r2u.org.ua / e2u.org.ua

Студенти оголосили, кого хочуть бачити на посаді міністра освіти (доповнено)

Студенти визначилися з людьми, які будуть спікерами в перемовинах з представниками Верховної Ради та кандидатами від студентів на посаду нового міністра на загальних зборах своїх активістів у стінах Міносвіти. Про це повідомив член комісії з питань молоді й студентства ВО "Майдан", директор Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД Сергій Пархоменко.

Студенти висунуть до нового міністра освіти ряд вимог, які планують оприлюднити 24 лютого 2014 року о 13:00. Група студентів-переговорників буде складатися з 5 осіб.

Як повідомляє Сергій Пархоменко, найбільш прийнятними для студентів кандидатами на посаду нового міністра освіти є президент Національного університету "Києво-Могилянська академія" (НаУКМА) Сергій Квіт, ректор Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" (КПІ) Михайло Згуровський та народний депутат Лілія Гриневич.

Студенти також наголосили, що здадуть приміщення міністерства лише новому міністру та скасували одну зі своїх попередніх вимог – призупинити навчальний процес на час протистояння на Майдані, оскільки воно припинилося.

Нагадаємо, студенти зайняли будівлю міністерства освіти 21 лютого.

Серед критеріїв, які громадськість вважає обов'язковими при обранні міністра освіти, у соціальних мережах поширюються такі: євроінтеграційна стратегія, досвід педагогічної та управлінської роботи, менеджерські якості, світогляд та загальнолюдські цінності. Також важливим, на думку аналітиків, є контроль за владою з боку громадянського суспільства.

Минула 13 година, з оприлюдненням не склалося . У нас не тільки міністри некомпетентні .
До речі, стосовно прийнятних кандидатів на посаду міністра. Я б віддав перевагу пані Гриневич. Два інші кандидати не менш, певно, гідні, але вони ректори і, боюсь, не втримаються "помагати" рідному вишу [звички покидати ректорську посаду "по-справжньому" , на жаль, в ректорів поки не виробилося. Ото хіба Таланчук становить виняток]. Що ж до пані Гриневич, то, думаю, вона цілком відповідає такій посаді. Але... Якось на початку грудня 2013 року я написав їй листа [стосовно перекладу наукової літератури], знаю, що листа доправлено за адресою, але відповіді не було. Я розумію, було не до того, чи просто здалося, що лист "божевільний", чи з помічниками/помічницями проблеми... Та я, власне, не надто сподівався на відповідь, а тепер, коли влада змінилася, й поготів. Хоча осад якийсь залишився

Кувалда писав:Якось на початку грудня 2013 року я написав їй листа [стосовно перекладу наукової літератури], знаю, що листа доправлено за адресою, але відповіді не було. Я розумію, було не до того, чи просто здалося, що лист "божевільний", чи з помічниками/помічницями проблеми... Та я, власне, не надто сподівався на відповідь, а тепер, коли влада змінилася, й поготів. Хоча осад якийсь залишився

Підбадьорити? У "Втечі з Шоушенку" головний герой кілька РОКІВ засипав місцеву владу своїми листами, доки дочекався відповіді. І це - зважте! - в демократичних Штатах. А ви хочете блискавичної реакції від української влади

Шановна lelka, прислухаюся до Вашої поради [хоч я двічі не звертаюсь, але зроблю виняток ]. Все ж таки могло справді бути не до того. Не скажу, що тепер спокійніше, але сподівань чомусь більше. Правда, охочих брати участь у Конкурсі якось не дуже. От буде класно, якщо надійде позитивна відповідь, а тут нікому буде плуга перти

А до нашої виконавчої влади нема сенсу звертатися за означенням .

Кувалда писав:От буде класно, якщо надійде позитивна відповідь, а тут нікому буде плуга перти

Мене інше турбує. Думаю, що кримська криза надовго витіснить питання про укр. мову з порядку денного. Доведеться жертвувати мовою заради спокою в державі.

