I. Місячник, а, чол.
1. Проміжок часу в 30 днів, призначений для якої-небудь роботи або проведення громадської кампанії.
2. Книжка, журнал, періодичне видання, що виходять один раз на місяць; щомісячник.
1. У 1878—79 р. видавав я разом з М. Павликом редагований в соціалістичному дусі місячник «Громадський друг» (Іван Франко, I, 1955, 36); 2. Почав виходити місячник «Бібліографічні вісті» (АС). 3.
II. Місячник, а, чол., іст. Кріпак, що одержував місячину.
III. Місячник, -а і рідко місяшник, -а, чол. Людина, що хворіє на лунатизм; сновида; сновія; снохода; сноброда; лунатик; сомнамбула.
IV. Місячник, а, чол. Стара українська назва адуляру — мінералу класу силікатів.
V. Місячник, а, чол.(Juniperus sabina L.) Низькорослий сланкий дводомний вічнозелений кущ родини кипарисових; те ж саме, що і яловець козацький.
Стаття неповна. Забракло часу доробити. Але вже є питання: чи є в українській мові слова лунатик і лунатизм?
І ще: чи є слово сновидця синонімом до слова сновида = місячник?
Місячник
Re: Місячник
І.
[1. Почали організовувати різноманітні антирелігійні тижні, місячники, «антиріздвяні», «антивеликодні» та інші кампанії (Церковний передзвін: "Дзеркало тижня": Публіцистика).]
2. [Натомість було задіяно інший варіант _ протидії впливам «ЛНВ» через субсидійований Харковом, а відтак і відповідно зорієнтований місячник «Нові Шляхи» (1929_1932) під керівництвом Антона Владиславовича Крушельницького (Україна і Польща 1920-1939 рр.: З історії дипломатичних відносин УССР з Другою Річчю Посполитою). Щоправда, не було в київській філії й комуністів: редактор місячника "Нова громада" та комірник не могли скласти партосередку, але всім відомо, що кооператори не дуже пнуться в партію, тим-то не було чогось особливого в тому, що директор філії Качеровський був безпартійний (Б. А.-Давидович Художня проза: Твори у двох томах).]
ІІ.
[Замість кріпака, що має коняку, має клапоть землі, стає місячник, тобто постійний робітник панських економій (Євген Шабліовський, Т. Г. Шевченко та його історичне значення).]
ІІІ.
[Сомнамбулянт-сновида виконує у сні такі діла, про які нічого не тямить і за це відповідати не може. Він подібний до люнатика (місячника), котрий ходить по криші високої камяниці, пише, виконує ріжні праці, ще краще чим на яві (Гринь Тершаковець, Народній ілюстрований календар товариства «Просвіти» на переступний рік 1928).]
V.
[Яловець козачий має місцеві назви: артиш, донник, місячник, можуха, сабина, савина… (Є. Шевченко, Народна деревообробка в Україні).]
[1. Почали організовувати різноманітні антирелігійні тижні, місячники, «антиріздвяні», «антивеликодні» та інші кампанії (Церковний передзвін: "Дзеркало тижня": Публіцистика).]
2. [Натомість було задіяно інший варіант _ протидії впливам «ЛНВ» через субсидійований Харковом, а відтак і відповідно зорієнтований місячник «Нові Шляхи» (1929_1932) під керівництвом Антона Владиславовича Крушельницького (Україна і Польща 1920-1939 рр.: З історії дипломатичних відносин УССР з Другою Річчю Посполитою). Щоправда, не було в київській філії й комуністів: редактор місячника "Нова громада" та комірник не могли скласти партосередку, але всім відомо, що кооператори не дуже пнуться в партію, тим-то не було чогось особливого в тому, що директор філії Качеровський був безпартійний (Б. А.-Давидович Художня проза: Твори у двох томах).]
ІІ.
[Замість кріпака, що має коняку, має клапоть землі, стає місячник, тобто постійний робітник панських економій (Євген Шабліовський, Т. Г. Шевченко та його історичне значення).]
ІІІ.
[Сомнамбулянт-сновида виконує у сні такі діла, про які нічого не тямить і за це відповідати не може. Він подібний до люнатика (місячника), котрий ходить по криші високої камяниці, пише, виконує ріжні праці, ще краще чим на яві (Гринь Тершаковець, Народній ілюстрований календар товариства «Просвіти» на переступний рік 1928).]
V.
[Яловець козачий має місцеві назви: артиш, донник, місячник, можуха, сабина, савина… (Є. Шевченко, Народна деревообробка в Україні).]