Нивора
Додано: Пон квітня 28, 2014 2:17 pm
Нивора, -и, і нівора, -и, жін. Вівця, народжена попереднього року, що вже перезимувала одну зиму.
[1. Див. Словник Грінченка. 2. Див. Українську малу енциклопедію, кн. IX. 3. Особливо слід підкреслити внесок I. Робчука в уточнення етимонів деяких уже відомих запозичень, пор. статті аршів, бач, балега, бешиха, вайльо (вигук,), ватаг, гарак, данц, дзяма, женяпин, калдар, кептар, кирган, мокріш, матриган, москура, нівора, Окіп, пинтеноґа, творити, плекати, прислоп, саламура, саманати, сарака, спудза, стінка, сусуяк, сигла, тяйстра, тяр (підсилювальна частка,), тримбіта та ін., а також віднайдення ним діалектних румунських форм, від яких походять українські запозичення («Мовознавство», випуск 1, 1998 р.).]
[1. Див. Словник Грінченка. 2. Див. Українську малу енциклопедію, кн. IX. 3. Особливо слід підкреслити внесок I. Робчука в уточнення етимонів деяких уже відомих запозичень, пор. статті аршів, бач, балега, бешиха, вайльо (вигук,), ватаг, гарак, данц, дзяма, женяпин, калдар, кептар, кирган, мокріш, матриган, москура, нівора, Окіп, пинтеноґа, творити, плекати, прислоп, саламура, саманати, сарака, спудза, стінка, сусуяк, сигла, тяйстра, тяр (підсилювальна частка,), тримбіта та ін., а також віднайдення ним діалектних румунських форм, від яких походять українські запозичення («Мовознавство», випуск 1, 1998 р.).]