На мій погляд, тенденції позитивні, попри те, що інформаційний простір переважно самі знаєте який. Дивіться, які тенденції, скажімо, в освіті (перед початком 2013-14 навчального року):

У Донецьку батьки 24,9% або 2075 першокласників вибрали українську мову як основну для навчання дітей в школі. Про це повідомили в Донецькій міській раді.
Загалом у школах Донецька в 298 перших класах навчатимуться 8340 учнів.
«2075 учнів за бажанням батьків навчатимуться в 74 класах українською мовою. Всього в донецьких школах функціонуватимуть 764 класи з українською мовою навчання. Державною мовою будуть навчатися 27,7% школярів міста - це 18908 учнів», - повідомили у міськраді.
Як відомо, у минулому навчальному році в Донецьку українською мовою навчалося 26,5% першокласників або 2057 дітей. Усього в донецьких школах минулоріч функціонували 718 класів з українською мовою навчання, у яких навчалося 28,3% школярів міста.
Загалом в Україні збільшилась кількість шкіл з українською мовою навчання. Якщо у 2010/2011 навчальному році в Україні з-поміж 20 тис. 300 шкіл функціонувало 16 тис. 594 (81,7%) школи з українською мовою навчання, 1240 (6,1%) з навчанням російською мовою, то у 2012-2013 навчальному році з 19 тис. 70 шкіл українською мовою навчання велося у 16 тис. 356 (85,8%), а російською мовою - у 1256 (6,6%) шкіл.
У Києві з 482 шкіл лише 7 – з російською мовою навчання. Водночас впродовж 2012-2013 навчального року із 225 тис. 690 класів загальноосвітніх навчальних закладів російською мовою велося навчання у 31 тис. 372 (13,9%).

Або:
Отже, в 2011/12 навчальному році українською мовою загалом навчалося 81,9% від загальної кількості школярів. Українською мовою навчалися більшість учнів у 23 з 27 регіонів України. У них частка учнів, що здобували освіту українською мовою, коливається від 99,98% у Рівненській до 72,1% в Одеській області. У Донецькій та Луганській областях навчалося українською мовою трохи менше половини дітей – 48,3% і 48,1% відповідно. В Криму навчаються українською мовою 7,8% школярів, у місті Севастополі - 2,9%.
У столиці України навчаються українською 97,1% школярів.

Відсоток учнів, що навчаються українською мовою, зменшився за рік у Криму (з 8,1 до 7,8%), Дніпропетровській (з 81,4 до 80,9%), Луганській (з 48,5 до 48,1%), Одеській (з 72,4 до 72,1%), Харківській (з 74,9 до 74,4%), Херсонській (з 84,9 до 84,5%) областях. Менш помітно, але все ж зменшилася частка учнів, що навчаються українською мовою, в Івано-Франківській, Львівській, Миколаївській, Чернівецькій областях.
В решті регіонів України частка учнів, що навчаються українською мовою, у 2011/12 навчальному році залишилася незмінною чи дещо зросла. Особливо помітне зростання в Донецькій (з 46,6 до 48,3%) та Запорізькій (з 72,6 до 73,3%) областях.

Тобто з освітою шкільною у нас проблема на Донбасі і в Криму. Коли закінчиться нинішня веремія, то тре’ просто побудовати в усіх кримських містах по одній добротній українській школі. І подивимося, який буде конкурс. У Симерополі побудували. А в Севастополі ніяк не закінчать. Загалом кількісно україномовна освіта зростатиме, цю тенденцію навряд чи переломити, бо це природний процес, але врешті впреться в інший природний чинник - у потребу освіти іншими мовами[тобто застабілізується десь на 85-90%, решта буде іншими мовами]. І це нормально.
В інших галузях, звісно, не так природно. Але особлива проблема зі змістом навчання. У нас посилюється тенденція виїжджати на навчання за кордон. Думаю, це пов’язано не тільки з подальшим працевлаштуванням на Заході, але й з якістю вищої освіти в Україні. Її ухваленням прогресивного Закону про вищу освіту [який так пропагує пані Лілія] сильно не піднімеш. Незалежніші виші штампуватимуть випускників, аж гай шумітиме. А знань як не було, так і не буде. І це велика проблема. Закон написати простіше

Ага. Квіт уже заявив: що наразі важливим є питання ухвалення нового закону про вищу освіту, а також щодо прийняття рамкового закону про освіту загалом.
На його переконання, велику роль у напрацюванні цих законів має зіграти громадськість.

Так що, форумці, пропонуйте. Ми вже маємо найкращу в світі Конституцію, тре’ ще таким зробити закон про вищу освіту. На заздрість усім тим кембриджам з гарвардами .

Шановна lelka, листа-2 відправив як казали давні: Contra spem spero!

Завзяття й оптимізму вам, п. Кувалдо! "Борітеся - поборете!"
До речі, для більшої ваги можна долучити підписи форумців. Може, так буде переконливіше

У нас поки декілька охочих перекладати . Щоб це не справило хибне враження