Кепкун

[Анатолій]

Кепкун, -а, чол. Той, хто любить кепкувати.
[1. Хто хоче кепкуна навчати, наживе собі неславу, а хто докоряє безбожникові, сказу собі чинить (Книга приповістей Соломонових, 9:7, переклад П. Куліша). 2. — Ти завсігди, Стьопко, був кепкун, — захихикав старий Патлатий (Павло Загребельний, Спека, 1961, 333).]

[Наталя]

Вловив мою підказку. Молодець.
Там чимало новотворів можеш накопати.
Щасти.

[Анатолій]

Додано.