І́ншість, -шості, жін. Абстр. ім. до і́нший; те ж саме, що й інакшість.
[1. Ходімо! — раптом вигукнув Карл і побіг крізь мертві дерева в сутінковий безбарвний клапоть іншості (Марія Штельмах, «Янголи вигадують сни»). 2. Через іншість розміру, конфігурації, кольору і швидкості тьма знаків нагадувала неправдоподібну мішанину різних комах (Тарас прохасько, «НепрОсті»).]