r2u.org.ua / e2u.org.ua

Мігель де Серванес Сааведра. Предумдрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі / Перекл. з іспан. М.Лукаша; розділи XXI – XXXV, LXI – LXXIVІ / Перекл. А.Перепаді. – К.: Дніпро, 2005. – 704 с.
Один з найвидатніших творів світової літератури. В різних рейтингах потрапляє на перші позиції в списках "найважливіших книжок" (або взагалі туди не потрапляє ). (Я б розмістив у десятці )
Тут розглянуто лише переклад Лукаша (десь 4/5 тексту).
Прекрасний переклад і така ж мова. Шедевр. Я б його радив читати перекладачам замість різних курсів "перекладацької майстерності" чи що там їм читають .
Відчувається, що АС для Лукаша словник №1, як і словник Грінченка. Цю книжку можна всю розібрати на приклади, або просто приточити до народного словника . Додаткова цінність: в перекладі Лукаш використовує слова, які в згаданих словниках часто ідуть без прикладів .

З першої сторінки (для порівняння з російським перекладом Н.Любимова)
Бідний кавальєро, читаючи такії речі, аж у голову заходив, ночі не спав, щоб тільки додуматися та доглупатися, в чому їх сила, а воно хоч би сам Арістотель із домовини встав, то навряд би чого дорозумівся. Неясно було йому також, як Дон Бельяніс міг завдавати й сам діставати таку силу ран — хоч би які знаючі лікарі їх гоїли, все обличчя його і все тіло мало бути покарбоване близнами та шрамами.
Над подобными оборотами речи бедный кавальеро ломал себе голову и не спал ночей, силясь понять их и добраться до их смысла, хотя сам Аристотель, если б он нарочно для этого воскрес, не распутал бы их и не понял. Не лучше обстояло дело и с теми ударами, которые наносил и получал дон Бельянис, ибо ему казалось, что, какое бы великое искусство ни выказали пользовавшие рыцаря врачи, лицо его и все тело должны были быть в рубцах и отметинах.

Ще плюси
Дуже сильна українізація тексту, аж до "джури" і "гречкосіїв", але ж наскільки вдала/доречна!
Вживання іменників без -ння: витерп, бентега, переверти, нетям, дум, понада, бездоріж, заувага, випроба, туж (тужіння), процвіт, заблуд, припроха.
врядувати, врядування (але є і правління/управління: "але нехай потроху до правління навикає, бо синам годиться батькове ремесло переймати і далі провадити")
є трохи форм на кшталт доручено було, було зроблено тощо, але вони дуже рідкісні: ось як було написано – ось як написано; було полагоджено – полагодили; що в неї стільки юнацтва було закохано – позакохувалося тощо
відмінювання власних імен на -о: Ансельмо, Ансельма…; Санчо, Санча…, Дієго, Дієга…, Карраско, Карраска…
картезіянський, Адріян, Олександер
авдитор тощо.
новотвори: врозпорош, всмішки, глетом глитати, журливець, обосторонь (але невдалий вжиток – обхиленій обосторонь килимами – тут обабіч), вимрійки, чаромуття, злохижа, шамшіти, туж, розумітель, тонкосмак, м’ясало.
Особливостості: аби ваша вельможність розпоряджала мною – щоб… (і таке галицьке застосування "аби" замість "щоб" поширене (хоч "щоб" загалом переважає в рази): ніде в книгах не читав, аби мандровані рицарі носили; Аби ті наші жалості… без нагороди не лишились тощо. Але є і вжиток у сенсі "лише б": аби одну краплю ковтнув, усі болячки твої і врази де й дінуться. Таку ж лінію підтримує і А.Перепадя ("аби" у нього ще і "якби": аби мені хотілося води; аби не я). Загалом в перекладі багато галицизмів (сюди належить і вжиток "аби" (на місці "щоб"), "радше" (на місці "швидше").
вжиток префікса -од
Вжиток непоширених слів: малжонка, скуток, непомалу, або вжиток дуже вже рідкісних: різноракі, удобрухати, охаюч тощо

