Ґала́ха, -и, жін., ґала́шня, -і, жін., збірн., діал. Великий чорний птах з родини воронових; ворона.
Зверху з дубів було чути воронячий базар. Арсен опинився у склепі подолянки, вислизнув через пророблену грабіжниками діру і опинився на поверхні. Почував в'ялість від безсонної ночі. Неподалік на сучку сиділа і дрімала галаха. Поступово його почало розбирати роздратування, лють на ворону (Яків Лавренко, Жили не так).
Ґалаха
Re: Ґалаха
Ґалашня має бути окремою статтею:
Ґалашня. жін. Збірне до ґалаха.
Re: Ґалаха
І приклад вживання треба.Анатолій писав:Ґалашня має бути окремою статтею:Ґалашня. жін. Збірне до ґалаха.