Авторський знак

[wmdrossel]

Ось яке дивне питання поставлю. Чи не час уже розставити книжки за абеткою?
Чи хто про це знає? чи нікому вже не цікаво? — а є на кожній книжці в лівому верхньому куточку звороту титульного аркуша позначка, що допомагає в такій справі.
Отож я роздивився ту позначку, здивувався і зажурився. Бо виявив, що авторські таблиці власне розроблені для російського алфавіту. І трошки доповнені українським. Ніби й не велика біда: кирилиця і є кирилиця, порядок букв загалом той самий. Такий та не такий. Якось, я доладу не тямлю, бо ще тоді про це не знав, шукав у бібліотеці (я тоді ще бібліотеки відвідував) книжку на «Ти…» і не знайшов, аж вона виявляється на «Ты…». Хто б міг здогадатись. Українська книга українського автора. Або ось http://new-metodist.blogspot.com/2011/1 ... st_18.html питання про апостроф, питають: прізвище О’Кифф рахувати як Окифф О-50 (в оригіналі помилково О-51), О Кифф О-11 чи Оъкифф О-97. То це ще по-ірландські. А задачка про заміну українського апострофа то на Ъ, то на Ь, то зовсім викидати — не для середнього інтелекту.
Так от що я хотів поспитати. Чи взагалі є яка-небудь перспектива заміни таблиць Хавкіної на інші, чи все-таки треба вже звикнути спочатку перекладати ім’я автора, назву книги російською, а тоді вже сортувати за алфавітом (як той казав «привыкнуть, что уже Крым — исконно русская земля»)? Яка методика складання таких таблиць (конкретно: чи взяти список авторів та поділити на десять-сто-тисячу рівних частин, чи мало того, а треба взяти полицю з книгами і ділити її відміряючи рулеткою, в якого автора книги товстіші — тому й авторський знак персональний)? Чи можна зовсім не вивчати статистику реальних списків авторів, а формально розглянути сполучуваність літер («після голосного навряд чи може бути голосний, певно може бути сонорний, а з інших приголосних найчастіше д, к, п, с, т»)? Чи можна не складати таблиці для кожної літери, а використовувати одну для групи (власне, так у Хавкіної для И, І, Ї, Й), наприклад, взяти лише початкові А (і так само усі голосні), В (так само М, Р), Д (приголосні включно з м’якими), К (приголосні крім м’яких), Л (так само Н)? І нарешті, елементарне: чи хтось бачив частотний аналіз української мови (зокрема, сполучуваності звуків і літер, зокрема, в особливих підмножинах мови як-то в різних стилях і зовсім зокрема у прізвищах авторів книг)?