Мінуси
деколи в словах замість о і: милость, бунтовливий, костьми тощо; деколи непоширені паралельні форми – вивишалась (замість вивищалась/вивищувалась) тощо.
деколи "більше того", "мало того"

включаючи сюди навіть Зоїла – додаючи
виключно люди благородні – тільки
виключно про – лише
що виключає можливість – унеможливлює
не виключаючи й мене – разом і зі мною
не включив її в остаточний текст – не вніс
такі, що цілком виключають надію на успіх – не дають.
Щось мені не подобаються ці слова – "виключати/включати"

трапляються активні дієприкметники (хоч і вкрай мало):
з усіх кобіт, живущих на землі – що живуть
всяк живущий повинен – живий
захоплюючому моменті – захопливому
Амура всескоряючого бранка – Усескоряльного Амура бранка
із двох існуючих видів заздрості – сущих/наявних
перуни спопеляючі – убивчі/нищівні
палаючими смолоскипами – палахкими/палахтючий
голос волаючого у пустелі – кричущого
ви – найкращий піїта на крузі земному і заслужили єсте лаврів не з Кіпру й не з Гаети, як казав один віршописець (прости його, Боже!), а від самої афінської академії, якби вона й досі існувала, та віднині існуючих паризької, болонської і саламанчанської! – нинішніх
троє проїжджаючих – проїжджих

трапляється вжиток "вірніше", "вірно" на місці "правильніше, точніше, правильно, точно, слушно, так":
невеличкої пристані чи, вірніше, факторії
- Вірно, це і є той самий сонет
- Все це вірно, пане Дон Кіхоте,- погодився Карраско
не зовсім вірно змалював красу
не зовсім вірно витлумаченого перекладачем
він зуміє вірно оцінити химери мінливої долі
- Ваша милость цілком вірно зрозуміла мою думку
більш правдива чи, вірніше, менш брехлива
ковдрою, вірніше грубим валов'яним рядном
або, вірніше, гірший від нього
укріплення, збудовані «ченчиком», вірніше, те, що від них залишилось
Возьміте, панно, сюю руку, вірніше кажучи, сюю покарницю
А я іншою дорогою пішов, легшою і, здається мені, вірнішою тощо

в половину – вполовину
Немало ж за ту ніч і проїхали, освіли(?) од села далеченько
пантрований рицар та його несхитрований джура?
А вона й далася на підмову з недосвіту свого – недосвіду
знесла мене охота?
– Та впасти не впав,– одповів Санчо,– а так од пайового упадку перелякався, що досі на мені вся шкура болить, наче самому тисячу київ одважено. ?
установити і очерти їхні, і церу, і статуру? – (очерт – круг)

жодних відомостей, жадних церемоній, жодних посередників, жодних гостей, жодних окрас, жодних вимовок, жодних підозр, жодних труднощів, жодних інших рицарів, жодних речах, жадних ознак, жадних чарів, жодних претензій – ніяких; жодні чари, у жодні порти, жодні інші принади – ніякі

маслинової олії – цікава історія з "маслиною". Є вона і в словнику Грінченка і в АС – і як дерево (як і синонім олива), і як плід: чорна – маслина; зелена – олива/оливка. Водночас в українській масло – тваринного походження. А однокоренева маслина – рослина. Виникає суперечність, яку було б незле розв’язати усуненням слова "маслина" взагалі. І олія з оливки буде оливковою олією.

в переважній своїй більшості – значній (більшість сама собою переважна)
їздити інакшим чином – інакше; таким чином – так тощо.
Короля Артура, котрого ми – якого; скарг бездольного закоханця, котрого довготривала розлука – якого; як і сама комедія, котру я тобі – яку/що
Така сутичка, як правило, кінчається; людність буває, як правило, неспокійна – зазвичай
скритник, скритний – потайний
до своєї доми

Всі люди, що під той час у корчмі знаходились – пробували/перебували
в великій тепер знаходиться притузі – у великій тепер притузі
Оттоманська династія, що початок їй поклав простий собі пастух, а нині вона знаходиться в зеніті слави – перебуває
знаходилась… у безпеці

є декілька "не зважаючи на" (що добре), але є й декілька совєтських "незважаючи на"
Вкралося декілька "як би там не було" – хоч би там як

