r2u.org.ua / e2u.org.ua

Абревіатура виш походить від вища школа чи висока школа?

Про високу вперше чую. Ви ж не високу освіту там здобуваєте. Гіпотетично це можливо, якщо йдеться про просторове розміщення, але тут ідеться про вищу за рівнем, аніж загальна, середня, молодша тощо школа.

Усезнайко писав:Про високу вперше чую. Ви ж не високу освіту там одержуєте. Гіпотетично це можливо, якщо йдеться про просторове розміщення, але тут ідеться про вищу за рівнем, аніж загальна, середня, молодша тощо школа.

Ну, якщо є вища, то, за логікою, має бути й найвища, а вище вже куди?
http://postup.brama.com/usual.php?what=11127

Є ж вищі сили, то й обов'язково мають бути найвищі? Тут порівняльна логіка, а не ієрархічна.

Усезнайко писав:Є ж вищі сили, то й обов'язково мають бути найвищі? Тут порівняльна логіка, а не ієрархічна.

А ви впевнені, що высшие силы по-українськи буде вищі сили?

Гаразд, вища математика, чи вона Вас теж не влаштовує?

Усезнайко писав:Гаразд, вища математика, чи вона Вас теж не влаштовує?

Не знаю ні щодо вищих сил, ні щодо вищої математики. Але якщо калька походить з німецької Hochschule, то, мабуть, має бути саме висока школа. Чи, все ж таки, вища? До того ж російське слово высший — найвищий ступінь порівняння прикметників, а українське вищий — вищий ступінь порівняння прикметників (тобто на ступінь нижче). Чи ні?

Ні, ви не збагнули. Тут не йдеться про висоту. Тут радше про ступінь. Вищий указує, що він базується на чомусь(це дуже важлива відмінність од високого) — на середній освіті, приміром, та є вищою за неї, тобто без неї вона неможлива, тому вказується надбудова — вища. А висока освіта чи школа не відповідає нормі, бо прикметник високий не висвітлює того, що вона є над чимось або ґрунтується на чомусь, тобто не є обов'язковою нормою.

Через вплив російської мови (де значіння третього ступеня має іноді стародавній другий ступінь: "высший, лучший" і т. інш.) у нас іноді замість третього ступеня, з приростком най-, уживають другого; напр.: Коли ви однімете у людини його (треба "її". М. С.) кращі почуття, що ж тоді лишиться? (М. Хвильовий); тут "кращі почуття" скопійовано з російського "лучшие чувства" (дуже поширений вираз); по-вкраїнському – найкращі почуття.

Аналогічно до "лучшие чувства" в російській мові є "высшая школа, высшее образование, высший совет народного хозяйства" й т. інш.; був колись "святейший синод, благочестивейший и самодержавейший государь"; сюди ж і "умнейшая личность, нижайшее почтение, добрейший человек, ни малейшего впечатления" й т. інш.

Такого типу російські прикметники відповідають українському третьому ступеневі: Найвища рада народнього господарства, найрозумніша особа, найменше вражіння й т. інш.

Здається, що по-вкраїнському треба говорити й найвища школа, найвища освіта, а тимчасом цей вираз становить собою непорозуміння; найвища школа була б доречна, коли б була висока й вища школа (а цього справді немає, та й взагалі найвища школа – це занадта гіпербола!). У галичан є на цей випадок висока школа (з німецької мови), висока освіта; це – якнайвлучніші вирази на означення того, що по-російському зветься "высшая школа, высшее образование".

Микола Сулима, «Українська фраза»

Панове, на мій погляд, міркування над рівнями порівнювання, придумані не українськими мовознавцями, бо з української мови ті рівні не випливають.
"Вищий об’єкт" означає, що він має більшу висоту (рівень чогось) ніж якийсь конкретно розгляданий инший об’єкт.
"Найвищий об’єкт" - це той, що має більшу висоту (рівень чогось) ніж усі конкретно розглядані инші об’єкти.
Річ не в якихось рівнях порівнювання, а у тому з одним об’єктом порівнюють, чи з багатьма.
Тож "вищий" може бути лише один за якогось одного, а найвищий серед багатьох.
Рівні освіти (як і инші рівні) - це зовсім инше. Часто виокремлюють три рівні чогось і називають: низький, середній, високий.
Низький рівень освіти в нас називають "початкова освіта" чи "шкільна освіта"
Середній рівень освіти - "середня освіта"
Тож високий рівень освіти - має бути "висока освіта".
А про "вищу освіту" можна сказати так: " У мене вища освіта, ніж у брата, бо він закінчив 7 класів, а я 10".

Олександр Войналович, Виталь Моргунюк
російсько-український словник наукової і технічної мови (1997)

высший — 1) найвищий; 2) високий
в. сорт — найвищий сорт (ґатунок)
в. образование — висока освіта
в. учебное заведение — високий навчальний заклад

Витяг з нового (майбутнього) словника:

высо́кий висо́кий
вы́ше 1. (какой по сравнению с другим) ви́щий; ~ чего? ви́щий за що? (від чо́го?); 2. (как) ви́ще
вы́сший 1. (самый высокий) найви́щий, якнайви́щий, щонайви́щий; ~ая матема́тика найви́ща матема́тика; ~ая мера наказания найви́ща ка́ра; 2. (выше по сравнению с рассматриваемым) ви́щий; значительно ~ бага́то ви́щий, дале́ко ви́щий; ~ая производная ви́ща похідни́ця; ~ разря́д ви́щий (ста́рший) розря́д; 3. (следующий за средним) висо́кий ~шее уче́бное заведе́ние висо́ка шко́ла (виш), висо́кий навча́льний за́клад (внз); ~шее образова́ние висо́ка осві́та; ~ пилота́ж висо́кий (найви́щий) пілотаж; ~ уровень висо́кий (ви́щий; найви́щий) рівень;
вышестоя́щий ви́щий