вказувати на прийдешність?Цю тему також було порушено на форумі словника.нет. От тільки шкода, що ресурс наразі не працює. Принагідно зверніться по пораду туди (сподіваюся, що форум недоступний тимчасово).«Ці кадри фільму зняті в павільйоні»; «Передплата на газети та журнали продовжена ще на місяць»; «Ці слова сказані не про вас». У всіх цих фразах дано правильні українські слова, одначе фрази звучать по-українському негаразд. А це тому, що функцію присудка в цих фразах виконують пасивні дієприкметники: зняті, продовжена, сказані.
Одною з синтаксичних особливостей української мови, що відрізняє її від близьких і далеких мов, є широке вживання дієслівних форм на -но, -то в ролі присудка. Візьмімо, наприклад, широко відому народну пісню:
Ой у полі жито
Копитами збито,
Під білою березою
Козаченька вбито.
Ой убито, вбито
Затягнено в жито,
Червоною китайкою
Личенько накрито.
У всіх цих сурядних реченнях нема підмета, а в функції присудка виступають дієслівні безособові форми на -но, -то: збито, вбито, затягнено, накрито.
Такі форми на -но, -то є й у російській мові (наприклад: «Сказано — сделано»), але там вони далеко рідше вживаються, як в українській. Натомість російська мова широко користується пасивними дієприкметниками в ролі присудків: «Эти кадры сняты в павильоне»; «Подписка на газеты и журналы продлена еще на месяц»; «Эти слова сказаны не о вас». Якби в наведених на початку фразах замість пасивних дієприкметників зняті, продовжена, сказані стояли дієслівні безособові форми на -но, -то, ці фрази зазвучали б цілком по-українському: «Ці кадри знято в павільйоні», «Передплату газет і журналів продовжено ще на місяць», «Ці слова сказано не про вас».
Хибно було б думати, що пасивні дієприкметники українській мові — невластиві, вони широко вживаються в ролі означення, наприклад: «Зняті в павільйоні кадри були дуже вдалі»; «Продовжена на місяць передплата дала багато нових передплатників», «Сказані не про вас слова були образливі». У цих реченнях дієприкметники зняті, продовжена, сказані виступають із функцією означення, а не присудків, якими є слова були вдалі, дала, були образливі. Пасивні дієприкметники бувають і присудками в реченні, але складеними, де, крім них, є особова форма дієслова бути (або наявність її можна припускати): «Я був дуже вражений твоїм учинком»; «Ти ж бо — такий мандрований!» (є мандрований), «Цей глечик — уже розбитий» (є розбитий).
На жаль, не маю змоги довше шукати авторитетних джерел на підтвердження, тому додаю скрізь "як на мене". Дещо є в "Стилістиці сучасної укр. мови" Олександра Пономаріва (хоч не знайшла там прикладів саме з майбутнім часом).Питання в тому, чи українською це звучить? Чи правильно казати: питання буде розв’язане, голоси буде враховані, вам буде надана домопога?
Цю форму допустимо стосувати поряд із безособовою формою з -но (Ліпше, однак: Вам буде надано допомогу). Чимало залежить від стилю й акцентів у тексті. Однак якщо ми аж так хочемо уникнути безособовості (а з нею - офіційного забарвлення), то більш зграбним, як на мене, буде речення "Вам нададуть допомогу". До речі, стилісти радять не зловживати пасивними формами, але це окрема тема.Вам буде надана допомога.
- Саме в цьому випадку ліпше, однак, вжити безособової форми з -нопитання буде розв’язане
- Голоси будуть враховані/Голоси буде враховано. - Обидві форми можливі. Другий варіянт додає більшої офіційності.голоси буде враховані
Автор наводить приклад: "Визначено й структуру такої картини/.../" Не бачу нічого, що б заважало мені сказати "Буде визначено й структуру такої картини".Спільним в усіх сферах мовлення є те, що в безособових реченнях наголошується на результаті дії, на незалежності певного стану, в якому перебуває людина, від її волі, на об’єктивності природних процесів. Офіційно-діловий та науковий стилі використовують речення в безособовій формі та з конструкціями на -но, -то. У таких текстах ідеться про наслідки якихось заходів чи подій у момент мовлення. /.../
Дякую, цікаво.Хоча... Олена Курило ("Уваги до сучасної української літературної мови") зауважує, що українською не можна казати "було зроблено", "буде зроблено", а тільки зроблено.
А чом і ні. От мене мучать сумніви стосовно Це буде сказано... і це сказано.Cherepaxa писав: Дякую, цікаво.
Хоча ось речення:
Це було сказано в категоричній формі.
хіба те саме що й
Це сказано в категоричній формі. ?
То може, просто правильно так: Це було сказане в категоричній формі.Cherepaxa писав:Дякую, цікаво.Хоча... Олена Курило ("Уваги до сучасної української літературної мови") зауважує, що українською не можна казати "було зроблено", "буде зроблено", а тільки зроблено.
Хоча ось речення:
Це було сказано в категоричній формі.
хіба те саме що й
Це сказано в категоричній формі. ?