Дон Кіхот під'їхав тим часом із розпитками до наступного злочинця – до іншого; з його наступної поведінки – дальшої
і попросив одгорнути наступне покривало – дальше/інше

краси й ума, які в інших жінок на світі зустрічаються – трапляються
буду дивитись, буду сидіти тощо – дивитимусь, сидітиму
Щодо велетнів різні існують думки; якщо така книга справді існує – краще, мабуть, є
був найлагіднішим і найчемнішим рицарем свого часу – найлагідніший…

росіянізми/суржикізми/архаїзми/просторіччя: мимольотом, почитую (шаную), лупки (хлости), дзеркала оскалець (скалка), обутріло, ведлуг, женщина, родитель, чти, война, латрига (хоча лотр), блюстителів, пустопляси, повновластя, спроворити, звершити (в сенсі совершить), під назором, забедри, вроді, спроворив, чортихався, без оглядків, яросно, зловонний, поденщик, клевета, випечатати, создав, коробиться, мона, тіки, мать (мабуть), кае, зара’, приснастився, случай, обув’я, перекладчик, місцезнаходження, Гишпанія
а також:
переносити будь-які нещастя; всіх тих нещасть винести; злигодні… переносить, шкоди приносять
ліків… приймати – вживати/заживати
вченого ступеня
ульот
Дійшовши до п'ятого розділу сієї історії, перекладчик заявляє – перекладач
ясна річ – певна
являли собою
загогулини
в даному розділі, в даному разі – цьому
уїхавши (в сенсі від’їхавши) – уїхавши добру милю
з тих пір
благомислячого
задавайте ваші питання
преісподньої
час на час не приходиться.

Насамкінець
Чесно казавши, настільки багатої і вишуканої лексики в одній книжці я досі не бачив .
Ще деякі особливості. Перекладач модифікує приказки і дуже вдало й багато їх застосовує. По-друге, для нього нема архаїзмів (хоча, можливо, тут наклалося й те, що роман не сучасний), і завдяки Лукашеві багато слів дістають друге дихання . По-третє, переклад неймовірний, але читачеві доведеться попрацювати з словниками. І це ще один великий плюс .
І останнє: не бувши хоч трохи Дон Кіхотом братися за цю книжку нема сенсу – однаково залишиться непрочитаною .

Кувалда писав:Особливостості: аби ваша вельможність розпоряджала мною – щоб… (і таке галицьке застосування "аби" замість "щоб" поширене (хоч "щоб" загалом переважає в рази): ніде в книгах не читав, аби мандровані рицарі носили; Аби ті наші жалості… без нагороди не лишились тощо. Але є і вжиток у сенсі "лише б": аби одну краплю ковтнув, усі болячки твої і врази де й дінуться. Таку ж лінію підтримує і А.Перепадя ("аби" у нього ще і "якби": аби мені хотілося води; аби не я). Загалом в перекладі багато галицизмів (сюди належить і вжиток "аби" (на місці "щоб"), "радше" (на місці "швидше").
вжиток префікса -од

Може, варто не так суворо відкидати галицизми? Префікс од навряд вернеться в свої ряди. Так самісінько аби і радше вийшли зі свого діалектичного буття. Навіть далеко від тих країв так говорять. Урахуйте цю тенденцію.

Кувалда писав:Щось мені не подобаються ці слова – "виключати/включати"

Вони навіть в АС є, як й активні дієприкметники. Не надто багато плям на цьому сонці?

Кувалда писав:Короля Артура, котрого ми – якого; скарг бездольного закоханця, котрого довготривала розлука – якого; як і сама комедія, котру я тобі – яку/що

Знов-таки. Котрий тепер звужено до позначення відтінків часу?

Я не відкидаю галицизми. Я в курсі внеску Галичини в українську мову . Я проти надмірного захоплення окремими словами на шкоду вжитку не менш українських. Це стосується насамперед "аби". На Поділлі, наприклад, його вживають у значенні "тільки б", а не у значенні "щоб" (хіба, може, за винятком учителів та інших вчених ), і я не вважаю, що "аби" має залазити на територію "щоб". З іншого боку, природний ужиток "аби" в значенні "щоб" у Галичині само собою має допускати такий ужиток у творах галичан чи на галицьку тему.

