Яничарин
Додано: Сер вересня 24, 2014 4:28 pm
Янича́рин, -а, чол., рідко. Те ж саме, що й янича́р (у першому значенні).
[1. Яничарин зачекав, поки раби-веслярi i вiльнi матроси пiдуть геть (Юрий Логвин, «Танцi шайтана»). 2. Мов з-під землі, у дворі з’явився яничарин (Легенди та перекази із зібрання О. Д. Чорного, «Яничарів дуб»).]
[1. Яничарин зачекав, поки раби-веслярi i вiльнi матроси пiдуть геть (Юрий Логвин, «Танцi шайтана»). 2. Мов з-під землі, у дворі з’явився яничарин (Легенди та перекази із зібрання О. Д. Чорного, «Яничарів дуб»).]