r2u.org.ua / e2u.org.ua

Дякую всім, хто цікавиться такими питаннями і відписує на мої теми.
Сьогодні виникло таке питання:
"виплатити двомісячну зарплату реабілітованій колишній заступнику заввідділу бібліографії Державної публічної бібліотеки АН УРСР" - чи так правильно?
Власне, питання, чи потрібно подавати весь текст стосовно однієї людини у одному роді?
Крім цього, в мене є ще заввідділу, заступник бібліографа, завідувач бібліотекою, молодший та старший науковий співробітник, які були жінками, але стосовно них виникає питання, як їх подавати в одному реченні постанови як колишніх та реабілітованих (деяких посмертно)

колишній заступниці. Загалом тре’ уникати в текстах набігу іменників у родовому відмінку, але у Вашому випадку цього не уникнути – такі офіційні назви посад. Ви ж не станете їх змінювати, аби зробити текст читнішим
завідувач бібліотекою – бібліотеки
молодший та старший науковий співробітники
а загалом, у світлі гендерних віянь , завідувачка, заступниця, старша наукова співробітниця, але це краще запитати в начальника/начальниці, як він/вона до цих віянь ставиться. Бо може бути як з медсестрою. От нема серед професій медбрата, то чоловіки мусять ходити медсестарами .
реабілітована колишня – нормально

Кувалдо, не кришіть булочку на медбрата. Така професія вже давно є.

"виплатити двомісячну зарплату реабілітованій колишній заступнику заввідділу бібліографії Державної публічної бібліотеки АН УРСР" - чи так правильно?

Як на мене, краще сказати "колишньому (бувшому) заступникові заввіділу...". Я проти гендерного поділу.)

Мабуть, усе ж таки краще колишнього. Бувшого — це якесь язичіє. Наявність його в словниках за істину в останній інстанції я не сприймав би. Логіка підказує: коли можна бувшого, тоді можна і сівшого, і плившого, і млівшого, і посивівшого і т. д. Але ж це справжні покручі. Літературній нормі відповідає булий, хоч воно малознане, бо є колишній, попередній. Та й, правду казавши, форми активних дієприкметників недоконаного виду минулого часу маловживані. На них коли-не-коли можна натрапити в поезії: палий, млілий тощо. Але звичайні мовці віддають перевагу доконаному виду: опалий, розімлілий, осілий, прибулий і т. д.