r2u.org.ua / e2u.org.ua

Торґні Ліндґрен. Джмелиний мед / Перекл. зі швед. Ольги Сенюк. – Львів: Кальварія, 2002. – 128 с.
Торґні Ліндґрен. Слід змія на скелі / Перекл. зі швед. Ольги Сенюк. – Львів: Кальварія, 2002. – 104 с.

Твори відомого шведського письменника. Варто прочитати.
Чудовий переклад.

Особливості
досить послідовно g через ґ у власних назвах. У загальних трапляються винятки: леґенд, леґендарні але є і легенди, фігури, сигнал, мигдалева; незрозуміло чому аґіоґрафія
в родовому відмінку (третя відміна) послідовно -и: осени, радости, індивідуальности, байдужости, відсторонености, смерти, розважности, якости, ціности, природности, мужности, соли тощо, але "стосовно хтивості".
катедрою, Методія, коринтян (+)
частий ужиток "аби" на місці "щоб": може, хотів, аби вона сказала щось про; моїм бажанням було б, аби мене; відчинила двері, аби впустити його; про те, аби сказати щось; убив її, аби звільнити мене від клопоту; смертельно хворих, аби їм легше було помирати; його життя не таке гарне, аби задля нього; надто довго, аби думати про таке тощо. Є вжиток "аби тільки": "хоче зробити все, що зможе, аби з’явилася книжка"; і навіть у сенсі "якби": Аби був насипаний вал, як думалося.
частий ужиток "завше" ("завжди", здаєтся, й не вживано)
непослідовність з правилом "9": Тільберзі, Ріслідені, але Алексис, Тильда
ужиток "радше" на місці "точніше/швидше": учасник чи радше суперник; чи, радше, задля себе, але з огляду; він ліг із нею, чи, радше, вони лягли разом; поступово, чи, радше, дуже швидко; що часто, радше, завжди; його вчинки або, радше, одержимість; до трави, чи, радше, до радощів трави; радше навпаки
справжнього імени
авта

Плюси
наборг, незугарного, не справляла їй приємности, образно сказавши (а не образно кажучи), тран, бальцанку, закатруп, вогнець, сльотливе, нанастанно, насонні таблетки, кізлята, дощ поменшав; забутого від Бога закутка; помежів’я, курячою груднинкою, підойма, неуникненні, окличники (окличні знаки), у розповні, пістряк, опаска (пов’язка), бурці, заживав настоянку.

Мінуси
трапляється недотримання чергування у/в, і/й/та: светрі у зелену; собі і робить; необхідні, і має; кімнаті і була; схилі і що; полі і один; подорожі і відкласти; відділив та відрізав; цукру, і відразу; можливості і сила; березні і оратиме тощо
відбере йому душевну рівновагу
вірніше, я взагалі не бачу диму – точніше
півсторінки
десь інде – деінде
поштових відділень – відділків
металевий полиск – металічний
той піт нічого собою не являє
сигнал часу по радіо
пішовка на подушці
корував риштування – риштовання
Вона не була якоюсь видатною письменницею – якась видатна; він був шульгою – шульга; хочемо, щоб вона була старанною і порядною дівчиною – старанна і порядна; не була красунею, але була свіжа, ставна́ – красуня
щастя, яке може отримати людина; не отримає докладних відповідей – не дістане; отримало назву – дістало; отримав роботу на тартаку – дістав
в кухні скрізь було понаскладувано різних солодощів – були понаскладувані; Гадарові дозволено було – Гадарові дозволила; на звороті сторінки із Зулеймою було написано, що – тут нормально
я ж його не буду читати – не читатиму; буде утримувати вас – утримуватиме
не вживає жодних знеболювальних ліків – ніяких (але великий плюс, що вживає, а не "традиційне" приймає); жодних меж чи правил – ніяких; не майте жодних боргів – жодного; не має жодних родичів; жодні таємниці. З Етимологічного словника: "жо́ден "ні один, ніякий; (діал. заст.) кожний", жодний, жаден, жадний "тс.", ст. жадный (XVII ст.); – бр. жадны "кожний, ні один", жадзен, жодны, жодзен "тс."; – запозичення з польської мови; п. żaden "ні один", ст. żadny, як і ч. žádný, сл. žiaden, žiadny, вл. žadyn, нл. žeden і запозичене з польської мови лит. žėdnas "кожний; жодний"; п. * żaden є результатом стягнення і спрощення виразу niże+jeden "ні(же) один"; на давнішому етапі звукосполучення жа (ža, ża) могло бути й закономірним результатом стягнення <…>; укр. жо́ден (жо́дний) або виникло пізніше з жа́ден (жа́дний) під впливом ні один або (що менш імовірно) є результатом давнього розвитку виразу *ниже один <…>". То якщо жоден=ні один, то нащо йому тулити множину? Якщо подивитися наші словники, то ні в Грінченка, ні в Уманця-Спілки множини цієї нема. Вона десь пізніше завелася. Принаймні в такого видатного знавця мови, як В.Підмогильний, уже "жодних" валом: жодних порушень, жодних змін, жодних споминів, жодних сумнівів тощо. Тобто "ані одних". Нащо? Жодного порушення, жодної зміни, жодного спомину, жодного сумніву. Якщо ж слово є тільки в множині – тоді "ніяких" та й по всьому .
запопав телевізор, але скидав, светра
під час сінокосу – косовиці (є і "приходив на косовицю"; "сінокіс" – місце, "косовиця" – час).
цього було майже достатньо – досить
відсутність особистої думки
ви повинні внесли заставу; я бучу хату; Улофовом димарем (Улофовим).