Стосовно "радше".
У словнику Грінченка:
Ра́дше, нар. Охотнѣе, скорѣе.
У словнику Голоскевича:
ра́дше, присл. = скорі́ше, радні́ше, охітні́ше
В Академічному словнику 2 значення: 1) краще; 2) охочіше:
Лу́чше – 1) (ср. ст. от Хорошо́) чем кто, что – кра́ще, лі́пше, лу́чче за ко́го, за що́, над ко́го, над що́, від ко́го, від чо́го, як (ніж) хто, як (ніж) що, проти ко́го, проти чо́го.[До́бре хо́дите в ярмі́, ще кра́ще, як діди́ ходи́ли (Шевч.). Тому́ ковале́ві лі́пше, що на два міхи́ кує́ (Кониськ.). Лу́чче кри́вду терпі́ти, ніж кри́вду чини́ти (Номис). Ні, лу́чче вже мовчі́мо! (Куліш)]. Уж -чше – кра́ще вже, (зап.) ра́дше. [Слу́хай ра́дше при́повідки! (Франко)].
Охо́тно – залюбки́, ра́до, охо́че, хі́тне, охо́чим се́рцем. Охо́тнее – радні́ше, ра́дше, охо́чіше, охітні́ше. -нее всего – найрадні́ше, найра́дше, найхітні́ш. Очень -но – з дорого́ю (ра́дою) душе́ю, (вприпрыжку) з ви́скоком, з ви́стрибом. -но сделаю это – залюбки́ (ра́до) це зроблю́ или я ра́дий це зроби́ти. Я -но сделал бы, но не в силах – я радні́ший зроби́ти це, та не си́ла моя́.
А от уже СУМ додає ще одне значення: точніше (радше як варіянт "швидше"):
1. Краще, з більшою радістю. — Що я за майстер до тостів,— відказав Ежен,— радше я заспіваю вам пісеньку (Іван Франко, І, 1955, 321)…
2. Точніше, правильніше. / той день [втечі] прийшов нарешті. Радше сказати — тая ніч (Гнат Хоткевич, II, 1966, 104); // У реченнях з порівняльними зворотами вживається в знач, «швидше», «скоріше». Природа і виховання зробили його радше дрібним злодієм, ніж розбишакою широкої руки (Іван Франко, VII, 1951, 125).
Народний словник :
Треба випити ще. Є у мене ще один одеколон, радше[точніше] лосьйон після гоління, жилетівська версія «дикий дощ», запах трохи солодкуватий, якщо виживу, треба буде поміняти на «арктичний лід» (В.Кожелянко)
Масовий похід у культурологію колишніх академічних «політруків» мав наслідком перетворення цієї дисципліни навіть не у прикладне смакознавство, а радше[швидше] в поверхневе, тривіяльне культуроглядство (Олександр Івашина)
Боже мій! Так… виросло з тих немовлят, з тих нещасних діточок, над життям і долею яких заніс свій убивчий меч, виплеканий такими, як він, Георгій Бунчужний, хвалений «мирний» атом! Радше[Точніше], безвідповідальне безголов’я таких як він, безбожників! Але ж, дивлячись на це чисте досконале створіння, не скажеш, що виросло в обіймах монстра…(Г.Тарасюк)

