r2u.org.ua / e2u.org.ua

1) Тот, кто добивается чего-л., стремится получить что-л., соперничая, состязаясь с кем-л. 2) Тот, кто претендует на получение звания, награды за представленный куда-л. труд или за какие-л. достижения.

Ізюмов дає конкурент, але це лише перше значення

Обговорення на форумі slovnyk.ua: Пошукач? Здобувач?

В частині соискателя ученой степени це вже має назву - пошукувач вченого ступеня. Можете погуглити слово пошукувач і переконатися в цьому.
Не бачу причин, чому б його не поширити і на інші сфери соискательства.
Тому:
соискатель - пошукувач

Окрім пошукувач (наукового ступеню), вживають ще пошукач. Обидва позначають тих, хто працює над канд. дисертацією поза аспірантурою. Однак виглядає, що цей вжиток ще не сягнув ВАКу. ВАК послуговується такою назвою (надто розлого, як на мене) "здобувачі наукового ступеня кандидата наук, які працюють над дисертаціями поза аспірантурою". ВАКу пора б уже дати однослівну назву цьому поняттю.
Соискатель научной степени - здобувач наукового ступеня.
У цьому контексті слово "здобувач" включає в себе пошукачів, аспірантів і докторантів.

Кількість здобувачів, прикріплених до одного наукового керівника, не повинна перевищувати 5 осіб одночасно, включаючи аспірантів і докторантів.

Заувага: пишуть також "пошукач наукового ступеня", де "пошукач" - синонім до "здобувач".

Соискатель премии тощо - претендент на премію, пошукач премії

Ось тут http://forum.slovnyk.net/index.php?showtopic=2712 уже лаялися (як на мене, не до кінця переконливо) про укр. відповідник до соискателя. Зокрема, там піднято й не розв'язано питання про словотвірну основу "пошукувача". А слово це утворено, очевидячки, від "пошукувати" (див. значення). "Пошукач" - від "пошукати". Окрім значення пошукувати "3. перех., чого, діал. Домагатися, добиватися." про елемент здобування чогось тлумачний словник мовчить. Але ж це цілком природній місток шукати (предмет) -> добиватися (статусу, звання, визнання). Ось, наприклад, в англ. мові to seek - 1. шукати 2. добиватися. Тому asylum-seeker - шукач притулку, (іноді) пошукач притулку.

Пошукувача чи пошукача можна залишити хіба на позначення людини, яка шукає того, хто б "оформив" їй дисертацію (і то вже краще у цьому випадку вживати слово "шукач"). Тоді можна було б розрізняти, тих, хто здобуває ступінь (сам пише) — здобувачів, і тих, хто "шукає" (тих, хто б їм написав) – "пошукачів" (останніх тре писати тільки в лапках).

Думаю, з тих же Ваших, Кувалдо, міркувань можна було б "закрити Америку", тобто віднести і російських оригінал "соискатель" до тих, які соіскують, хто б їм написав. Однак насправді це слово відноситься до тих, хто готує дисертацію поза аспірантурою. В цьому ж розумінні в Україні вже давно використовується слово пошукувач-пошукач, у чому легко переконатися в гуглі. І, очевидно, буде використовуватися незалежно від того, до чого ми тут прийдемо.

мене не цікавлять російські "продукти харчування". хай з ними розбираються самі росіяни. в нас будуть "харчі". те саме з "пошукачами". не суттєво скільки і хто вживає це слово. суттєво запропонувати і обрунтувати розумну альтернативу. і про це вже, здається, ми говорили.

до речі, глянув я у Жайворонка. у нього тільки здобувач. так що не все так погано

2Кувалда: які є об'єктивні заперечення проти "пошукача" і "пошукувача"?

які можуть бути об’єктивні заперечення — тільки суб’єктивні. Можу додати: здобувають вплив, місто, перемогу, освіту, знання тощо. хоча погоджуюсь, що місто можна і шукати. власне, ступінь теж. про це вище.

Об'єктивно:
1. слова "пошукач" і "пошукувач" -- цілком українські, тобто утворені за укр. моделями
2. тлум. словник фіксує значення "пошукувати" в сенсі "здобувати" (як діалектне, але все ж).
3. семантичний перехід від значення 'шукати' до 'здобувати' - цілком природний.
4. обидва слова вживано (широко в освітніх колах), причому люди в цій галузі розуміють без додаткових пояснень. До того ж, вживають їх і поза освітньою галуззю як синоніми до "здобувач".
5. У деяких випадках "(по)шукач" влучніше від "здобувача": наприклад, "(по)шукач притулку" ліпше, ніж "здобувач притулку".