r2u.org.ua / e2u.org.ua

(а також наземные, пограничные тощо)

Переклад: суходільне військо.
Джерело: Російсько-український словник для військовиків (А. Бурячок, М. Демський, Б. Якимович), Київ-Львів, 1995

Вживання іменника "військо" в множині чуже для української мови, але, на жаль, поширене. І взагалі, армійська термінологія - просто непочатий край роботи.

Та чесно кажучи, це міняти шило на мило: що сухопутний, що суходільний (і те, й інше норм не порушує, й обидва невдалі, вже краще - наземні). Тут варто дослідити, як це в романо-германських мовах. Стосовно множини. утворена множина правильно, а от чи потрібно вживати множину у цьому випадку, то, як на мене, - 50 на 50. Раніше, мабуть, обходилися одниною (не вдаватимусь у військову історію). Але з Нового часу вже можна говорити й про війська (які діють в різних місяцях), а за одниною залишити все військо. Українське військо - всі ЗС, наземне військо - всі суходільні, але "військо", яке стоїть в Конотопі, + "військо", яке стоїть в Одесі, в сумі дасть "війська".
Трохи перебільшуєте . Робота давно почата - прикиньте, скільки років "полковнику", "сотнику" тощо. Але те, що роботи й роботи, то тут цілком згоден. І це треба обговорювати і заводити в мову. Бо якщо "політрук" (мовний покруч) вже відійшов в історію і хай вже там залишається, то, скажімо, "спезназ" (при тому, що війська спецпризначення) - це маразм. А "снаряд", "ствол"... Пропонуйте.

Щодо наземних згоден абсолютно.
Щодо війська в множині, то їх називають окремим підрозділами або силами. Військо — це, як влада, — не має множини.

я все ж вважаю, що 50 на 50. Слова мають властивість набувати й інших значень. та ж армія. тому тут радше треба домовлятися

Так, забув сказати: авжеж, множина можлива, коли йдеться про війська двох або більше країн.
В українській мові суверенного значення таки набрала армія як сукупність військ, тому ці підрозділи можна вживати як війська.
А множину для армії вживаємо, коли йдеться про армії під різним командуванням — керівництвом найвищої особи цієї ієрархії. Якщо ж обоє різні особи, то й це окремі армії.

Щодо суходільний/наземний - може бути так, що це не зовсім те саме, а одне з них ширше поняття.

Якщо брати пару суходільний/сухопутний, то суходільне військо - те, яке діє на суходолі. А сухопутне - просто калька. Тому я не згідний, що обидва невдалі. Принаймні "сухопутне" - невдаліше

Снаряд - може бути "набій" (гарматний)
Ствол - в рушниці цівка, а в гарматі жерло. От тільки цівка має ще й значення "передній отвір", тому тут може бути плутанина.

може. тому варто розглянути як в інших мовах.
ага. а сухопутне військо - те, що діє на сухопуті . вони обидва кальки, просто одна кальковіша. але обидва в межах норм.

можна. а "заряд" тоді як?

передній отвір - це дуло, а цівка - це ше відповідник до рос. цевьё. тому плутанина тут не може бути, а є

Англійською: ground forces, land power; carriage by land, the Army, ground troops, land forces, land arms.
Німецькою: Landtruppen, Landstreitkräfte, Armee; Heeresstreitkräfte; Heerestruppen; Landkräfte; Armee der Vereinigten Staaten.

Особисто я схиляюся до варіанту в однині.

це краще подавати в перекладі. я ж іноземних не закінчував .
Ситуація: Хмельницький послав 2 полки в Полтаву, 3 - в Бердичів, 5 - у Вінницю, 3 - у Київ. Ми можемо вважати кожну з частин війська Хмельницького теж військом? Якщо можемо, то: 1) Хмельницький послав своє військо в Полтаву, Бердичів, Вінницю, Київ чи 2) Хмельницький послав свої війська в Полтаву, Бердичів, Вінницю, Київ?

Кувалда писав: ага. а сухопутне військо - те, що діє на сухопуті . вони обидва кальки, просто одна кальковіша. але обидва в межах норм.

Вибачте, але я не розумію вашої логіки. Чому обидва кальки? "Сухопутне" просто взято з рос. мови, і "розшифрувати" його засобами укр. мови не виходить. А суходільне - все нормально. Те, що на суходолі.
А-а, тепер зрозумів. Справді, є таке слово в словнику - "сухопуття". Можна сперечатися, наскільки воно українське, але я вважаю, що в кожному разі "суходіл" - набагато краще.

І ще повертаючись до суходільного/наземного. Я не думаю, що це повні синоніми. Можна припустити, що наземне військо - це на противагу військово-повітряному. А суходільне - на противагу і ВПС, і ВМС.

Кувалда писав: можна. а "заряд" тоді як?

Так і буде. В нас є дієслово "заряджати", тому тут проблем нема, мені здається.

Кувалда писав: передній отвір - це дуло, а цівка - це ше відповідник до рос. цевьё. тому плутанина тут не може бути, а є

У тому словнику для військовиків цевьё - ложе, підцівник. Ну, не знаю, як підцівник, а от ложе могло б бути.