ЗДІБНИК (ЗДІБНИЦЯ) — пропонова до внесення у Словник
Додано: Суб листопада 19, 2011 11:54 pm
Вітаю щиро шановану мною Громаду!
Оце якось вичитував один текст, і постало питання, як краще замінити такий чужослів, як вундеркінд.
Загалом у тексті (в попередніх реченнях) вже було вжито близькослови на взірець дарування, (юні) обдарування, обдарованості, талант(-и) тощо.
Тому повтори тут не підходили (текст був доволі не великий), а німецького вундеркінда ставити − якось не той-во-во, не кортіло...
Відтак поставив без жодної задньої думки слово ЗДІБНИКИ (за контекстом потрібна була множина).
На всяк випадок перегнав це слівце через р2у − жодного висліду нема. Проте сприйняв це як буденну річ.
Але ось моїм невимовним здивуванням було те, що Ґуґля у пошуку теж видала цілковитий нуль!!
Якщо відверто, то я гадав, що слово ЗДІБНИК (утворене на взірець слова розумник) нехай і не зовсім словникове, однак бодай десь раз-другий хоча б у красному письменстві − та все ж би мало трапитися! Здається, воно ж цілком природне для Української!
ЗДІБНИК − здібна, обдарована, талановита людина, дитина тощо: «шо кому не ясно?» :о))
Пошук цього самого слова у жіночому роді − ЗДІБНИЦЯ (утворене на взірець розумниця) − дав раптом аж три висліди, які у підсумку ведуть до одного першоджерела: до всемережевого щоденника якоїсь дописувачки. Та й то − вона його у лапках вжила...
Отже, пропоную шановним укладачам р2у розглянути слово ЗДІБНИК / ЗДІБНИЦЯ на підмет внесення його до Словника у значенні
«здібна, обдарована, талановита особистість, людина; талантище, обдарування, тощо»
(пояснення слова наразі надав чернеткове, за потреби можна краще розтлумачення скласти).
Що скажете?
Оце якось вичитував один текст, і постало питання, як краще замінити такий чужослів, як вундеркінд.
Загалом у тексті (в попередніх реченнях) вже було вжито близькослови на взірець дарування, (юні) обдарування, обдарованості, талант(-и) тощо.
Тому повтори тут не підходили (текст був доволі не великий), а німецького вундеркінда ставити − якось не той-во-во, не кортіло...
Відтак поставив без жодної задньої думки слово ЗДІБНИКИ (за контекстом потрібна була множина).
На всяк випадок перегнав це слівце через р2у − жодного висліду нема. Проте сприйняв це як буденну річ.
Але ось моїм невимовним здивуванням було те, що Ґуґля у пошуку теж видала цілковитий нуль!!
Якщо відверто, то я гадав, що слово ЗДІБНИК (утворене на взірець слова розумник) нехай і не зовсім словникове, однак бодай десь раз-другий хоча б у красному письменстві − та все ж би мало трапитися! Здається, воно ж цілком природне для Української!
ЗДІБНИК − здібна, обдарована, талановита людина, дитина тощо: «шо кому не ясно?» :о))
Пошук цього самого слова у жіночому роді − ЗДІБНИЦЯ (утворене на взірець розумниця) − дав раптом аж три висліди, які у підсумку ведуть до одного першоджерела: до всемережевого щоденника якоїсь дописувачки. Та й то − вона його у лапках вжила...
Отже, пропоную шановним укладачам р2у розглянути слово ЗДІБНИК / ЗДІБНИЦЯ на підмет внесення його до Словника у значенні
«здібна, обдарована, талановита особистість, людина; талантище, обдарування, тощо»
(пояснення слова наразі надав чернеткове, за потреби можна краще розтлумачення скласти).
Що скажете?