Є відповідний ужиток "швидше" в Дон Кіхоті:
якби товариші на підмогу не прискочили, то швидше б він духа випустив, ніж Дон Кіхот свою жертву
- У свиний голос! - одказав Санчо.- Швидше я на турка перевернусь, аніж тут зостанусь!
- Та вірю, вірю,- сказав бакаляр,- вони ж у вас такі гарні, такі гладкі і так добре поведені, швидше розсядуться, аніж неправду скажуть.
А з другого боку, я вважаю так: оповідав сю пригоду й приточував усі згадані подробиці сам Дон Кіхот, тож за такий короткий час він не міг понавигадувати усю цю хуру химород; швидше б сказати, якщо ця пригода видається небилицею, то моя хата скраю, і взяв я перо не на те, щоб з'ясовувати, билиця теє чи небилиця.
- Видер?- перепитала жінка.- Швидше він душу з тіла мені видере, як ту калитку! Не на плоху напав!
Скорше:
зваблений красою дівочою, або скорше своєю сліпою пристрастю, обирає собі дружину
а цих двох не дам, скорше рідну дитину в огонь пошлю!
од якої слід чекати скорше біди, ніж добра,
щедрець був, скорше марнотратець, хоч воно не годилося б тому, хто має жінку й діти
така поведінка скорше до лиця якійсь легковажниці, аніж володарці великого королівства
винна тут не молодість чи та недосвідченість, а скорше легковажність та натуральна схильність жінок до необачних і непоміркованих учинків.
Та скорше я повішусь, аніж дам дощу хоть краплиночку!
- Атож,- мовив Санчо.- Цього разу скорше назвуть мене дурнем, аніж злодієм.
Здалось Дон Кіхотові, що Санчо міркує тут скорше по-філософ-ськи, аніж по-дурнечи
Та тільки скорше я сам і всі мої нащадки заберемося під три чорти, як висловився вашець, якщо віднині - навіть аби я жив довше, ніж Мафтусаїл,- я вділю комусь якоїсь ради, хоч у мене її й прохано.
Але суттєво переважає "радше":
дбайте радше[краще] про те, Щоб слова у вас були промовисті, пристойні і к строці поставлені,
можна припустити, що він радше[швидше] применшує, ніж прибільшує.
довела його не моя жорстокість, а радше[швидше] власна впертість.
рани честі нікому не уймають, а радше[швидше] додають
з якої причини чи радше[точніше] з яких причин
Росинант продирався крізь хащі куди хотів, чи радше[точніше] куди міг
Ба ні, се радше[швидше] пекло, а може, ще й гірше од пекла
що й сумління йому велить стати радше[краще] імператором, ніж архієпископом
мене таки вгледіли очі любові чи, радше[точніше] сказати, ледарства
Та все те не зворушувало мене, а радше[швидше] каменило мені серце
.- Я радше[краще] дав би вуса собі одчикрижити.
властиву радше[швидше] витонченому дворакові, аніж простому пастухові
Бо, ніде правди діти, частенько я дивлюсь на вашу милость, від пучок на ногах і до останньої волосини на голові, і бачу тільки таке, що радше[швидше] може когось нажахати, аніж закохати
що відзначається радше[швидше] спочутливим серцем, аніж суворістю.
недугою Дон Кіхота було радше[швидше] божевілля, ніж одвага
з бесагами на карку і з дротиком, чи радше[точніше] києм у руці
оскільки рицарям-недобиткам радше[швидше] випадає жити в закуті, ніж у палатах
що повісті мої радше[швидше] сатиричні, аніж повчальні
через одно тільки вікно, чи радше[точніше] через великий круглий отвір у куполі
але очі, схожі на перли, бувають радше[швидше] у якоїсь коропиці, ніж у дами
аби тільки не каламутили нам розуму й чуттів оті погорда та зневага, що, як дознаєш їх раз і вдруге, скидаються радше[швидше] на помсту.
що з веління чи радше[точніше/швидше] з власного вільного обрання закохався
Гортаю радше[швидше] світські, ніж духовні
вважаю його радше[швидше] непритаманним, аніж здоровим на розум.
мають звичай спати радше[швидше] десь у полі чи в лісі, аніж у якій оселі
«Ці хваління й уславляння,- обізвався заводіяка,- радше[швидше] належать і личать, куме, тобі, ніж мені.
через якусь дурницю, здатну радше[швидше] насмішити й повеселити, ніж образити
приписуються радше[швидше] щасливому трапункові, ніж їхній одвазі
підбери поводдя чи радше[точніше] оброть свого Сірого і гайда додому
прирікся зашити собі губу й радше[швидше] язика відкусити, ніж бовкнути щось нерозважне й недоречне
хоть од вас слід було б сподіватись радше[швидше] добрих порад, аніж такого псякування.
безголов'я таке страшне, що мені слід радше[швидше] оплакувати її, аніж списувати.
мисливство та всякі витребеньки радше[швидше] для гультяїв, ніж для губернаторів
голос мала радше[швидше] товстий і хрипучий, аніж тонкий і делікатний
- Я радше[швидше] свою вирву в країні маврів,- сказав Дон Кіхот,- а таки знайду раду на ваші.
щоб ти не приписував тої ласки твоїм заслугам, а радше[краще] склав дяку насамперед небові, що добру долю посилає
не нігті, а радше[швидше] кігті боривітра-ящіркоїда; свинський то і гидомирний дуже звичай.
дай їм лівреї радше[швидше] пристойні й вигідні, аніж розкішні та витворні,
чого чіпляєшся радше[швидше] до шляхетних рицарів, ніж до кого іншого?
Тим часом гурт кайданників надійшов ближче, і Дон Кіхот дуже чемно попрохав вартовиків, щоб вони з ласки своєї повідомили і з'ясували йому, з якої причини чи радше[точніше] з яких причин вони ведуть сих людей в такий спосіб.
Бажання надією живиться, а я ані Хризостомові, ані комусь іншому жодної надії не подавала, то виходить, що до гробу довела його не моя жорстокість, а радше[швидше] власна впертість.

