Підкажіть, будь ласка, чи завжди правильно "греко-", чи є випадки вживання "грецько-"? Греко-Католицька церква – це зрозуміло. А як щодо таких варіантів:
грецько-римська версія тексту
грецько-римський наратив
грецько-римські філософи?
Допоможіть розібратися, бо я всюди змінила на греко-, а тепер щось сумніваюсь...
греко- чи грецько-
Модератор: Анатолій
Re: греко- чи грецько-
сумнівно, що тут є якесь правило. форма греко- значно поширеніша, але є і грецько-. Перша коротша, друга симетричніша 
. Є, наприклад, україномовний і українськомовний. От надибав:
"УКРАЇНОМОВНИЙ — УКРАЇНСЬКОМОВНИЙ. Побутують у сучасній мовній практиці
обидва слова. Утворений від словосполучення українська мова, другий прикметник прозорий за
своєю будовою. Той самий зміст передається й словом україномовний: утворене воно за
аналогією до англомовний, франкомовний, тобто має усічену основу від українська і вставний
звук о. Значуща частина україн(о) асоціюється з назвами Україна, українець. Означення
україномовний уживається щодо людини, друкованого видання, колективу людей. Як
компактніше й економніше щодо звукової будови, слово україномовний використовується
частіше, ніж українськомовний".
Логічно і я таке пояснення підтримую
.
А ось пояснення К.Городенської (Українська мова, 4, 2012): УКРАЇНСЬКОМОВНИЙ, А НЕ УКРАЇНОМОВНИЙ. Дехто вважає, що людей, які розмовляють українською мовою, потрібно називати україномовними, подібно до англомовних, іспаномовних та ін., незважаючи на те що ці складні прикметники тісніше пов’язані з назвою країни, ніж із назвою мови. Інші заперечують проти вживання україномовний, тому що немає росіємовний, польщемовний. Замість нього пропонують уживати українськомовний, бо він точніше відбиває зв’язок з українською мовою. За таким самим зразком утворені складні прикметники російськомовний, німецькомовний, чеськомовний. Отже, людей, які розмовляють українською мовою в Україні та за її межами, правилльно називати українськомовними".
Логічно, та не підтримую
Але якби всі інші називалися -ськомовними (англійськомовні, іспанськомовні...) то підтримав би. А так виступаю на боці економнішого 
.
те саме стосовно греко-грецько-.
. Є, наприклад, україномовний і українськомовний. От надибав: "УКРАЇНОМОВНИЙ — УКРАЇНСЬКОМОВНИЙ. Побутують у сучасній мовній практиці
обидва слова. Утворений від словосполучення українська мова, другий прикметник прозорий за
своєю будовою. Той самий зміст передається й словом україномовний: утворене воно за
аналогією до англомовний, франкомовний, тобто має усічену основу від українська і вставний
звук о. Значуща частина україн(о) асоціюється з назвами Україна, українець. Означення
україномовний уживається щодо людини, друкованого видання, колективу людей. Як
компактніше й економніше щодо звукової будови, слово україномовний використовується
частіше, ніж українськомовний".
Логічно і я таке пояснення підтримую
.А ось пояснення К.Городенської (Українська мова, 4, 2012): УКРАЇНСЬКОМОВНИЙ, А НЕ УКРАЇНОМОВНИЙ. Дехто вважає, що людей, які розмовляють українською мовою, потрібно називати україномовними, подібно до англомовних, іспаномовних та ін., незважаючи на те що ці складні прикметники тісніше пов’язані з назвою країни, ніж із назвою мови. Інші заперечують проти вживання україномовний, тому що немає росіємовний, польщемовний. Замість нього пропонують уживати українськомовний, бо він точніше відбиває зв’язок з українською мовою. За таким самим зразком утворені складні прикметники російськомовний, німецькомовний, чеськомовний. Отже, людей, які розмовляють українською мовою в Україні та за її межами, правилльно називати українськомовними".
Логічно, та не підтримую
Але якби всі інші називалися -ськомовними (англійськомовні, іспанськомовні...) то підтримав би. А так виступаю на боці економнішого .те саме стосовно греко-грецько-.
Re: греко- чи грецько-
Дякую! Тоді залишу греко-...