АС
Дуэ́ль – дуе́ль (р. дуе́лю) (м. р.), поєди́нок (р. -нку), (гал.) двобі́й (р. -бо́ю), (турнир) ге́р[е]ць (р. ге́рця) (м. р.).
Вызвать на поединок – ви́кликати на дуе́ль (гал. на поєди́нок). [Певно позначка гал. тут хибна]
Словник Грінченка
Поєди́нок, -нка, м.
1) Хозяинъ, имѣющій только одну пару воловъ. КС. 1901. III. 14.3.
2) род. пад.: поєди́нку. Поединокъ. Запорожці, скоро було заспорять, зараз на поєдинок на пістолети. ЗОЮР. І. 302. Поганський царь летит вже кілканайцять миль до мене на поєдинок. Драг. 316.
- Той звичай, пане джуро,- заперечив Санчо,- нехай собі ведеться і поводиться у тих дурноборців, що ви казали, але між зброєносцями мандрованих лицарів того ані руш бути не може. Принаймні пан мій жодного разу не говорив мені про таку поведенцію, а він же напам'ять знає всі приписи й артикули мандрованого лицарства. Та даймо на те, що й справді є таке правило-, аби при
поєдинку між панами мали сточити герць і джури,- я того правила все-таки дотримувати не буду, волію заплатити кару, що на миролюбних джур за те накладається, а то є, запевняю, не більше, ніж два безміни воску.
Тим часом і дук з дукинею вийшли на галерею, що виходила на бойовище, круг якого юрмилось незчисленно люду: всі сподівались натішитись видовищем сього страшного, небаченого
двобою.
Думаю годиться і поєдинок, і двобій