Тобто, на місці М.Лукаша, я б усюди на місці "радше" радше/краще б поставив інші слова . Всюди. Виходжу, власне, зі змісту слова радше=радніше від радо. Але позаяк етимологія слова не має головного значення у його теперішньому вжитку (і тут я загалом погоджуюсь з Мурашем в нашій давній дискусії стосовно екології), то можна й уживати радше (я, до речі, теж його використовую "не за змістом" ), але при цьому пам’ятати: це відбувається коштом вжитку інших слів. М.Лукаш, як на мене, переборщив зі вжитком цього слова. Проте позаяк він загалом уживає багато галицизмів, а для Галичини це природний ужиток "радше" – на місці і краще, і борше, і охочіше – то я не пишу, що це мінус перекладу, а лише особливість. Як і зі словом "аби" (про нього детальніше в "Соромітництві"). Заодно вже розгляну й ужиток "радше" в цьому ж перекладі:
Якщо спробує вискочити з вагона, радше за все уб’ється – тут, як на мене, краще "швидше".
Проте поверхня тут була рівніша – радше дорога, ніж поле – тут, як на мене, краще "точніше"
І ніколи не слухала голосу свого чоловіка, поки той був відсутній. Вона радше слухала італійця, що казав їй непристойності, ніж власного чоловіка, що нашіптував солоденькі дурниці – отут "радше" на місці. Я так думаю .

Висловлюю, власне, свою думку – я противник надмірного виходу "аби", "радше" за рамки діялектного вжитку. Зокрема, тому, що говорю іншим діялектом .
Хоча питання вжитку "аби", "радше" не принципове. До того ж дуже часто у висловах, став хоч "радше" (охочіше), хоч "краще", хоч "швидше" (скорше, борше), сенс не надто змінюється і він не затуманюється (як і в Лукашевому випадку). Наприклад: я краще (радше, швидше) гулятиму, ніж працюватиму. Але деколи є різниця. Скажімо, в пари є вибір: піти на футбол, на балет або попсу. Тоді матимемо. Чоловік радше б сходив на футбол, але позаяк дружина нетямиться від попси, то він швидше там і опиниться, хоч краще б уже сходили на балет (принаймні поки у нас такий футбол) .
Стосовно префікса "од", то я зазначив це як особливість, а не як плюс/мінус.
Включати/виключати потребують окремого дослідження (і не в цьому обговоренні). Тут лише зазначу, що мене ці слова муляють (своєю безглуздістю). Я знаю про їхню наявність в АС, хоч бачу і намагання замінити іншими словами – вдалішими. Можете порівняти вжиток російський включать і український. Там, де російською включать, в українській частіше інші відповідники: вмикати світло, вносити в текст, вводити до списку тощо.
В АС активних дієприкметників мало: а́каючий, пану́ючий, диму́ючий, початку́ючий, меншовику́ючий, браку́ючий, неісну́ючий, непману́ючий, уряду́ючий, праву́ючий, керу́ючий, вража́ючий, зяю́чий, незадовольня́ючий. І то, мабуть, усе. До того ж майже всі мають кращі синоніми. Так що плям на сонці таки мало .
Що стосується "котрий", то він досить чітко пов’язаний з вибором [з АС: Како́й из – котри́й, (реже) кото́рий)] між двома чи багатьма (займенниковий ужиток). Або в крайньому разі вживаний перед головним реченням (як сполучник). Власне, можна зробити пошук "котрий" на сайті й переконатися.
Насамкінець : до моїх зауваг/порад тре’ ставитися не як до приписів, а як до побажань звернути на це увагу й на дозвілі помізкувати. І навіть з дечим погодитися

