Татуйований

[Анатолій]

Татуйо́ваний, -а, -е. Дієприк. пас. мин. ч. до татуювати.
[Запам’яталися велетенські серця різників і коханців, обвислі й надуті легені курців, трубадурів і склодувів, меланхолійні пияцькі нутрощі, татуйований на шкірі грудей — якраз над пиптиком — орден героя (Юрій Андрухович, «Диявол ховається в сирі»).]
// у знач. прикм.
[— Мій вбивати? — витукнув Квіквег, i його татуйоване обличчя пересмикнула судома нелюдського презирства. — Ха! Така мала риба! Квіквег не вбивати мала риба. Квіквег вбивати великий кит! (Герман Мелвілл, «Мобі Дік, або Білий Кит»).]