Ці книжки варто читати вже хоча б за рідкісну правильність мови .

Ще раз про "жодні", бо такий ужиток надто вже поширений серед перекладачів (про письменників і не йдеться) . Надибав у М.Сулими ("Українська фраза"):
"Прикметники кожний та жадний сполучаються лише з одниною іменника; напр.: кожна людина, немає жадної надії й т. інше. Замість жадний уживають ще жодний; до обох цих слів не можна додавати "ні". А взагалі замість жодний, жадний краще вживати ні один, ніякий, напр.: нема ніякої надії, ні одна людина (= ніхто) не обіходиться без цього й т. інш." Виділив грубим я

До речі http://gazeta.ua/articles/culture/_ukra ... ati/448196
У Карпатах повним ходом йдуть зйомки психологічної драми "Брати", над якою Україні працює спільно зі Швецією і Данією. Про це розповіли в продюсерській компанії "Pronto Film", повідомляють "Подробности".

Режисером і сценаристом фільму стала українка Вікторія Трофименко. "Брати" - її дебютна повнометражна картина, оскільки до цього вона знімала тільки документальне кіно. Над картиною також працює один з кращих операторів Європи - українець Сергій Михальчук. В основу сценарію картини покладено відомий твір шведського письменника Торгню Ліндгрена "Джмелиний мед". Вікторія Трофименко прийняла фабулу роману і перенесла його в Верховинський район Карпат, де живе одна з найцікавіших українських народностей - гуцули. Так скандинавська історія отримала гуцульський колорит. Як відзначає режисер, вона викинула з "Джмелиного меду" безліч деталей і акцентувала увагу на взаєминах братів.

Цікаво, що головні герої картини розмовляють автентичним гуцульським діалектом. Для адаптації до перегляду в Україні фільм, швидше за все, доведеться субтитрувати літературною українською мовою.

Планується, що робота над картиною про життя гуцульських братів буде завершена в 2013 році.

Або http://www.telekritika.ua/cinema/2012-06-12/72493

Фільм "Брати" зняли за романом шведського письменника Торґні Ліндґрена "Джмелиний мед"
Стрічка на гуцульському діалекті.

поштових відділень – відділків

Таки відділень.

Вона не була якоюсь видатною письменницею – якась видатна; він був шульгою – шульга; хочемо, щоб вона була старанною і порядною дівчиною – старанна і порядна; не була красунею

Орудний замість називного - не така вже й крамола.

Наталя писав:

поштових відділень – відділків

Таки відділень.

Відділення — це дія за значенням відділити й відділитися. Тут відділок.

Споконвіку було відділення.
То ваші вигадки.

На жаль, я не маю доказів, але з особистою думкою приєднуюся до відділень. Не уявляю собі поштового відділка. Це якийсь покруч. Скажімо, перекладаючи (та й пишучи), завжди варто озиратися на те, які асоціації викличе в масового читача те чи те слово. На мою думку, часом краще вибрати "неправильний" варіант, щоб уникнути непорозумінь.

В яблучко, Олесю.
Поштовий відділок попахує ґратами і дубинками.)