Навряд радше від радості добуто. Це може бути з польської (raczej). Ба навіть в англійській (rather) і німецькій (eher) мовах можна натрапити на схожі слова. Певні закономірності віднайти можна з нідерландським і норвезьким rad (швидше), німецьким gerade (прямо). Іншими словами, етимологія може бути від звичайного романського колеса (rad) або санскритської колісниці (रथ), тобто колеса. А під вимогами говірок розвинутись до теперішнього значення — швидше, охоче, переважно, точніше тощо.

Стосовно малої кількості недбалих статтей. То чомусь же активні дієприкметники є, і включати теж є. Мала їхня кількість може бути зумовленою нерозвиненістю їх у тогочасній мові. Принаймні поки що сучасний словник не має такої ваги, як АС, у якому сила суперечностей, які все-таки варто визнавати, бо ми ж на нього покликаємось. Чи винятки тільки підтверджують правило?

Дуже цікава версія стосовно "радше". Цілком можливий і такий зв’язок, врешті всі ці мови належать до однієї мовної сім’ї. Але я так глибоко не копав: набрав "радше" на сайті і подивився на слова поряд з ним
Наявність десятка активних дієприкметників на понад 2000 сторінках дрібного тексту – це, шановний Усезнайку, практично нема . До того ж такі, наприклад, одоробала, як меншовику́ючий, непману́ючий, вочевидь, потрапили в словника не через недбалість/безсилля мовознавців. У будь-яких текстах можна знайти негаразди, починаючи від Тараса Григоровича . Та в АС їх найменше серед інших словників (і точно нема сили суперечностей ). Головне — надалі з ними справлятися чи принаймні робити якісь висновки. Для прикладу, словник сталих виразів Виргана-Пилинської. Там голим оком видно, що словник стоїть на АС, але в частині збігу матеріялів — трохи вичитаніший, як на мене. Або візьму свій розгляд лексики Лукаша. "Закинув" я перекладачеві "мінус" – до своєї доми – не знайшов я такого вжитку в словниках і взагалі не траплявся мені раніше. Сьогодні прочитав добротний есей Юлії Стахівської, присвячений Житомирщині (книжка "Соломонова Червона зірка") і надибав там "до доми" (наскільки зрозумів, так говорять принаймні в тих краях. Не всі, звісно). Висновок – я стратив , закид - недоречний, визнаю і поправляюсь .

Доми у Грінченка ж є. На заході також кажуть домів (теж є ві словниках).

точно. і в АС є. прокліпав

Кувалда писав:Мігель де Серванес Сааведра. Предумдрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі / Перекл. з іспан. М.Лукаша; розділи XXI – XXXV, LXI – LXXIVІ / Перекл. А.Перепаді. – К.: Дніпро, 2005. – 704 с.
новотвори: ..., всмішки...

Прислівник всмішки часто трапляється у І.Нечуя-Левицького.
http://forum.slovnyk.ua/index.php?showt ... entry27132 - тут приклади з літератури.

Стосовно додання цього значення до статті "Шутя" писати у гілці "Обговорення статей" чи досить наведеного тут допису?

Танка писав:

Кувалда писав:Стосовно додання цього значення до статті "Шутя" писати у гілці "Обговорення статей" чи досить наведеного тут допису?

краще написати в Обговорення статей, так іншим буде легше знайти

Дякую, Танко отже, не новотвір